8-9 грудня відбулася міжнародна конференція «Роль судової влади у подоланні викликів війни». Основними темами заходу стало кримінальне правосуддя в контексті війни, ефективний захист прав цивільного населення у воєнний час та відшкодування збитків, завданих війною. Захід організовував Верховний Суд України спільно з Українським католицьким університетом, ОБСЄ та Відділом програм співробітництва Ради Європи.

Учасниками конференції були судді Верховного суду, Європейського суду з прав людини, представники Ради Європи, правозахисники та представники громадянського суспільства. Долучився до міжнародної конференції і виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. 

Правники зустрілися, щоб обговорити стан справ в контексті розвитку судової гілки влади та основні виклики в системі правосуддя в контексті війни. Зокрема під час конференції розглянули можливі модальності ефективного захисту прав цивільних та можливі шляхи вирішення проблеми невиконання рішень національних судів.

Забезпечення здійснення кримінального правосуддя в умовах війни – це питання про невідворотність відповідальності. Цей процес виявиться тривалим, однак його результати будуть цінними, адже саме притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності стане запорукою запобігання злочинним діям у майбутньому. На цьому наголосив модератор сесії «Кримінальне правосуддя в умовах війни» Расім Бабанли, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду.

Під час виступу Олександр Павліченко окреслив основні проблеми, з якими стикаються правозахисники у своїй роботі. Зараз у системі кримінального судочинства є три позиції, які потрібно розрізняти: воєнні злочини, військові злочини та інші, які не підпадають під ознаки воєнних. Серед інших можуть бути зокрема і пограбування, крадіжки чи мародерство. Проте у судочинстві зараз існує однакова практика щодо цих злочинів, вчинених на прифронтовій території та на території, далекій від фронту. Їх розглядають, використовуючи однакові підходи, та надаючи діям схожі оцінки.

Інша серйозна проблема виникає з розглядом військових злочинів. До них відносяться самовільне залишення частини, невиконання бойового наказу командира, непокора.

«Вони мають розглядатися у військовій юстиції. Але її, як такої, в нас зараз немає. Розгляд військових злочинів вимагає чіткого знання нормативного регулювання процесів і розуміння особливості кожної окремої ситуації. Не кожен факт невиконання наказу потребує засудження особи», — наголосив Олександр Павліченко під час свого виступу.

Серед іншого, виконавчий директор УГСПЛ назвав труднощі, які виникають через відсутність стандартів розгляду справ, пов’язаних із воєнними злочинами.

Також під час цієї сесії виступили:

• Кресімір Камбер, старший юрист Департаменту Юрисконсульта Секретаріату ЄСПЛ
• В’ячеслав Навроцький, професор кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету
• Марк Еліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів
• Сергій Бурлаков, член Вищої ради правосуддя
• Станіслав Петренко, начальник організаційно-методичного відділу управління організаційно-методичного та аналітичного забезпечення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора України 

Як проходили інші сесії міжнародної конференції «Роль судової влади у подоланні викликів війни», читайте в матеріалі: Про значення судової влади під час війни та післявоєнної відбудови: учасники міжнародної конференції обговорюють важливі питання сьогодення

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube