8 грудня Голосіївський районний суд м. Києва відмовився надати згоду на тимчасовий арешт строком на 40 діб громадянина Узбекистану Абдумаліка Бакаєва для забезпечення його видачі правоохоронним органам республіки Узбекистан.

Бакаєв А.Н. 06 листопада цього року звернувся до Управління міграційної служби у місті Києві із заявою про надання статусу біженця, оскільки на батьківщині він піддавався постійним переслідуванням за свою політичну та релігійну діяльність, двічі був засуджений. За висновком Міжнародної організації „Меморіал", в Узбекистані до Бакаєва неодноразово застосовувалися тортури. Його заява про надання статусу біженця ще розглядається міграційною службою України.

Проте, 4 грудня в Києві (за адресою, яку Бакаєв сам повідомив владі у заяві про надання статусу біженця) він був затриманий співробітниками Голосіївського РУГУ МВС у м. Києві на вимогу узбецької влади. Оскільки ст. 29 Конституції України не дозволяє затримувати людину на термін понад 72 години без рішення суду, 7 грудня Бакаєва „звільнили" і тут же – в приміщенні Голосіївського райуправління міліції – ще раз затримали на 72 години.

Звільнення відбулося лише 8 грудня в залі суду. За словами адвоката Вячеслава Якубенка, головним аргументом на користь Бакаєва став зовсім свіжий прецедент Європейського Суду з прав людини у справі „Ісмоілов та інші проти Російської Федерації" [Ismoilov and Others v. Russia] від 24 квітня 2008 р. У даній справі Європейський Суд встановив, що видача узбецьких громадян в Узбекистан є порушенням статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, адже масове поширення катувань та нелюдського поводження у правоохоронних органах цієї країни є загальновідомим фактом.

Раніше Україна вже піддавалася нищівній критиці за висилку біженців до Узбекистану, Шрі-Ланки, Росії.

УГСПЛ