Недовіра, брак комунікації та відсутність стратегічного планування: що послаблює громади під час війни

30 січня Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Національною платформою стійкості та згуртованості презентувала аналітичний звіт «Вимір стійкості територіальних громад через оцінку їх спроможності». Авторка дослідження – аналітикиня УГСПЛ Олена Семьоркіна. Вона проаналізувала як різний досвід війни українських громад впливає на їхню спроможність забезпечити, в першу чергу, гуманітарні та безпекові потреби мешканців, а також на перспективи розвитку навіть в умовах повномасштабного вторгнення. 

Дослідження проводилось як у громадах з досвідом деокупації (відновлення) та перебування під російськими обстрілами ( йдеться про окремі території Запорізької, Київської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей), так і в умовно «тилових» (Івано-Франківщини, Закарпаття та Львівщини). Зокрема, в останніх аналітиків цікавило, як органи місцевої влади підготувались до можливого загострення ситуації на фронті. 

Головне ж питання – це як різний досвід наслідків великої війни, який сьогодні переживають українці в усіх куточках держави, позначається на вирішенні їхніх гуманітарних і безпекових потреб, а також впливає на перспективи розвитку територій.

Довіра до органів місцевої влади – це те, що відрізняє стійкі до викликів громади. Саме це врятувало чимало територій на початку повномасштабного вторгнення: люди згуртувались і оперативно вирішували проблеми. Але, якщо у липні  – жовтні 2022 року опитування показало, що 76,5% українців вважають, що децентралізація позитивно «зарекомендувала» себе і допомогла у відсічі агресору, то нині ми спостерігаємо кардинальне падіння довіри до органів місцевого самоврядування. Вони опинились на найнижчому щаблі рейтингу. І це я би віднесла до невивчених уроків,   – розповіла авторка дослідження, аналітикиня УГСПЛ Олена Семьоркіна.

За її словами, натомість, там, де між місцевою владою та мешканцями залишається згуртованість, легше вирішуються питання, зокрема й щодо відновлення. 

Є громади, які активно залучили як державну допомогу, так і донорську. Органи місцевого самоврядування інформували про програми, зокрема ЄВідновлення, залучали гранти. Більше того, самостійно вели облік міжнародної технічної допомоги, що дозволило не дублювати витрати і ефективно розподіляти надходження. В таких громадах чимало постраждалих отримали виплати, – зауважила дослідниця.

Олена Семьоркіна зазначила, що дослідження питання як місцева влада реагує на запити щодо публічної інформації, виникло вже під час роботи. За її словами, нерідко можновладці посилаються на міркування безпеки і не надають даних, які прагне отримати громада. 

Хочу нагадати, що після введення військового стану змін до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» не відбулося, на цьому нерідко зауважував Уповноважений ВР з прав людини. Тому уповноважені органи зобов’язані надавати відповіді на питання мешканців громад, що пов’язані з їхньою безпекою.

Серед викликів, які послаблюють спроможність та стійкість громад – це і низька адаптивність, і відсутність стратегічного бачення (нерідко проблеми вирішуються ситуативно, а відтак – тимчасово), брак кадрів або, навпаки, робочих місць.

Ми зрозуміли, що дуже сильно на стійкості громад позначається неузгодженість у взаємодії органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій. Нерідко це пов’язано з недосконалістю законодавства: відбувається нерозуміння повноважень або дублювання функцій, згортаються інструменти партисипативної демократії, з’являються проблеми із забезпеченням безпеки мешканців громад, – наголосила співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко.

Ознайомитись із повним текстом дослідження, результатами та рекомендаціями експертів

Окремий аспект стійкості громади – це як у ній забезпечуються потреби людей з інвалідністю. За словами експертів, українці з вадами зору або слуху часто не можуть дізнатись важливі повідомлення, а тому їхнє життя опиняється у небезпеці.

Нерідко важливі повідомлення, що стосуються евакуації або розклад графіків світла розміщуються на слайдах графічно. І люди з вадами зору, які користуються програмами – помічниками не можуть зчитати такі картинки. Або ж ось такий приклад. Дівчина, яка не чує, а відповідно не говорить, не змогла подзвонити і залишити заявку на евакуацію, тому що це можна було зробити лише телефоном. Місцевим органам влади потрібно враховувати такі моменти у своїй роботі. І розуміти, що створення умов для людей з інвалідністю на територіях, завжди «окупається». Коли створені умови, людям з інвалідністю потрібні супроводжуючі, помічники – ці люди можуть працювати, сплачувати податки, – розповіла адвокаційна менеджерка «Fight For Right» Людмила Фурсова. 

Очевидно, що в умовах довгої війни хронічні проблеми почали виходити в повний зріст. В більшій чи меншій мірі вони існували і до агресії Росії, але тепер реактуалізувалися. Також ми спостерігаємо розрив між відповідальністю та спроможністю. Ми бачимо, що вони лежать у різних суб’єктів. І ще один момент, який я хотів би виділити. Сьогодні досвід стійкості України вивчають у всьому світі. І прикро спостерігати, як в інших країнах його переводять в системні рішення і навіть формалізують і унормовують швидше, ніж у нас. Це те,  до чого нам потрібно докласти зусиль, – підсумував зустріч політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян. 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber