Понад 30 діагнозів через лікарську помилку — юристи УГСПЛ допомагають відновити права колишнього військового 

23-річний чоловік, нині вже колишній військовий, під час служби на фронті отримав осколкове поранення у живіт. Під час операції у військовому госпіталі лікарі зашили рани разом із хірургічними серветками. Майже місяць у медзакладі ігнорували симптоми важкої інтоксикації — поки він сам не пройшов обстеження у приватній клініці. 

Як наслідок, чоловік має понад 30 діагнозів, третю групу інвалідності замість належної другої та жодних виплат від держави. Спершу його вивели поза штат — з щомісячним забезпеченням у розмірі 600 грн. Пізніше командир видав наказ про його виключення зі штату — фактичну демобілізацію. Наразі юристи Запорізької громадської приймальні УГСПЛ ведуть його справу.

Поранення і операція, яка стала початком нових проблем

У 2023 році молодий контрактник отримав осколкове поранення в живіт під час бойових дій. Його доставили до Запорізького військового госпіталю — там провели першу операцію.

Те, що мало стати кроком до одужання, обернулося важкою травмою. Лікарі допустили помилку: зашили операційні рани разом із хірургічними серветками. Наслідки не змусили чекати — у пацієнта почалися перитоніт і важка інтоксикація.

Місяць «ускладнень»

Майже місяць після операції стан військового погіршувався, але у госпіталі відмовлялися проводити поглиблену діагностику — ні комп’ютерної томографії, ні УЗД. Медики наполягали, що це «ускладнення після операції».

Лише коли чоловік отримав можливість залишити госпіталь, він самостійно звернувся до приватної клініки. УЗД одразу показало причину: у черевній порожнині залишилися хірургічні серветки.

— Зрозуміло, що медичні працівники захистили один одного, — говорить координатор Запорізької приймальні УГСПЛ Сергій Бізденежний. — Якщо б побачили, що щось не те, провели дослідження раніше — наслідки не були б такими серйозними. Але через те, що тривалий час чоловік перебував із серветками всередині, він отримав відповідні наслідки.

Повторну операцію провели у тому ж госпіталі. Серветки дістали, але здоров’я вже було підірване.

Понад 30 діагнозів — і життя, яке змінилося

Тривала інтоксикація і перитоніт залишили хронічні наслідки: ураження печінки, низку захворювань шлунково-кишкового тракту, неврологічні проблеми, падіння зору. Загалом — понад 30 діагнозів різного ступеня важкості.

Чоловік відчуває зміни атмосферного тиску, погоди — і це одразу позначається на його стані. До фізичних наслідків додалася психологічна травма.

Після поранення військова частина вивела чоловіка поза штат. Грошове забезпечення впало до трохи більше ніж 600 гривень. Жодних виплат від держави як пораненому він не отримав. Лікарська помилка у цьому контексті взагалі не враховується.

Згодом командир частини видав наказ про виключення зі складу частини — фактично демобілізацію. Після цього Центр оцінювання здоров’я присвоїв військовому третю групу інвалідності. Вже колишній військовий звернувся до Запорізької приймальні УГСПЛ, щоб відновити справедливість.

Третя група замість другої

На переконання юристів УГСПЛ, рішення про третю групу інвалідності — несправедливе. При оцінюванні не врахували весь спектр діагнозів, хоча всі вони підтверджені документально.

— Більше 30 хвороб різного ступеня важкості — людина має право щонайменше на другу групу, — наголошує Сергій Бізденежний.

Юристи приймальні подали скаргу до Міжрегіонального центру оцінювання здоров’я у Дніпрі. Її розглядали 45 днів. Відповідь — відмова.

На якому етапі справа

З моменту звернення чоловіка до Запорізької приймальні УГСПЛ, юристи працюють над двома основними напрямами:

• оскарження третьої групи інвалідності — після відмови Міжрегіонального центру оцінювання здоров’я готується адміністративний позов до окружного суду. Мета — провести нове оцінювання, яке врахує весь спектр діагнозів;
• компенсація за шкоду здоров’ю — позов поки не подано, юристи збирають доказову базу. Сума компенсації, на яку розраховує клієнт, — не менше пів мільйона гривень. Досудове врегулювання не ведеться: сторона лікарів не визнає помилки.

Окремо стоїть кримінальний бік справи. Військовий писав заяву до правоохоронців — отримав відписку після поверхневої перевірки. Кримінального провадження немає. Щоб довести причинно-наслідковий зв’язок між помилкою лікарів та 30+ діагнозами, потрібна судова експертиза — і це ще попереду.

Чому такі справи особливо складні

Справи про лікарські помилки — латентні. Доводити їх важко з кількох причин, пояснює Сергій Бізденежний.

По-перше, кругова порука. Медичні працівники зазвичай захищають один одного, а більшість обстежень колишній військовослужбовець був змушений проходити в тому самому госпіталі — у проктолога, гастроентеролога та інших спеціалістів. Висновки не містили прив’язки до інтоксикації, спричиненої залишеними серветками.

По-друге, системна пастка для військових. Щоб лікуватися у цивільному закладі, потрібне направлення від командира частини, ТЦК або того ж госпіталю. Військові госпіталі перевантажені, делегувати лікування непросто. НСЗУ ці випадки не покриває.

— Якби НСЗУ оплатило компенсацію — людина могла б зробити другу операцію у приватній клініці й не мала б таких наслідків. Але якщо ти військовий — все, тобі тільки до військового госпіталю, — підкреслює юрист.

По-третє, сам потерпілий часто не може себе захистити — через стан здоров’я, психологічну травму, відсутність ресурсів. Тому критично важлива участь родичів і правозахисників.

Системний контекст: що робити, якщо ви опинилися в подібній ситуації — читайте у роз’ясненні юристів УГСПЛ тут. 

Дана публікація була підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Зміст цієї статті є виключною відповідальністю Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.

Програма «Партнерство за сильну Україну» — це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Програми є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.