Коли держава не захищає захисників: системні порушення прав військовослужбовців в Україні

Воїни, які набули тяжких ушкоджень здоров’я, не можуть звільнитися з армії через бюрократичні перешкоди, залишаючись без належного грошового забезпечення та медичної допомоги. Експерти закликають до термінових змін у системі захисту прав військовослужбовців.

Під час презентації результатів проєкту «Справедливість для жертв російської війни в Україні» правозахисники розповіли про критичні проблеми, з якими стикаються українські військовослужбовці та їхні родини. Проєкт реалізовувався Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки посольства Королівства Нідерландів.

Виступи Ксенії Онищенко, юристки Правозахисної Групи «СІЧ», на базі якої працює приймальня УГСПЛ у Дніпрі, та Сергія Бізденежного, координатора Запорізької приймальні УГСПЛ розкрили масштаб системних порушень, які залишають найвразливіші категорії захисників держави без належної підтримки.

Читати більше: Справедливість під час війни: понад чотири тисячі українців отримали правову допомогу від юристів УГСПЛ

Поранені воїни у пастці бюрократії

Найгостріша проблема стосується військовослужбовців, які набули захворювання або отримали тяжкі поранення та визнані непридатними до військової служби. За словами Ксенії Онищенко, багато таких військових роками не можуть звільнитися з армії через бюрократичні перешкоди.

— Людина, яка військово-лікарською комісією визнається непридатною до військової служби, дуже часто не може звільнитися. Між тим, за законодавством, таку людину військова частина повинна  звільнити негайно, — пояснює правозахисниця. — Процедура звільнення такого військовослужбовця відбувається до виписки з медичного закладу. Якщо за станом здоров’я людина не може особисто прибути до військової частини для подачі рапорту, то її звільнення відбувається без особистої присутності. Особова справа і документи по звільненню передаються до ТЦК за місцем перебування на обліку. Після виписки з медичного закладу такий військовий звертається вже до даного ТЦК. 

Але в реальності відбувається все інакше: від військових вимагають особистого прибуття до військових частин (навіть тоді, коли останні дислокуються в зоні бойових дій), особистої подачі рапорту на звільнення, здачі посади, речового майна та іншого. Якщо не буде виконано вимогу командування прибути за місцем служби одразу після завершення лікування, такі військові об’являються як такі, що самовільно покинули  частину. Як наслідок — виплата грошового забезпечення призупиняється, відносно військового відкривається кримінальне провадження і це породжує нові проблеми та труднощі.

У Ксенії Онищенко є клієнти, які не можуть звільнитися з 2023 року: 

— Військова частина вимагає особистої присутності для подачі рапорту на звільнення, здачі посади та речового майна, хоча людина визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку. 

Грошове забезпечення як інструмент тиску

Ще одна проблема — недоотримання грошового забезпечення під час тривалого лікування. Військовослужбовці, які перебувають на тривалому лікуванні після тяжкі поранення, часто позбавляються додаткової винагороди в розмірі 100 тисяч гривень щомісяця.

— Частини вишукують причини для того, щоб не виплачувати цю винагороду, посилаючись на формальні порушення термінів проведення військово-лікарської комісії, не надання військовослужбовцем постанови ВЛК, медичних документів та інші причини, — розповідає Онищенко.

І це попри те, що з 2023 року між медичними закладами ЗСУ і військовими частинами взаємодія здійснюється за допомогою електронної системи документообігу (СЕДО). Це дозволяє відправляти документи у вигляді електронних файлів, що має полегшити та прискорити цей процес.

Самовільне залишення частини: причини та наслідки

Сергій Бізденежний, координатор приймальні УГСПЛ у Запоріжжі, акцентує увагу на причинах самовільного залишення частини (СЗЧ) військовослужбовцями. Часто це стає наслідком недолікованості після поранень.

— Уламкове поранення, провели операцію, але потрібна друга операція, оскільки не всі уламки вдалося просто витягнути з тіла. Військовослужбовець повинен 3-4 місяці готуватися, щоб провести другу операцію, але його виписують, і він повертається до частини, — пояснює правозахисник.

Фізичний біль від носіння бронежилета та каски з незавершеним лікуванням створює систематичні і тривалі страждання, що порушує конвенційне право на життя.

Другою причиною СЗЧ є позастатутні відносини — систематичне цькування з боку інших військовослужбовців. Хоча в Україні діє гаряча лінія, процес розгляду скарг може тривати понад три місяці.

Проблеми сімей загиблих та зниклих безвісти

Особливо болючою є ситуація з військовослужбовцями, які зникли безвісти. Навіть коли побратими дають рапорти про загибель товариша, родини часто не можуть отримати статус сім’ї загиблого через неможливість документального підтвердження смерті.

— Побратими дають пояснення, що бачили, як військовослужбовець загинув, але потім ці рапорти переробляються, і вже йде повідомлення про зникнення безвісти, — розповідає Бізденежний.

Це позбавляє родини соціально-економічних гарантій держави.

Невідворотність судового шляху

Всі ці проблеми доводиться вирішувати лише в судовому порядку, що робить процес тривалим і дорогим. Звернення зі скаргами щодо бездіяльності керівництва військових частин до Міністерства оборони України, Центрального управління захисту прав військовослужбовців (як органу, який створено саме для захисту прав військовослужбовців) не дають результату. 

— Вирішити проблему самотужки вкрай складно. Не кожен військовий має можливість звернутись за юридичною допомогою, і це є причиною того, що порушення прав військовослужбовця продовжується, породжуючи ще більше негативних наслідків — констатує Ксенія Онищенко.

Потреба в системних змінах

Правозахисники наголошують на відсутності позитивних зрушень за останні три роки. Навіть після офіційних роз’яснень Міністерства оборони України з питань щодо виплат додаткової винагороди під час тривалого лікування, порушення прав військовослужбовців продовжуються.

— Немає контролю, чи дійсно виконуються розпорядження, доведені до командування військових частин. Відсутність зворотного зв’язку не дозволяю об’єктивно оцінити ситуацію і зробити висновки, — підсумовує Онищенко.

Експерти закликають до комплексних змін у системі захисту прав військовослужбовців, спрощення процедур звільнення поранених воїнів та посилення контролю за дотриманням їхніх прав. Адже, як зазначає правозахисниця, «це одна зі складових патріотизму — щоб військовослужбовець знав: втративши здоров’я, він буде підтриманий державою та забезпечений всім на що має право».

Дана діяльність реалізується в рамках проєкту «Справедливість для жертв російської війни в Україні», який впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини та фінансується Посольством Нідерландів в Україні.

Українська Гельсінська спілка з прав людини надає безоплатну правову допомогу через мережу громадських приймалень. Щоб отримати допомогу, зверніться за контактами, які можна знайти за посиланням.

Головне фото: deposit

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber