Минуло більше року, як УГСПЛ разом із ХПГ практично благали новообраних парламентарів і Президента запровадити процедуру перегляду кримінальних вироків для засуджених без вини довічно і вжити невідкладних заходів до звільнення найвідомішого в’язня вітчизняного правосуддя – Володимира Панасенка.

Час, відомо, біжить швидко. Та не для всіх. Для Володимира Панасенка він зупинився 14 років тому.  27 листопада 2006 року його затримали за безглуздою підозрою у замовленні вигаданого злочину і свавільно засудили до довічного позбавлення волі без жодного доказу провини.

Сказати, що вина Володимира Панасенка не доведена – не сказати нічого. Те, що з ним зробила держава, ніякою судовою помилкою не було. Маємо всі підстави стверджувати, що йдеться про штучне створення неіснуючої події злочину, організатором якого і було призначено завідомо невинного Володимира Панасенка. У цьому може переконатись кожен, хто ознайомиться з матеріалами його провадження, які є у розпорядженні УГСПЛ.

Володимир Панасенко далеко не єдиний безневинно засуджений в нашій країні. Проте справа його, без перебільшення, унікальна. Всі її обставини відомі до найменших деталей. Будь-яка причетність Володимира Панасенка до інкримінованого злочину повністю виключається.

Останнє рішення Конституційного Суду спричинило серйозну політичну кризу в країні. І держава, і суспільство занепокоєні питанням відновлення довіри до єдиного органу конституційної юстиції. Але свавільним правосуддя може бути не лише конституційне. У несправедливій неволі карається Володимир Панасенко, попереду вічність і, схоже, нікому до цього нема діла. Сумно…

У Володимира Панасенка сьогодні чергові роковини – 14 років у клітці довічника. Іменем України! Виходить, ми всі завинили перед ним. Час збігає, Володимиру Панасенку ще можна допомогти, він поряд з нами. Пам’ятаймо про Володимира Панасенка!

На світлині виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко (ліворуч) під час відвідин Володимира Панасенка (праворуч) 29 жовтня ц.р. у Вінницькій установі виконання покарання.