УГСПЛ спільно з МОМ представили Керівництво з надання правничої допомоги постраждалим від війни з питань Реєстру збитків (RD4U)

14 вересня в Києві Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала нове практичне Керівництво для юристів, які працюють з постраждалими від війни та супроводжують їхні заяви до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U). Захід відбувся в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Державного департаменту США та зібрав учасників у гібридному форматі.

Мета зустрічі була конкретною: не просто представити документ, а показати, як він працює на практиці — у розмові з заявником, під час збору доказів, на етапі подання заяви.

Відкрили подію Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ, Ганна Христова, Голова Київського офісу Реєстру збитків для України, та Джессика Ґе, спеціалістка МОМ з питань правосуддя перехідного періоду та репарацій.

Навіщо створили Керівництво

Структуру та зміст документа представив Мирослав Лаврінок, аналітик УГСПЛ. Ключова ідея, закладена у Керівництво: юристи мають отримати єдиний, зрозумілий алгоритм роботи із заявником — від першої консультації до супроводу справи після подання заяви — незалежно від того, у якому регіоні України вони працюють.

За словами аналітика, документ будувався на принципі, що темп роботи з заявником «має визначати сам заявник, а не процедура» — юрист не має завдання за будь-яку ціну закрити питання за один день, а має орієнтуватися на готовність людини.

Мирослав Лаврінок зазначає: документ спирається на попередній досвід УГСПЛ у документуванні воєнних злочинів — частина практичних порад перейшла саме з тих аналітичних напрацювань організації.

— Посібник, на нашу думку, робить складний міжнародний механізм доступним у щоденній роботі юриста на користь потерпілих, — підбив підсумок аналітик.

Керівництво адресоване насамперед працівникам системи надання безоплатної правничої допомоги, адвокатам, які працюють з постраждалими від війни, та правозахисникам і представникам громадських організацій. Воно не замінює нормативно-правові акти чи офіційні роз’яснення Секретаріату Реєстру, а є практичним доповненням до них.

Окремо в документі пояснюється місце RD4U у ширшому міжнародному контексті: Реєстр не здійснює виплат безпосередньо, але виконує функцію збору, категоризації та верифікації доказів шкоди — без цього подальше призначення репарацій було б юридично неможливим. RD4U є першим із трьох елементів майбутнього міжнародного компенсаційного механізму; наступними мають стати Компенсаційна комісія, яка розглядатиме заяви по суті, та Компенсаційний фонд, який здійснюватиме фактичні виплати. Реєстр створено під егідою Ради Європи за підтримки понад 40 держав та Європейського Союзу, що надає процесу фіксації збитків міжнародно визнаного статусу.

Роль юриста та практичне застосування

Про практичне застосування Керівництва розповів Євген Чекарьов, адвокат Центру стратегічних справ УГСПЛ, який працює з постраждалими від війни з 2015 року. Керівництво окремо наголошує: без кваліфікованої правничої допомоги значна частина потенційних заявників — літні люди, особи з інвалідністю, ВПО без доступу до документів, постраждалі від сексуального насильства чи катувань — можуть взагалі не дізнатися про можливість звернення до Реєстру.

За словами Євгена Чекарьова, найбільшою перешкодою на початковому етапі залишається доступ до цифрового підпису через застосунок «Дія».

Другою суттєвою проблемою він назвав підтвердження права власності на нерухомість, зареєстровану до 2013 року — на відміну від майна, зареєстрованого пізніше, де процес автоматизований. За словами Чекарьова, на цьому етапі відсіюється близько половини заявників, оскільки людям доводиться додатково звертатися до нотаріусів за підтвердженням права власності. Багато хто після 11 років боротьби за відшкодування вже не вірить у результативність нових механізмів.

Окремо Чекарьов звернув увагу на ситуацію людей, які постраждали від війни до повномасштабного вторгнення 2022 року: Реєстр наразі працює лише з випадками після 24 лютого 2022-го, тоді як, за його спостереженням, приблизно половина постраждалих зіткнулися зі шкодою ще раніше. Він назвав такий підхід дискримінаційним і запропонував юристам застосовувати індивідуальний підхід у формулюванні заяв для цієї категорії заявників.

Також Чекарьов звернув увагу колег на процесуальний ризик: у частині справ, що вже розглядаються в українських судах, представники Кабінету Міністрів наполягають, що позивач має вичерпати міжнародні механізми захисту (зокрема звернення до RD4U) перш ніж національний суд ухвалить рішення про відшкодування шкоди з боку держави.

Після сесії запитань і відповідей учасники перейшли до предметнішої розмови — про труднощі, з якими юристи стикаються під час підготовки заяв, та шляхи їх вирішення. У цій частині обговорення взяли участь також представки київського офісу Реєстру збитків: Ігор Караман і Ганна Христова.

Що всередині документа

Керівництво побудоване за логікою реальної роботи юриста з заявником і налічує 13 розділів і 7 додатків. Серед ключових елементів:

• 4 правозахисні принципи — верховенство права, недискримінація та рівність, орієнтація на постраждалих, конфіденційність і захист даних;
• 5 етапів супроводу заявників, які становлять ядро посібника: первинна консультація → збір доказів → підготовка заяви → подання заяви → супровід після подання;
• 4 категорії шкоди для збору доказів — майнова, фізична й моральна, економічна, порушення прав людини;
• 12 типових проблемних ситуацій з практичними рішеннями — від втрачених документів і дублювання заяв до строків розгляду, технічних складнощів подання та навантаження на громадські приймальні;
• 7 готових інструментів, якими юрист може користуватися прямо під час консультації: шаблон заяви до RD4U, чек-листи для кожного етапу, алгоритми дій, пам’ятки для заявників, зразки свідчень очевидців, зразок запиту про дублікат документів, глосарій термінів і перелік корисних контактів.

Окремо в Керівництві наголошено на етапі супроводу після подання заяви — як на такому, який часто недооцінюють, хоча саме на ньому вирішується доля багатьох звернень: моніторинг строків, комунікація із Секретаріатом Реєстру, допомога у разі відмови та підготовка повторного подання.

Захід проводився громадською спілкою «Українська Гельсінська спілка з прав людини» в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Державного департаменту США. Погляди, викладені у матеріалах заходу, належать автору(-ам) і не обов’язково відображають позицію Державного департаменту США або МОМ.