Судовий захист прав родин зниклих безвісти: коли і чому варто звертатися до суду, а коли — ні?

Родина зниклого безвісти часто стикається із ситуацією, коли отримати потрібні документи можна різними шляхами. Щоб отримати пенсію, підтвердити полон чи зареєструвати смерть, родині зниклого безвісти іноді потрібен суд, а іноді — адміністративна процедура. 

Це залежить від того, який саме факт треба підтвердити і чи передбачила держава для нього позасудову процедуру. УГСПЛ пояснює, куди звертатися в кожному випадку, як це працює і що можна зробити без суду.

З чим і куди звертатися?

Два способи встановлення фактів: судовий і позасудовий

Законодавство передбачає два способи встановлення юридично значущих фактів: позасудовий (через державний орган) і судовий. Загальне правило таке: якщо закон визначає для факту позасудовий порядок, суд не розглядає заяву й відмовляє у відкритті провадження. Якщо такого порядку закон не створив, факт встановлює суд. Відмову органу в позасудовому порядку можна оскаржити до адміністративного суду. 

Що можна оформити без суду

• Полон. Факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії встановлює Комісія, яка діє при Міністерстві у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. Раніше вона працювала при Мінреінтеграції, тому в старих джерелах може зустрічатися ця назва. Заяву подає сама особа, член її сім’ї або законний представник. Військовослужбовцям потрібна довідка від військової частини чи командування про перебування в полоні. Цивільним довідка не потрібна: вони додають документи чи відомості, що підтверджують незаконне затримання або утримання. Форми заяв затверджені наказом Мінрозвитку № 76 від 21.01.2025. Розгляд триває до 90 днів і є безоплатним. Суди відмовляють у розгляді таких заяв, бо для цього є визначений законом порядок.
• Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Особа набуває його з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який веде МВС (Закон № 2505-VIII). Витяг з Реєстру надається безоплатно.
• Пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Щоб її отримати, не потрібно спершу через суд оголошувати людину померлою. Право на пенсію виникає через місяць після внесення особи до Реєстру, незалежно від страхового стажу зниклого. Дітям пенсію призначають навіть без доведення факту перебування на утриманні. Якщо людину згодом оголосять померлою, пенсію призначають на загальних підставах.

Коли потрібен суд

Для деяких фактів закон не створив позасудової процедури, тому їх встановлює суд в порядку окремого провадження. Зокрема, документи, видані окупаційною владою, самі по собі не є підставою для реєстрації смерті чи народження в Україні.

Стаття 315 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) містить перелік фактів, які розглядає суд. Для родин зниклих безвісти та загиблих найактуальніші:

• факт смерті особи в певний час, якщо орган державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) не може її зареєструвати
• факт смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю, або є підстави вважати її загиблою від нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру (цей пункт не стосується загибелі внаслідок бойових дій, для них діє стаття 317, див. нижче)
• факт перебування на утриманні (для призначення пенсії, отримання допомоги)
• факт родинних відносин між фізичними особами
• факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу
• факт народження особи, якщо ДРАЦС не може його зареєструвати

Перелік не є вичерпним. Суд встановлює, наприклад, що заявник перебував на утриманні загиблого військовослужбовця. Так само суд встановлює, що смерть настала саме внаслідок збройної агресії рф, якщо це потрібно для отримання допомоги, бо позасудового порядку підтвердження такого зв’язку не існує.

Суд не встановлює факт участі в бойових діях, проходження військової служби чи отримання поранень при виконанні службових обов’язків. Ці питання вирішують відповідні органи, а відмову органу можна оскаржити до суду як рішення органу влади.

Спрощена процедура для бойових дій і ТОТ (стаття 317 ЦПК)

Для встановлення факту народження або смерті на території бойових дій чи на ТОТ закон передбачає спрощену процедуру.

Заяву можна подати до будь-якого місцевого суду України, незалежно від місця проживання чи перебування заявника. Людина, яка вимушено виїхала, наприклад, з Херсонщини до Львова, звертається до суду там, де перебуває.

Коло заявників у справах про смерть: члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи, якщо встановлення факту впливає на їхні права. Заяву може подати і військова частина, коли факт смерті потрібен для виключення військовослужбовця зі списків особового складу.

Ця процедура має три переваги:

• заяву розглядають невідкладно з моменту надходження до суду
• рішення підлягає негайному виконанню, ще до набрання законної сили
• оскарження рішення не зупиняє його виконання

Якщо доказів смерті немає: які бувають процедури

Закон передбачає кілька різних процедур, і їх легко сплутати:

• Смерть доведена, але ДРАЦС не може її зареєструвати. Суд встановлює факт смерті за статтею 315 ЦПК, а якщо смерть настала на окупованій території чи в зоні бойових дій, застосовують спрощену процедуру за статтею 317.
• Тіла немає, смерть не доведена. Тоді йдеться про оголошення особи померлою (стаття 46 Цивільного кодексу, ЦК). Для осіб, які пропали безвісти внаслідок воєнних дій, діють скорочені строки, які залежать від обставин зникнення. Точні строки для вашої ситуації краще уточнити в юриста.
• Немає відомостей про місце перебування особи. Через рік можна вимагати визнати її безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК). Це дає змогу, наприклад, призначити опіку над майном.

Оголошення померлим або встановлення факту смерті є серйозним юридичним рішенням, яке має наслідки для статусу особи та майнових питань. Для отримання пенсії таке рішення не потрібне. Якщо є підстави вважати, що людина жива, зокрема перебуває в полоні, перед будь-яким кроком у цьому напрямку варто проконсультуватися з юристом.

Судовий збір

• За заяву про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю, судовий збір не справляється.
• Від сплати збору також звільнені заявники у справах про встановлення фактів, поданих у зв’язку зі збройною агресією та окупацією: зокрема, пов’язаних із загибеллю, перебуванням у полоні, незаконним позбавленням волі чи викраденням (пункт 21 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір»).

Що робити, якщо документів немає через бойові дії

Це найчастіша практична проблема: немає офіційного документа про обставини смерті чи народження, а отримати його неможливо, бо територія окупована, установа не працює, архів знищений. Суди в таких справах не вимагають ідеального пакета документів. Ось принципи, які склалися в практиці Верховного Суду.

Суд сам може збирати докази. У справах про встановлення фактів принцип змагальності діє не так, як у звичайному позові: суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Докази оцінюють у сукупності. Письмові й речові докази, дані з відкритих джерел, свідчення свідків, фотографії, результати медичних досліджень оцінюють разом, а не окремо.

Документи окупаційної влади можуть бути доказом. Довідка з лікарні на території так званих «ДНР/ЛНР» сама по собі не має юридичної сили в Україні. Але Верховний Суд, спираючись на позицію Міжнародного суду ООН («Намібійські винятки»), може врахувати такий документ як доказ факту, який зафіксувала установа, що фактично працювала на місці. Суд оцінює його разом з іншими доказами і не відкидає автоматично.

Попередня відмова ДРАЦС не потрібна. Верховний Суд вказав, що заявник не зобов’язаний спершу звертатися до ДРАЦС і отримувати письмову відмову: стаття 317 ЦПК такого кроку не вимагає. Якщо ж ви звернулися до ДРАЦС і отримали відмову, її можна додати до заяви як доказ.

У складних випадках призначають ДНК-експертизу. Коли інших доказів народження чи спорідненості немає, суди призначають судово-генетичну експертизу.

Як правильно написати заяву

Відмови в таких справах найчастіше пов’язані не з браком ідеальних доказів, а з тим, що заявник не пояснив у заяві, чому не може отримати документ звичайним шляхом. Стаття 318 ЦПК вимагає зазначити:

• який факт встановлюється і з якою метою
• чому неможливо отримати чи відновити документ звичайним шляхом
• якими доказами факт підтверджується

Якщо ці пункти розписані чітко, навіть неповний пакет доказів, поданих у сукупності, зазвичай достатній для задоволення заяви.

Головне

Шлях до потрібного документа залежить від того, який факт треба підтвердити. Полон, статус особи, зниклої безвісти, і пенсію оформлюють без суду. Смерть, народження на окупованій території, перебування на утриманні та проживання однією сім’єю встановлює суд, і закон дозволяє зробити це спрощено та без ідеального пакета доказів. Оголошення особи померлою є окремою процедурою з серйозними наслідками, і для пенсії воно не потрібне. Тому спершу варто з’ясувати, який саме факт потрібно підтвердити, а вже потім обирати, куди звертатися.

Куди звертатися за безоплатною правовою допомогою

Громадські приймальні УГСПЛ працюють у межах проєкту «Підтримка механізму зниклих безвісти». Його мета — посилити спроможність громад у роботі з родинами зниклих безвісти, військовополонених, загиблих військових, а також із ветеранами.

Проєкт охоплює шість регіонів, більшість із яких — прифронтові:

• Херсонська область
• Сумська область
• Запорізька область
• Донецька область (Краматорськ)
• Одеська область
• Київська область

Через мережу громадських приймалень УГСПЛ люди можуть отримати безоплатну правову допомогу безпосередньо у своїх громадах. Контакти приймалень — за посиланням. 

Якщо ви — ветеран, звільнений з полону, або родич зниклого безвісти чи військовополоненого, і вам потрібна правова допомога з будь-яких питань — звертайтеся до громадських приймалень УГСПЛ.

Матеріал вичитав: Олександр Данилов, адвокат, координатор громадської приймальні УГСПЛ у Херсоні

Дана публікація була підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Зміст цієї статті є виключною відповідальністю Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.

Програма «Партнерство за сильну Україну» — це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Програми є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.