УГСПЛ представила результати дослідження щодо доступу постраждалих осіб до гарантій перехідного правосуддя
11 серпня 2026 року в Києві відбулася презентація аналітичного дослідження «Постраждалі особи у фокусі перехідного правосуддя: доступ до гарантій для осіб, позбавлених особистої свободи, та осіб, житло яких було пошкоджене або зруйноване внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України». Захід організувала Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Вищою школою публічного управління в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Державного департаменту США.
Про ключові висновки дослідження та основні рекомендації розповідаємо в цій публікації.
Із вітальним словом до учасників заходу звернулися виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко та народна депутатка України Неллі Яковлєва, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Дослідження складається з двох самостійних частин: про захист осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок війни, та про компенсаційні механізми за пошкоджене або зруйноване житло. Його методологічну основу становили анкетне опитування 244 осіб, три фокус-групові дискусії за участю 71 учасника й учасниці, експертне обговорення з верифікацією результатів за участю 41 фахівця, а також аналіз нормативно-правової бази та статистичних даних Міністерства розвитку громад та територій України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора.
Важливим джерелом для глибшого розуміння проблем доступу постраждалих до національних механізмів компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло стали також дискусії з учасниками та учасницями навчальних заходів для публічних службовців.
Читати більше: Постраждалі особи у фокусі перехідного правосуддя: що показало дослідження УГСПЛ?
Захист цивільних осіб, позбавлених особистої свободи: криза довіри до Комісії
Аналітикині УГСПЛ Аксана Філіпішина та Владлена Падун представили результати дослідження у частині «Ефективність наявних механізмів захисту постраждалих осіб, позбавлених особистої свободи: від законодавчих рамок до реінтеграції».
Дані опитування засвідчили глибоку незадоволеність чинним законодавством: 75,5% респондентів вважають, що воно не відповідає потребам постраждалих, тоді як жоден з опитаних не оцінив його як повністю задовільне. Головною перешкодою на шляху до отримання державних гарантій 84,4% учасників назвали складну процедуру підтвердження статусу, а 77,8% вказали на неможливість отримати офіційні документи, що підтверджують перебування в полоні або на тимчасово окупованій території.
Дослідники також зафіксували статистичний дисбаланс. За даними Мінрозвитку, у 2025 році із 3691 позитивного рішення лише 6,8% (250 рішень) стосувалися цивільних осіб, тоді як частка відмов серед цивільних заявників сягала 81%. Критичним залишається і навантаження на профільну Комісію: у 2025 році до неї надійшло 4364 заяви, з яких 1357 було розглянуто під час одного засідання у квітні 2026 року.
Рівень довіри до Комісії серед респондентів виявився вкрай низьким: 71,1% не вважають її діяльність прозорою, а 53,3% поставили їй найнижчу оцінку за п’ятибальною шкалою. Водночас найвищої оцінки Комісія не отримала від жодного респондента. Серед основних претензій опитані називали непрозорість ухвалення рішень (73,3%), надмірну тривалість розгляду справ (64,4%) та недостатню комунікацію із заявниками (62,2%).
Водночас 75,5% опитаних вважають необхідним суттєве або часткове реформування Комісії. Серед пріоритетних змін вони називають запровадження обов’язкового мотивування відмов (84,4%) та прозорий конкурсний відбір представників громадськості до складу Комісії (75,6%).
Компенсація за житло: покрито менше 8% потреб постраждалих домогосподарств
Другий блок дослідження, представлений аналітикинею УГСПЛ Оленою Семьоркіною, присвячений доступу постраждалих до національного та міжнародного механізмів компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло. За оцінками, пошкоджень або руйнувань зазнало близько 14% житлового фонду України.
Станом на 10 липня 2026 року державну компенсацію отримала 231 681 родина на загальну суму 119,1 млрд грн: понад 153 тисячі родин отримали компенсацію за пошкоджене житло, понад 74 тисячі — житлові сертифікати, а понад 33 тисячі сімей уже придбали нове житло за отримані кошти. Однак з огляду на масштаби проблеми це охоплення залишається обмеженим: із понад 3 мільйонів постраждалих домогосподарств компенсацію отримали менш ніж 7,7%. Профінансована частка потреб на 2026 рік становить 15,3% — 394 млн доларів США із заявлених 2,57 млрд доларів.
Водночас дослідження зафіксувало низку бар’єрів у доступі до компенсації. Зокрема, на проблеми з підтвердженням права власності вказали 86,5% опитаних адвокатів та представників громадських організацій. Крім того, 59,5% респондентів із цієї групи та 38,9% публічних службовців відзначили поширені серед заявників очікування негайної виплати компенсації, що пов’язано з недостатнім розумінням тривалості відповідних процедур.
Дослідники також оцінили відповідність національного механізму міжнародним стандартам репарацій — реституції, компенсації, реабілітації, сатисфакції та гарантій неповторення — і дійшли висновку, що чинна система частково відповідає цим критеріям. Її сильною стороною залишається наявність адміністративного механізму компенсації та системи документування завданої шкоди. Водночас повна реституція житла, землі та майнових прав, а також комплексний пакет репарацій наразі не забезпечені.
Окрему увагу під час дослідження приділили міжнародному компенсаційному механізму — Реєстру збитків для України (RD4U), майбутній Компенсаційній комісії та майбутньому Компенсаційному фонду. Станом на 17 липня 2026 року RD4U отримав понад 170 тисяч заяв.
Серед ключових викликів, що залишаються актуальними, дослідники назвали недостатню методичну підтримку публічних службовців, які супроводжують постраждалих на шляху до отримання компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло, а також неоднакову практику застосування компенсаційного законодавства, зокрема випадки необґрунтованих відмов з боку комісій.
Дискусія та підсумки
Перша панель була присвячена захисту цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Модератором виступив Михайло Савва (Центр громадянських свобод). Участь у дискусії взяли Роман Сторчака, заступник директора Департаменту моніторингу додержання прав у секторі безпеки й оборони Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Вероніка Плотнікова, керівниця Координаційного центру з підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора; та Костянтин Давиденко, представник громадської організації «Цивільні в полоні».
Друга панель стосувалася компенсаційних механізмів за пошкоджене та зруйноване житло. Модераторкою виступила Олена Семьоркіна, аналітикиня УГСПЛ. Серед учасників дискусії були Михайло Іщенко, депутат Київської міської ради та член Тимчасової контрольної комісії з питань відновлення пошкоджених об’єктів; Наталія Шамрай, голова Всеукраїнської асоціації центрів надання адміністративних послуг та директорка Центру надання адміністративних послуг міста Києва; Нона Корж, заступниця директора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України; та Ноель Калхун, заступник голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
Серед ключових рекомендацій, які пролунали під час презентації, були перехід від статусоцентричної до людиноцентричної моделі підтримки постраждалих, запровадження принципу «єдиного вікна» та кейс-менеджменту, посилення ролі територіальних громад, а також удосконалення законодавства, зокрема шляхом виключення із Закону № 2010-IX вимоги доводити політичні мотиви позбавлення свободи.
Вирішенню системних проблем доступу постраждалих осіб до компенсацій за зруйноване чи пошкоджене житло має сприяти запровадження постійного моніторингу реалізації національного компенсаційного механізму. Одним із інструментів такого моніторингу може стати парламентський контроль за участю організацій постраждалих, правозахисних та експертних громадських організацій.
Цей захід проводиться громадською спілкою «Українська Гельсінська спілка з прав людини» в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Державного департаменту США. Погляди, викладені у матеріалах заходу, належать автору(-ам) і не обов’язково відображають позицію Державного департаменту США або МОМ. Звіт опубліковано без редакційної вичитки відділом комунікацій Представництва МОМ в Україні.