Справедливість під час війни: понад чотири тисячі українців отримали правову допомогу від юристів УГСПЛ

12 червня Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) презентувала результати проєкту «Справедливість для жертв російської війни в Україні», який реалізовувався за підтримки Посольства Королівства Нідерландів. У фокусі презентації стали — досвід правової допомоги постраждалим, виклики, з якими стикаються юристи, і необхідність системних змін у державній політиці щодо захисту прав жертв війни.

За два роки роботи проєкту правозахисники замість запланованих 2000 консультацій надали допомогу 4347 українцям. Найбільше звернень стосувалося невиплат компенсацій військовим та проблем переселенців.

Представили результати проєкту Наталія Козаренко, координаторка мережі приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини, Тарас Щербатюк, член правління УГСПЛ та голова Черкаського правозахисного центру; Ксенія Онищенко, юристка Правозахисної Групи «СІЧ», на базі якої працює громадська приймальня УГСПЛ у м. Дніпро; Сергій Бізденежний, координатор громадської приймальні у м. Запоріжжя; Наталя Войнова, юристка Центру стратегічних справ. Модерувала захід Поліна Мішакова, а сама презентація відбулася в Українському кризовому медіацентрі.

Міжнародна підтримка: Нідерланди готові прийняти спеціальний трибунал

З вітальними словами до учасників звернувся Кейс Каат, заступник голови політичного департаменту Посольства Королівства Нідерландів в Україні. У своїй промові він підкреслив важливість міжнародної співпраці у відновленні справедливості. У травні 2025 року українська делегація та спеціальна координаційна група зробили важливі кроки для встановлення спеціального трибуналу з агресії Росії проти України.

— Для Нідерландів це велика честь у перспективі бути країною, яка прийматиме цей трибунал, — зазначив пан Кейс Каат. Він підкреслив, що трибунал має принести стабільний мир і забезпечити відновлення для жертв війни в Україні.

Головні цифри проєкту

Координаторка проєкту Наталія Козаренко розповіла, що проєкт мав кілька ключових напрямків роботи.

За час виконання проєкту 4347 громадян отримали безоплатну правову допомогу через мережу з 11 регіональних приймалень. Планувалося надати близько 2000 консультацій, але потреба виявилася значно більшою, пояснює координаторка мережі приймалень Наталія Козаренко.

Окрім надання правової допомоги, за час виконання проєкту УГСПЛ:

• Підготувала 125 тренерів з міжнародного гуманітарного права та розробила Комплексний пакет навчальних матеріалів з викладання МГП у межах базової загальновійськової підготовки
• Задокументувала сотні воєнних злочинів
• Направила до розгляду Європейського суду з прав людини низку справ, які є стратегічними і здатні надалі змінити судову практику і внести зміни до чинного законодавства України 

Досвід громадських приймалень у Черкасах, Дніпрі та Запоріжжі став своєрідним дзеркалом регіональної специфіки надання допомоги постраждалим. Проблеми мають не локальний, а загальнодержавний характер. Водночас справи, ініційовані на національному рівні та в міжнародних інстанціях, вже створюють важливі правові прецеденти.

Хто і з якими проблемами звертається найчастіше?

За юридичною допомогою звертаються військові, ветерани, внутрішньо переміщені особи, родини постраждалих, жертви катувань та українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. 

Військовослужбовці та ветерани стикаються з не виплатами додаткової винагороди під час тривалого лікування, проблемами при звільненні зі служби, отриманням грошового забезпечення в повному обсязі. Родини зниклих безвісти потребують юридичного супроводу для встановлення статусу, оформлення виплат та пошуку інформації про зниклих близьких. Окремою перепоною стає відсутність оперативної комунікації і взаємодії з військовими частинами.

ВПО потребують підтримки у вирішенні житлових питань, відновленні документів, отриманні соціальних виплат і компенсацій за зруйноване майно чи втрачене здоров’я. Люди з тимчасово окупованих територій повідомляють про порушення своїх прав, зокрема про обмеження доступу до медичної допомоги та незаконні переслідування. Ті, хто пережив катування або незаконне ув’язнення, звертаються з метою фіксації злочинів, захисту прав і притягнення винних до відповідальності. 

