Вже місяць, як у Гаазі працює міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України. Це перший компонент міжнародного компенсаційного механізму – спеціально створеного інструменту, за яким планується виплата відшкодування. Поки що йдеться лише про накопичення даних: компенсаційна комісія та фонд з’являться пізніше. Очікується, що до Реєстру вноситимуться дані з понад 40 категорій збитків. Але на даний момент внести інформацію можна лише за однією, за оцінками експертів наймасовішою шкодою, це – руйнування або знищення житлової нерухомості. З якими проблемами зіштовхнулись українці в ефірі Українського радіо розповів керівник Департаменту документування воєнних злочинів УГСПЛ Сергій Мовчан. 

У перший день відкриття Реєстру свої заяви залишили 510 українців. За перші два тижні роботи ця цифра зросла до 1300. При тому, що руйнування або знищення майна – це одна з найбільших категорій воєнних злочинів росіян, подати інформацію у міжнародний Реєстр збитків можуть не всі громадяни. 

– Нині у Реєстрі накопичується інформація про руйнування та знищення лише житлових приміщень. Тобто не можна внести дані ні про гаражі, ні про якісь інші господарські споруди, які також страждають від обстрілів. Аби подати запит у Реєстр необхідно мати акт обстеження зруйнованого або знищеного майна. Проблема в тому, що українці, чиє майно постраждало в окупації або знаходиться на територіях, які Міністерство реінтеграції визначило зоною бойових дій, не можуть отримати такий документ. Відповідно і звернутись із заявою, – пояснює Сергій Мовчан. 

Фактично отримати акт можуть або власники майна, яке знаходиться далеко від зони бойових дій і було зруйноване, наприклад, під час ракетних атак, або власники з майном на деокупованх територіях, які виключені з переліку Мінреінтеграції. У останніх виникає проблема – відсутність необхідної кількості спеціалістів на місцях. Звідси – черги і затягування процесу отримання документів. 

Але, як виявилось, чимало українців мають невпорядковані документи на своє майно. Наприклад, для підтвердження права власності на нерухомість потрібно мати або свідоцтво про право власності (яке видавалося до 2016 року) або витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який запрацював після 2013 року. Проблема в тому, що інформація не по всім об’єктам нерухомості перенесена в базу. Чимало даних втрачено як через руйнацію місць, де зберігались паперові книги БТІ, так і тому, що люди, які тікали від війни забували документи і вони знищувались разом із майном.  

–  Часто фактичні власники не мають жодних документів, що підтверджують їхнє право власності. Ця проблема поширена в сільській місцевості. Де люди часто просто починають жити у будинку і не надто переймаються оформленням спадщини. Це ми масово фіксували у селах Куп’янського району Харківської області. Масовою також можна вважати проблему не узаконених самобудов. 

Ще одна проблема – це те, що на даний момент подати заяву до Реєстра можна лише через додаток Дія. Чимало українців і досі користується кнопковими телефонами.  

– Люди, які не мають доступу до додатку, фактично відрізані від можливості. Справа у тому, що подати заявку не можна когось попросити з сучаснішим телефоном, навіть близького родича. Оскільки це може зробити лише власник. Можливо, в майбутньому – співвласник: на даний момент це питання обговорюють, але чи будуть зміни і коли – невідомо. Це може забрати час. Я не розумію, чому систему не синхронізували повністю із Дія. Адже, наприклад, через її сайт подається чимало заяв на національну програму єВідновлення. Можливо, в майбутньому щось зміниться, – розповідає керівник Департаменту документування воєнних злочинів УГСПЛ Сергій Мовчан. 

На думку Мовчана, є також важливе питання, яке влада має піднімати назагал: Реєстр збирає інформацію лише про постраждалих внаслідок російської агресії після 24 лютого 2022 року. Але руйнування та знищення майна, викрадення людей, катування та інші воєнні злочини росіяни на території України вчиняли з 2014 року. І нині ці люди позбавлені права навіть заявити про компенсацію. 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.