![](https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/zahlushky-UHSPL-750-450-piks-7-380x145.png)
Вимагаємо звільнити важкохворого активіста «Кримської солідарності» Тофіка Абдулгазієва
Протягом останніх семи місяців стан здоров’я засудженого до 12 років у колонії суворого режиму кримського...
23 July 2024
Джерело: Український кризовий медіацентр
У документі проаналізовано виконання українською владою 15 рекомендацій Комітету, наданих за результатами розгляду попередньої доповіді України, поданої у 2013 році. «В цілому, Україна продовжує позитивні тенденції, особливо щодо свободи мирних зібрань і прийняття законодавства. Але є проблема правозастосування, і наша ключова рекомендація – забезпечити належну правозастосовну практику», – розповіла Олена Семьоркіна, аналітик Української Гельсінгської спілки з прав людини, під час презентації звіту в Українському кризовому медіа-центрі 8 серпня 2018 року.
Перша рекомендація для України від Комітету ООН з прав людини стосувалася підвищення обізнаності правоохоронних органів, суддів та суспільства в цілому про положення Пакту – для активнішого врахування цих положень у діяльності поліції і судів. Експерти УГСПЛ звернули увагу, що вивчення Пакту досі не входить до програми підготовки поліцейських і суддів, як інші міжнародно-правові акти. За інформацією Міністерства юстиції України, за останні 4 роки українські суди використовували положення Пакту у 14 тисячах рішень.
Наступна рекомендація Комітету ООН з прав людини стосується створення додаткових підстав для перегляду рішень Верховним Судом України. У 2015 році зареєстрували відповідний законопроект, який пропонував визнати юридично зобов’язуючими не лише рішення міжнародних судових установ, але й міжнародних організацій. Але законопроект направили на доопрацювання, з обґрунтуванням, що акти міжнародних організацій носять рамковий рекомендаційний характер.
Рекомендація Комітету про необхідність збільшити фінансування і людські ресурси Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, на думку правозахисників, не виконана; спостерігається послаблення цього інституту. «Існують обґрунтовані підстави для сумнівів щодо законності обрання Омбудсмена, з різних причин. […] Сукупність всіх цих обставин створює ризики для подальшої роботи Омбудсмена», – зазначив Тарас Цимбрівський, керівник Програми USAID «Права людини в дії», що реалізується УГСПЛ.
Найменший прогрес, на думку експертів УГСПЛ, – у сфері вдосконалення антидискримінаційного законодавства та захисту громадян, які постраждали внаслідок таких правопорушень. Чутливість цієї теми для українського суспільства зумовлює блокування законопроектів у цій сфері, ратифікацію Стамбульської Конвенці щодо запобігання насильству у сім’ї.
Залишається викликом дотримання принципів універсальності прав людини і недискримінації у контексті прав ЛГБТ-спільноти і ромів. До протоколу допиту додали графу «злочин на грунті ненависті» та провели відповідне навчання поліції, проте під час реєстрації правопорушення це часто ігнорують, кваліфікуючи їх як «хуліганство». «Якщо брати державну статистику і дані правозахисних організацій, державна статистика свідчить, що злочинів на грунті ненависті і посягання на свободу сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності – 1-2 випадки. Натомість, правозахисні організації тільки у 2018 році зафіксували 226 випадків – погроз, приниження гідності, фізичних нападів», – зазначила Олена Семьоркіна, аналітик УГСПЛ.
Залишаються великі проблеми із виконанням рекомендації щодо запобігання смерті у місцях позбавлення волі і розслідування таких випадків. «За перші 3 місяці 2017 року, в Україні померли 144 ув’язнених та засуджених, за перші 3 місяці 2016 року – 116. Така ситуація є прямим наслідком неякісної медичної допомоги та перехідного періоду під час реорганізації пенітенціарної системи. […] Інститут звільнення за станом здоров’я деякий час не працював», – зазначила Олена Проценко, юрист УГСПЛ. Не завжди фіксують випадки, коли ув’язнені в закладах несвободи у зоні бойових дій загинули або отримали поранення внаслідок обстрілів. За кількістю самогубств у пенітенціарних установах, Україна зараз на 1 місці у Європі.
Відзначають проблеми із розслідуванням випадків тортур і жорстокого поводження цифри, недостатньо ефективно розслідуються напади на правозахисників і журналістів.
У виконанні рекомендації Комітету щодо більшого представництва жінок в органах влади та рівних прав і можливостей є прогрес на рівні законодавства: запроваджена посада урядового уповноваженого з питань гендерної політики та гендерна квота 30% для списків кандидатів у депутати. Водночас, залишаються проблеми з імплементацією. У Верховній Раді депутатів-чоловіків – 371, жінок – 52. Певну роль у цьому зіграла постанова Центральної виборчої комісії про те, що недотримання гендерної квоти не є підставою для відмови у реєстрації. Із 17 Державних секретарів, жінок – лише дві; із 35 осіб керівного складу центральних органів влади – 5 жінок. На районному рівні, із 75 голів – лише 17 жінок.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Протягом останніх семи місяців стан здоров’я засудженого до 12 років у колонії суворого режиму кримського...
23 July 2024
17 липня 2014 року неподалік Торезу, що на Донеччині, армія РФ збила Boeing 777 –...
18 July 2024
Оновлено. За оцінками Міністра соціальної політики Оксани Жолнович 7,5 мільйонів українських дітей так чи інакше...
12 July 2024
Україна повинна впровадити європейські норми із захисту персональних даних, який критикує частина експертів і бізнес....
09 July 2024