Багаторівнева підтримка постраждалих від збройної агресії: на прикладі Черкаської області

Тарас Щербатюк, член правління Української Гельсінської спілки з прав людини та голова Черкаського правозахисного центру, презентував багаторівневу модель підтримки цивільного населення та ветеранів, які постраждали внаслідок російської агресії.

Громадська приймальня працює за шістьма ключовими напрямами: 

• надання індивідуальних юридичних консультацій;
• підготовка правових документів;
• супровід у державних установах для захисту та відновлення прав;
• проведення правопросвітницьких заходів, спрямованих на підвищення обізнаності громадян щодо реалізації своїх прав;
• фіксація воєнних злочинів, документування випадків обстрілів, руйнування інфраструктури та постраждалих серед цивільного населення;
• адвокація розв’язання системних проблем як на місцевому, так і на національному рівнях.

За час роботи до організації звернулися близько 500 осіб за правовою підтримкою. Майже половина заявників — внутрішньо переміщені особи та ветерани. 

— Майже всі питання стосувалися реалізації соціально-економічних прав, тобто взаємовідносин з державою, — пояснює Щербатюк.

Серед найчастіших звернень: 

• відновлення або оформлення соціальних виплат та пільг;
• оформлення статусу особи з інвалідністю;
• доступ до медичних і реабілітаційних послуг для ветеранів;
• проблеми з житлом та компенсацією зруйнованого майна;
• питання трудових прав, мобілізації та демобілізації;
• оскарження рішень державних органів.

Показовим є випадок пані Світлани — внутрішньо переміщеної особи, яка під час артобстрілу Волновахи отримала осколкові поранення. Попри очевидну причину інвалідності, медкомісія встановила діагноз «загальне захворювання». Завдяки втручанню правозахисників жінка отримала статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Організація також проводить системну роботу з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо реалізації прав постраждалого цивільного населення та ветеранів. Юристи організації беруть участь у роботі консультаційно-дорадчих органів та спеціальних комісій, де регулярно доносять інформацію про наявні проблеми з реалізацією прав та пропонують конкретні шляхи їх вирішення. Наразі центр веде цілеспрямовану роботу над питаннями забезпечення житлових прав та реалізації прав ветеранів, включно з соціальним захистом, працевлаштуванням і доступом до медичних послуг.

На основі аналізу системних проблем центр розробив тематичні правопросвітницькі програми. Проведено 47 інформаційно-просвітницьких заходів у громадах області та підготовлено понад 80 публічних консультацій і матеріалів.

Попри статус Черкащини як умовно безпечного регіону, за останній рік там зафіксовано 153 випадки воєнних злочинів. Щотижня область зазнає 2-3 обстрілів з руйнуванням цивільної інфраструктури та жертвами серед мирного населення. Специфічною проблемою Черкаської області є закритість інформації про воєнні злочини.

— Область дуже закрита. Дуже обмаль інформації висвітлюється владою про події, що відбуваються, про руйнування, — зазначає правозахисник. Організація змушена отримувати дані через власні канали, від місцевого населення та громадських організацій, оскільки доступ до місць подій часто обмежений.

Досвід Черкаського правозахисного центру демонструє важливість постійної, гнучкої та системної підтримки постраждалих від війни з фокусом на захист прав людини, відновлення справедливості та посилення спроможності громад.

Стратегічні справи як інструмент справедливості

Наталя Войнова, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки, пояснила специфіку їхньої роботи:

— Ми підтримуємо заявників у стратегічних справах — це важливі справи для України, які можуть створити прецеденти, змінити судову практику та сприяють внесенню відповідних змін в національне законодавство.

Після початку міжнародного збройного конфлікту їх основними заявниками стали громадяни України, які постраждали від російських воєнних злочинів. Більшість звернень спрямовується проти Російської Федерації як відповідальної за ці злочини сторони.

Проблема цивільних осіб, які перебувають в російській неволі

До міжнародних інстанцій направляються справи, які стосуються цивільних заручників — громадян України, більшість з яких були незаконно позбавлені волі на блокпостах під час тимчасової окупації українських територій.

— Про багатьох цивільних заручників у родичів немає жодної інформації вже більше трьох років, — констатує юристка.

Для розшуку цивільних заручників, проведення повного вичерпання і подальшого направлення заяв по цій категорії українських громадян до міжнародних органів (зокрема до Комітету з прав людини ООН), правозахисники вимушені звертатися навіть до російських відповідних органів — слідчого комітету РФ, ФСІН, військової прокуратури, міноборони. В більшості випадків юристи отримують лише формальні відписки. Міжнародний комітет Червоного Хреста зазвичай також не має відомостей про зниклих людей і відповідно не може надати відповідь на запитувану інформацію.

Теракт у Оленівській колонії

Наприкінці 2024 року Українська Гельсінська спілка разом з іншими правозахисними організаціями (МІПЛ, ЦГС) і за підтримки Офісу Генерального прокурора направила до Міжнародного кримінального суду повідомлення щодо серйозних порушень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими з боку Російської Федерації. Подання стосувалося події теракту в Оленівській колонії, який відбувся в ніч з 28 на 29 липня 2022 року, за який відповідальна Росія.

— Під час теракту понад 50 українських військовослужбовців загинули і більше ніж 140 бійців («азовців») отримали поранення різного ступеню тяжкості, — нагадує Наталя Войнова.

Щодо факту скоєння воєнних злочинів з боку Росії, в тому числі подій, які відбувалися  в Оленівці, юристи ЦСС УГСПЛ також подавали звернення до Незалежної міжнародної комісії з розслідування ситуації в Україні, до Спеціального доповідача з питань позасудових страт, страт без належного судового розгляду або свавільних страт, до інших міжнародних організацій.

Небойові втрати та колабораційна діяльність

Юристи ЦСС УГСПЛ намагаються довести, що і українське законодавство у деяких сферах не є досконалим і потребує внесення відповідних змін. Сприяти цьому можуть стратегічні справи, які розглядаються в ЄСПЛ і в яких наявне порушення прав людини з боку нашої країни. 

До ЄСПЛ направлено декілька заяв від родин українських військових, родичі яких скоїли самогубство у розпорядженні військових частин. Ця справа може бути розглянута ЄСПЛ одним кейсом «небойові втрати» — обставини по всім випадкам дуже схожі. 

— Родини загиблих не згодні з тим, що їх рідні скоїли самогубства і намагаються довести, що це було доведення до самогубства або навіть вбивство — пояснює правозахисниця Наталя Войнова.

Нажаль, військові частини не розглядають альтернативних версій, а правоохоронні органи у більшості випадків підтримують версію самогубства по особистих мотивах. А з урахуванням того, що загибель військовослужбовця не пов’язана із захистом Батьківщини — родини загиблих українських військових не отримують від Держави жодної допомоги.

Досудове розслідування по цій категорії справ тримається лише завдяки зусиллям родин і може тривати роками.

Окремим викликом є справи про колабораційну діяльність. Стаття 111-1 Кримінального кодексу України («колабораційна діяльність») передбачає реальні строки ув’язнення, з позбавленням права обіймати певні посади і з конфіскацією майна. І якщо громадянин України навіть під впливом примусу або інших поважних причин, навіть короткий термін співпрацював з ворогом, — його дії у будь-якому випадку підпадають до санкції цієї статті. 

— Ми вважаємо, що такі справи мають розглядатися з урахуванням індивідуальних обставин, не формально. У кожному випадку правоохоронні органи і національні суди мають ретельно дослідити всі обставини справи  — наголошує Наталя Войнова. 

Плани на майбутнє

Проєкт «Справедливість для жертв російської війни в Україні» демонструє, що ефективна підтримка жертв війни потребує комплексного підходу: від індивідуальних консультацій до системної адвокаційної роботи та міжнародної співпраці у встановленні справедливості.

Координаторка проєкту Наталія Козаренко висловила сподівання, що на наступному етапі діяльності УГСПЛ зосередиться більше на адвокаційній роботі та внесенні змін до законодавства. 

— Попри те, що проєкт закінчується, ми продовжимо роботу в напрямку захисту прав. Ми будемо акцентувати більше на адвокаційній діяльності, – зазначає координаторка проєкту. 

На наступному етапі УГСПЛ планує зосередитися на адвокаційній роботі та внесенні змін до законодавства. Організація має намір активніше працювати з державними установами, які порушують права громадян.

— Багато питань можна вирішити шляхом удосконалення законодавчих ініціатив та запровадження громадського контролю, — підбила підсумок Наталія Козаренко.

Дана діяльність реалізується в рамках проєкту «Справедливість для жертв російської війни в Україні», який впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини та фінансується Посольством Нідерландів в Україні.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber