Статус, документи, виплати: як юристи УГСПЛ допомагали родинам зниклих безвісти і полонених у червні–серпні

Протягом червня–серпня 2026 року до юристів УГСПЛ звернулися 503 людини, здебільшого родини військовослужбовців, зокрема зниклих безвісти та полонених. Юристи допомагали підтвердити перебування близьких у полоні, отримати документи, виплати й пенсії, а в Європейському суді з прав людини УГСПЛ відстоює права колишніх полонених, які зазнали катувань. 

Ця робота є частиною проєкту «Ініціатива правової підтримки родин зниклих безвісти в Україні», який УГСПЛ реалізує за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну».

Хто звертається і звідки

Протягом третього кварталу 2026 року до юристів УГСПЛ звернулися 503 людини. Люди зверталися із Запорізької, Сумської, Херсонської, Одеської, Донецької (м. Краматорськ) областей і Києва.

Найчастіше за правовою допомогою зверталися члени сімей військовослужбовців (333 особи), родини зниклих безвісти (125 осіб), сім’ї військовополонених (13 осіб), родини загиблих (9 осіб), внутрішньо переміщені особи (65 осіб) і пенсіонери (9 осіб).

Найбільше звернень надійшло із Запорізької області (157), Краматорська (103), Сумської (67), Херсонської (61) та Одеської (61) областей і Києва (54).

Що зробили юристи

За звітний період юристи громадських приймалень провели 633 сервісні сесії, у межах яких:

• надали 549 консультацій: розбиралися в ситуації кожної людини і пояснювали, що робити далі;
• 96 разів представляли інтереси людей у судах і державних органах;
• підготували 60 процесуальних документів, зокрема позовні заяви, клопотання та скарги;
• допомагали з іншими документами, а коли потрібно, скеровували людей до системи безоплатної правової допомоги чи профільних організацій.

Більшість сесій відбувалася дистанційно: 306 через гарячу лінію, 181 онлайн. Завдяки цьому допомогу змогли отримати люди з прифронтових і віддалених громад. Ще 120 консультацій юристи провели особисто: в офісах приймалень, в інших погоджених з людьми місцях і під час виїздів до громад.

Стратегічні справи: катування в полоні і право на ефективне розслідування

Центр стратегічного судочинства УГСПЛ забезпечував правовий супровід дев’яти справ, чотири з них взято до роботи протягом кварталу.

Більшість справ стосується людей, яких захопили російські військові та утримували на території ЧАЕС, у Білорусі та в російських слідчих ізоляторах. Заявники скаржаться на свавільне затримання, катування, нелюдські умови утримання і відсутність ефективного розслідування. У двох справах Суд уже отримав позиції сторін, тепер залишається дочекатися рішення.

Одна зі справ стосується чотирьох заявників, захоплених на ЧАЕС. Під час полону вони зазнавали катувань і побиття, не мали доступу до медичної допомоги та зв’язку з рідними, а інформацію про місце їхнього утримання не передавали МКЧХ. Двох заявників звільнили під час обміну у квітні 2026 року, двоє досі перебувають у російському полоні. У серпні до ЄСПЛ направлено відповіді на запитання Суду.

Ще одна справа стосується іноземного громадянина, який з 2019 року жив і навчався в Києві. У квітні 2022 року він потрапив у полон формувань так званої «ДНР», де зазнавав катувань, а в червні того ж року так званий «верховний суд ДНР» засудив його до смертної кари за звинуваченням у «найманстві». ЄСПЛ застосував тимчасові заходи та зобов’язав росію не виконувати вирок і забезпечити заявнику медичну допомогу, однак росія на це рішення не відреагувала. У вересні 2022 року заявника звільнили під час обміну. У серпні 2026 року до Суду направлено відповіді на його запитання.

Окремий напрям становлять дві справи про знищене житло. Будинки заявниці із Харківщини повністю зруйновані внаслідок обстрілів у травні–червні 2022 року. Вона отримала виплату від держави, але її розмір не покриває завданої шкоди. Квартиру іншої заявниці в Маріуполі знищено в березні 2022 року, будинок демонтовано, а на його місці зводять новий. Оскільки місто залишається окупованим, жодного відшкодування на національному рівні вона отримати не може. В обох справах у липні до ЄСПЛ направлено відповіді на запитання Суду та заперечення на зауваження Уряду.

Конкретні результати: шість історій

Більшість звернень стосується речей, від яких залежить повсякденне життя родин: виплат, документів, статусу близької людини.

Підтвердження перебування в полоні. Захисник з Одеси після виконання бойового завдання тривалий час вважався зниклим безвісти. Його дружина знайшла фотографію чоловіка в Telegram-каналі. Юристи допомогли оформити цю інформацію та передати її до Об’єднаного центру при СБУ і Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, а також супроводжували звернення до МКЧХ. Перебування захисника в російському полоні підтверджено, родина змогла налагодити з ним листування. Зараз юристи допомагають встановити факт позбавлення особистої свободи та отримати передбачені державою виплати за кожен рік полону.

Документи і виплати родині зниклого безвісти. Дружина зниклого безвісти військовослужбовця з Херсона не могла отримати від військової частини необхідних документів. Після адвокатського запиту родині надали матеріали службового розслідування. Дружині як члену сім’ї зниклого безвісти та законній представниці малолітньої дитини також призначили відповідні виплати.

Частка грошового забезпечення для родини. Родина військовослужбовця з Краматорська, який зник безвісти за особливих обставин, не могла отримати належну частку його грошового забезпечення: військова частина тривалий час не ухвалювала рішення і вимагала все нові документи. Юрист з’ясував, хто в родині має право на виплату і на яких підставах, пояснив, як діяти далі, і допоміг підготувати звернення до частини. Родина отримала можливість реалізувати своє право на виплату.

Законодавча прогалина в житловій підтримці. Юристи приймальні в Краматорську виявили, що чинний механізм житлових ваучерів для окремих категорій ветеранів не поширюється на членів сімей військовослужбовців, зниклих безвісти за особливих обставин, навіть якщо ці родини втратили житло на окупованих територіях чи в зоні бойових дій. Юристи консультують родини щодо наявних механізмів захисту житлових прав, а виявлена проблема потребує врегулювання на рівні законодавства.

Перерахунок пенсії у зв’язку з втратою годувальника. 22-річному студенту із Запоріжжя, батько якого зник безвісти за особливих обставин, пенсію спочатку призначили за загальними правилами, без урахування статусу батька як військовослужбовця. Юрист встановив, що заявник має право на пенсію за спеціальним законодавством, підготував заяву про перерахунок, зібрав документи й допоміг їх подати. Коли ТЦК та СП не реагував, юрист сам звертався до відповідних органів. Пенсію перераховано.

Пошук військовослужбовця, який може перебувати в полоні. Родина зниклого безвісти військовослужбовця із Сум звернулася по допомогу у з’ясуванні його долі. Юристи організували спільну консультацію з регіональним представництвом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Сумській області та подали заяву до Омбудсмана щодо включення військовослужбовця до списків осіб, які можуть перебувати в російському полоні. Процедуру подальшого з’ясування його долі розпочато.

Що далі

Проєкт продовжується. УГСПЛ і надалі надаватиме безоплатну правову допомогу родинам військовослужбовців, зниклих безвісти, полонених і загиблих захисників, а також братиме до роботи нові стратегічні справи.

Протягом кварталу завершено збір даних для дослідження потреб ветеранів, родин військовослужбовців, зниклих безвісти, загиблих і полонених. Зараз триває підготовка аналітичного звіту. Його результати, зокрема системні бар’єри в доступі до правової та соціальної підтримки і шляхи їх подолання, УГСПЛ планує представити на публічному заході.

Якщо ваш близький зник безвісти, перебуває в полоні чи загинув і ви не знаєте, з чого почати, юристи громадських приймалень УГСПЛ консультують безоплатно. Контакти приймалень у всіх регіонах за посиланням.

Публікацію підготовлено за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Зміст є виключною відповідальністю Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.

Програма «Партнерство за сильну Україну» — багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.