СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ[1]

Протягом 2017 року найтриваліших порушень свободи пересування було допущено щодо внутрішньо переміщених осіб та інших громадян України під час перетину лінії розмежування в Донецькій та Луганській областях,  адміністративного кордону з тимчасово окупованою АР Крим.

Досі діє дозвільний порядок переміщення осіб через лінію розмежування (зіткнення) у межах Донецької та Луганської областей[2]. Змін щодо безстрокових перепусток, необхідних для перетину лінії розмежування, внесених у квітні 2017 р. до Тимчасового порядку, не було запроваджено на практиці. Встановлена ще у 2015 р. заборона на регулярне пасажирське сполучення через лінію зіткнення найбільше вплинула на незахищені верстви населення: вони не мають власного транспорту чи інших варіантів для перетину лінії зіткнення, тому вимушені погоджуватися на невигідні умови, користуючись послугами перевізників, що спекулюють на цих перевезеннях. Водночас пасажири та перевізники, а також правозахисники наполягають на тому, щоб автобусні та залізничні перевезення через лінію зіткнення здійснювалися офіційно. Недостатня кількість транспортних коридорів через лінію розмежування є серйозним викликом для забезпечення свободи пересування. Проїзд до населених пунктів «сірої зони» часто супроводжується безпідставними вимогами військовослужбовців пред’явити перепустку, що видається для перетину лінії зіткнення, або довідку внутрішньо переміщеної особи. Також на деяких блокпостах проїзд можливий лише за списком, який затверджений місцевою адміністрацією[3].

Зафіксовано також порушення права на безпечне перетинання лінії зіткнення. Прикра ситуація з доступом до пішохідного переходу лінії зіткнення через, зокрема, КПВВ «Станиця Луганська», який є єдиним переходом у роботі на території Луганської області, вимагає істотного поліпшення. Перш за все, у цьому пункті перетину доцільно вдосконалити логістику переходу, скоротити час очікування та створити нормальні умови для людей, які перетинають лінію розмежування, надто для тих, кому важко очікувати протягом тривалого часу у зв’язку зі станом здоров’я. Так само має бути гарантовано безпеку для цивільних мешканців, які переходять через лінію розмежування, і осіб, що забезпечують цей перехід.

До того ж, у зв’язку зі зростанням кількості осіб, які перетинають лінію зіткнення, викликають занепокоєння безпекові ризики – часті обстріли КПВВ, які спричиняють поранення та смерті цивільних мешканців, а також численні випадки підриву на мінах та снарядах на узбіччях біля КПВВ[4]. Інтенсивність руху через лінію зіткнення, своєю чергою, зумовлена вимогами Уряду, відповідно до яких ВПО, котрі мають право на пенсію, зобов’язані відбувати обтяжливі процедури підтвердження своєї особи для отримання пенсії особисто.

Відсутність захисту від спеки/холоду, місць для відпочинку, неналежні санітарні умови на контрольних пунктах погіршують і без того складне становище людей та загострюють проблеми захисту, особливо осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, дітей і жінок. Дуже тривожною у 2017 р. була ситуація в Луганській області, де маршрут через Станицю Луганську залишається єдиним для перетину лінії зіткнення. Перейти лінію розмежування тут можливо лише пішки через небезпечні дерев’яні пандуси, що з’єднують частини зруйнованого мосту. Зафіксовано недостатність інвалідних візків із боку мосту, підконтрольного урядові, та цілковиту відсутність доступу до візків з боку мосту, контрольованого НЗФ, а потреба в такому виді допомоги вкрай висока. Крім того, поганий стан пандусів створює загрозу для життя та безпеки пішоходів.

У транспортних коридорах Донецької області автобуси, що курсують між так званим «нульовим блокпостом» та КПВВ, не пристосовані для осіб з інвалідністю. На деяких КПВВ протягом робочого часу не завжди наявні автомобілі швидкої допомоги. Задокументовано випадки, коли недоцільні або непропорційні обмеження та перевірки на блокпостах порушували не лише право на свободу пересування, а й право на особисту свободу та безпеку. Наприклад, 11 липня 2017 р. на блокпості в Мар’їнці працівники СБУ протягом кількох годин допитували волонтерку з Донецька, яка часто перетинає лінію зіткнення, щоб відвідати свою літню матір на території, контрольованій НЗФ, та своїх дітей у Запоріжжі (територія, підконтрольна урядові), стосовно її ймовірної причетності до НЗФ. Додаткові перешкоди для свободи пересування спричинено відкриттям Національною поліцією України так званих «внутрішніх» блокпостів, що ніяк не пов’язані з маршрутами перетину лінії зіткнення.

Наявні обмеження свободи пересування непропорційно впливали на цивільне населення, що проживає безпосередньо біля лінії зіткнення, перешкоджаючи доступу громадян до медичних, освітніх, соціальних, адміністративних та юридичних послуг. Крім того, ця штучна межа та складна процедура її перетину розділяє сім’ї, що створює додаткові труднощі[5].

Попри систематичні звернення правозахисних організацій та спостережних місій міжнародних організацій, уряд не усунув завад для переміщення майна та особистих речей з окупованого Криму. У грудні 2015 р. Кабінет Міністрів прийняв Постанову №1035 «Про обмеження поставок окремих товарів з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію». Після набрання Постановою чинності тисячі кримчан зіткнулися з проблемами, пов’язаними з переміщенням майна через контрольно-пропускні пункти. Постанова обмежує типи та кількість соціально значущих товарів, які можуть бути вивезені з території Криму або ввезені на неї. Наразі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі №826/9502/16 визнано незаконним та нечинним п. 1 Постанови №1035 (тобто скасовано дискримінаційні обмежувальні норми щодо заборони на період тимчасової окупації поставок товарів (робіт, послуг)[6].

Моніторинг на адміністративному кордоні засвідчив, що рішення суду виконується непослідовно. У деяких випадках українські правоохоронці вимагали від подорожніх, яким не було відомо про рішення суду, дотримуватися положень постанови, що втратили чинність. В інших випадках, особливо коли було пред’явлено копію судового рішення, правоохоронці дозволяли безперешкодний перетин адміністративного кордону. Окрім того, станом на 10 серпня 2017 р. текст уже скасованої Постанови залишався вивішеним на пункті пропуску «Чонгар». Позитивним є той факт, що до переліку осіб, які можуть звертатися по спеціальний дозвіл на перетин адміністративного кордону, було додано іноземних юристів та правозахисників, адже до 29 липня 2017 р. в українському законодавстві до загальної заборони перетину іноземцями адміністративного кордону між Кримом та материковою Україною виняток допускався лише для осіб, у яких є підстави сімейного чи релігійного характеру, та іноземців, які володіють нерухомістю в Криму[7].

[1] Розділ підготовлено: Семьоркіна Олена

[2] Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затверджений наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей від 14.04.2017 № 222 – ог (із останніми змінами та доповненнями від 15.12.2017 №1000 ог)

[3] Універсальний періодичний огляд: альтернативний вимір. Компіляція альтернативних доповідей організацій громадянського суспільства. Третій цикл УПО, Україна: ПРООН в Україні, 2017 // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2017/04/UPR_3rd-cycle_CSOs_ua.pdf

[4] Універсальний періодичний огляд: альтернативний вимір. Компіляція альтернативних доповідей організацій громадянського суспільства. Третій цикл УПО, Україна: ПРООН в Україні, 2017 // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2017/04/UPR_3rd-cycle_CSOs_ua.pdf

[5] Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 травня – 15 серпня 2017 року // Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/UAReport19th_UKR.pdf

[6] Універсальний періодичний огляд: альтернативний вимір. Компіляція альтернативних доповідей організацій громадянського суспільства. Третій цикл УПО, Україна: ПРООН в Україні, 2017 // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2017/04/UPR_3rd-cycle_CSOs_ua.pdf

[7] Там само