16 травня стартував дводенний саміт глав держав і урядів 46 країн-членів Ради Європи. На саміті у Рейк’явіку 43 держави підписали декларацію про створення Реєстру збитків, завданих Україні агресією Росії. Чому це добра ініціатива та як має працювати реєстр – в етері Громадського радіо пояснив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. 

Виплата за всі роки

В березні 2023 року уряд України презентував звіт збитків та потреб для відновлення країни, розроблений спільно зі Світовим банком, Європейською комісією та ООН. Звіт охопив період з 24 лютого 2022 р. до 24 лютого 2023 р. Потреби України на відновлення оцінили в 411 млрд доларів. В інший заяві в січні 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що збитки перевищують 700 млрд доларів. Будь-яка цифра не остаточна, адже точно не відомо, що зараз відбувається на окупованих територіях. Крім того, з кожним днем війни, з кожною ракетною атакою та обстрілом руйнування України збільшуються, а з нею росте й завдана шкода. 

– Йдеться не лише про збитки завдані Росією від 24 лютого 2022 року, а й втрати які Україна понесла від 2014 року: це окупація Криму та винищення Донецької і Луганської областей. І ці збитки теж сягають багато мільярдів. Тобто це не має бути жодним чином забуто і виключено із того загального реєстру, який передбачається створити на міжнародному рівні, – каже Олександр Павліченко. – Тут є й інші фактори, які можуть бути враховані при нарахуванні компенсації. Наприклад, не буде людина, в якої пошкоджене чи зруйноване житло сидіти і чекати, коли їй вдасться отримати відшкодування від Росії. Процес відбудови вже йде з урахуванням власних ресурсів. Другий момент – Україна та міжнародні організації можуть надавати вже сьогодні якусь реалістичну допомогу, а потім виставляти регресний позов. Буде заявлено, що витрачено, наприклад, 5 млрд доларів на відновлення інфраструктури. Зафіксовані і задокументовані факти відновлення в результаті завдання збитків і будуть лягати в основу позову. Я думаю, це все буде зібрано в один великий системний блок. 

Є й інший спірний момент – вартість, яка буде заявлятись. Поки не ясно як обраховувати завдану шкоду.

– Можу назвати дуже конкретний приклад. Ми з командою в 2015 році їздили по прифронтовим територіям Луганської та Донецької областей, по тим селам, які знаходились за 5-7 км від російських позицій. І ми питали, чи не можуть люди поїхати з цих сіл, продавши своє житло? А вони казали, що воно нічого не коштує, його неможливо продати. Ніхто не дасть ні 500, ні 100 доларів. Стоїть неушкоджений будинок, але в нього нульова вартість. Тому є питання, як визначити конкретну вартість, – каже Олександр Павліченко. 

Процес на роки

Очікувати, що Україна швидко отримає компенсацію від Росії – теж не варто. Це все може розтягнутись на десятиліття. 

– Коли відбудеться трибунал за стандартами міжнародного правосуддя й буде ухвалено рішення, яким буде засуджена Росія за напад на Україну з відповідними наслідками і механізмами відшкодування завданих майну шкоди, тоді на виконання цього рішення будуть ухвалюватись інші рішення щодо вилучення майна, коштів, інших заходів, які можуть бути встановлені, – пояснює виконавчий директор УГСПЛ. – Це можуть бути відрахування від продажу тих же енергоносіїв, наприклад, 10% на рік, які мають виплачуватись для покриття шкоди. Це може бути багаторічна програма: 5, 10, 20 років.  Механізм буде встановлений за результатами розгляду. Але для цього має бути зроблений ґрунтовний аналіз і зібрана документальна база щодо завданої шкоди і збитків, які продовжують завдаватись. 

Навіть попри те, що процес компенсації не буде швидким, сам факт заяви щодо створення в Гаазі реєстру збитків, які понесла Україна через агресію Росії – дуже добрий знак.  

– Започаткований дуже важливий процес створення міжнародного інструменту не просто покарання за злочин агресії, а встановлення юридичного механізму компенсації завданих збитків, шкоди та руйнувань, які спричинила Росія в результаті агресивного вторгнення в Україну. І, власне, це має стати покаранням держави за вчинення акту агресії. Як на мене, це важливо у формуванні та забезпеченні нового порядку світоустрою і безпеки як в Європі, так і в глобальному масштабі у світі. Це не буде контрибуція, яку сплачували держави після поразки у Першій та Другій світовій війнах. Це буде саме компенсація, яка буде відповідною розплатою за вчинення злочину агресії. 

Для підрахунку збитків міжнародні фахівці мають працювати в тісній зв’язці з українською правоохоронною системою, яка з перших днів нападу Росії на Україну фіксує завдану агресором шкоду.