Точка неповернення: що означає для України запуск спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії

15 травня Комітет міністрів Ради Європи схвалив ключове рішення у процедурі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Що це означає на практиці — пояснив Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини в етері Радіо НВ.

Чому знадобився окремий трибунал

Від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Україна зіткнулася з юридичною проблемою: існуючі міжнародні механізми не могли притягнути Росію до відповідальності за злочин агресії.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) розглядає чотири категорії злочинів — воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочин агресії. Але для переслідування за агресією необхідно, щоб обидві країни ратифікували Римський статут і окремий протокол до нього. Ані Україна, ані Росія цього не зробили.

— Відповідно, можливості притягнути Росію до відповідальності за такий злочин фактично не існувало, — пояснює Павліченко.

Три моделі — обрали середню

Розробники трибуналу розглядали три варіанти його створення.

Перший — найвищий за статусом: трибунал, заснований рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Однак для цього не вистачило голосів.

Другий — європейська модель. Саме вона й була реалізована.

Третій — міждержавний трибунал, заснований Україною спільно з державами-партнерами. За словами Павліченка, це був «найслабкіший мандат і найгірший варіант». Примітно, що саме цю модель намагалася використати Росія у 2022 році — для показового процесу над захисниками Азовсталі в Маріуполі. Тоді це вдалося зупинити.

Хто опиниться на лаві підсудних

Трибунал зосередиться виключно на злочині агресії — так званому «материнському злочині», який породжує всі інші: воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.

Коло підозрюваних — кілька десятків осіб: ті, хто організовував, керував або вчиняв злочин агресії. Це не лише військові, а й політики, які ухвалювали відповідні рішення.

Щодо «трійки» — Путіна, Лаврова та Мішустіна — є компромісне рішення: поки вони перебувають на своїх посадах і мають функціональний імунітет, безпосередній судовий розгляд щодо них неможливий. Але їхнє усунення від влади цей імунітет знімає.

Ще одна принципова новела: судовий процес може відбуватися заочно — без присутності обвинувачених. На відміну від МКС, де потрібно спочатку видати ордер на арешт і дочекатися передачі підозрюваного до суду.

Де будуть судити і коли

Серед держав, що вже приєдналися до розширеної часткової угоди, — 34 країни. До них також долучилися Євросоюз, Австралія та Коста-Ріка. Павліченко переконаний, що кількість учасників зростатиме.

Саме ці країни й утворять юрисдикцію трибуналу. Їхня територія стане «зоною ризику» для засуджених: будь-хто, хто отримає вирок, не зможе перетнути кордон жодної з цих держав без загрози арешту.

Щодо термінів — до набуття угодою чинності потрібно, щоб 15 держав передали ратифікаційні грамоти до Генерального секретаря Ради Європи. Після цього, орієнтовно через три місяці, угода набуде сили — і розпочнеться формування структур трибуналу: добір суддів, прокурорів, захисників, а також органу захисту прав жертв. Як місце розташування розглядається Гаагамісто на заході Нідерландів, біля Північного моря, резиденція нідерландського уряду і парламенту, столиця провінції Південна Голландія та осідок нідерландського короля. У Гаазі розташовані відомі міжнародні правові фундації: Міжнародний суд ООН та Мі... More — можливо, в приміщенні МКС.

Фактичний запуск роботи трибуналу очікується у 2027 році.

Революція в міжнародному праві

Олександр Павліченко наголошує: з часів Нюрнберзького та Токійського трибуналів — тобто впродовж понад 70 років — жодна фізична особа не була притягнута до відповідальності за злочин агресії.

— Ми стоїмо перед фактом, що вже піднялися на сходинку в щаблі розвитку міжнародної системи кримінального правосуддя, — каже він.

Підготовча робота тривала з 2022 року. У 2023-му в Гаазі відкрився Центр збору доказів злочину агресії — з участю представників США та ЄС.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber