Право на свободу вираження поглядів гарантується Конституцією України (стаття 34) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 10).

Забезпечення  цього права державою є умовою становлення демократії. Іншими словами – демократія неможлива в державі, в якій органи влади свавільно обмежують вказане право.

Свобода вираження поглядів, зокрема, гарантує суспільству право отримувати інформацію, що становить суспільний інтерес. У свою чергу  ЗМІ мають поширювати таку інформацію та ідеї для реалізації своєї ролі «вартового суспільства». За усталеною практикою Європейського суду з прав людини  функції преси можуть виконувати також й інші суб’єкти: блогери, громадські організації, дослідники тощо.

Законопроектом № 6688 пропонується розширити поняття технологічного тероризму, додавши «та/або спрямовані на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, на здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста)»

Відповідно, технологічним тероризмом може бути визнана будь-яка дискусія щодо рішень суб’єктів владних повноважень з метою впливу на такі рішення, якщо вона відбувається із використанням мережі Інтернет.

Наголошуємо, що залучення суспільства до процесу прийняття рішень суб’єктами владних повноважень є суттю демократії, яка забезпечується через свободу вираження поглядів.

Враховуючи, що поширення інформації про рішення, дії (бездіяльності) суб’єктів владних повноважень з метою привернення уваги суспільства до подій, які впливають на життя людей та їх добробут, є обов’язком ЗМІ, запропоновані положення законопроекту підривають саму суть права на свободу вираження поглядів, заперечують це право як таке.

Таким чином, запропоновані законопроектом № 6688 положення суперечать статті 34 Конституції України та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Валерія Лутковська, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи