Чи відповідають державні механізми компенсацій потребам постраждалих від війни? УГСПЛ представила результати дослідження доступу до гарантій захисту

23 червня 2026 року в Києві Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з партнерами провела публічний захід, на якому вперше представила проміжні результати дослідження у сфері перехідного правосуддя.

До заходу долучилися представники органів державної влади, організацій громадянського суспільства, правозахисної спільноти та фахівці у сфері надання правничої допомоги.

З вітальними словами виступили:

• Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ
• Джессіка Ґе, спеціалістка з питань правосуддя перехідного періоду та репарацій МОМ.

Про дослідження

В основі заходу — дослідження, яке УГСПЛ проводить у межах роботи над посиленням механізмів перехідного правосуддя в Україні. Його мета — з’ясувати, чи мають люди, постраждалі від збройної агресії Росії, реальний доступ до гарантій, що їх передбачає законодавство. Дослідження базується на онлайн-опитуванні, фокус-групах (травень 2026 року) та аналізі практики правозастосування.

Перша сесія: особи, житло яких зруйноване або пошкоджене

Аналітикиня УГСПЛ Олена Семьоркіна представила проміжні результати дослідження щодо доступу до гарантій для осіб, житло яких зруйноване або пошкоджене внаслідок збройної агресії.

«Це дослідження поєднало погляд держави та погляд постраждалих на доступність компенсацій за житло. Воно показує, що складність процедур зростає разом зі складністю випадку: питання спадкування, співвласності чи житла на тимчасово окупованих територіях потребують окремих, гнучкіших рішень», — пояснює Олена Семьоркіна, аналітикиня УГСПЛ.

За даними дослідження, основною перешкодою на шляху до компенсації є не сама процедура, а підтвердження права власності: 87% адвокатів та представників НУО назвали відсутність документів про право власності головною юридичною проблемою постраждалих.

«Це означає, що зміни потрібні передусім у підходах до доказування, а не лише в адмініструванні процесу», — додає Олена Семьоркіна.

У панельній дискусії «Практичні інструменти реалізації гарантій осіб, житло яких зазнало пошкоджень чи руйнувань» учасники обговорили наявні механізми отримання компенсації та відновлення житла, а також практичні перешкоди, з якими стикаються люди при зверненні до адміністративних служб. Окремо йшлося про роль центрів надання адміністративних послуг та системи безоплатної правничої допомоги у забезпеченні доступу постраждалих до своїх прав. Модерувала дискусію Олена Семьоркіна.

Спікерами дискусії виступили:

• Наталія Шамрай, голова Всеукраїнської асоціації центрів надання адміністративних послуг, Директор Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
• Оксана Василяка, перша заступниця директора Координаційного центру з надання правничої допомоги
• Юлія Лихач, директорка Вищої школи публічного управління
• Ганна Христова, голова Київського офісу Реєстру збитків для України

Друга сесія: особи, позбавлені особистої свободи

Аналітикиня УГСПЛ Владлена Падун представила проміжні результати дослідження щодо соціального та правового захисту цивільних осіб, постраждалих у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок агресії проти України.

«Результати фокус-груп показують, що наявні механізми підтримки постраждалих осіб залишаються фрагментарними. Система орієнтована на проходження процедури, а не на реальні потреби людини після звільнення — і це системна, а не поодинока проблема», — зазначила Владлена Падун, аналітикиня УГСПЛ.

За її словами, одним із головних висновків роботи експертів в групах стала відсутність єдиного органу, відповідального за політику щодо постраждалих осіб: питання соціального захисту, охорони здоров’я, житла та документування зараз розпорошені між різними установами, і відповідальність за проходження всієї системи фактично лягає на саму людину.

«Фокус-групи дали чітке розуміння того, що варто змінити вже найближчим часом — від уніфікації строків розгляду заяв до обов’язкового мотивування рішень Комісії. Але системного результату, системних змін можна досягти лише за наявності єдиної інституції, яка відповідатиме за формування політики у цій сфері, та удосконалення законодавства», — підсумувала Владлена Падун.

У панельній дискусії «Ефективність наявних алгоритмів дій захисту постраждалих, позбавлених особистої свободи — від законодавчих рамок до реінтеграції» учасники розглянули існуючу законодавчу базу та її відповідність реальним потребам постраждалих. Обговорювалися алгоритми дій для різних категорій осіб — від звільнених із полону до депортованих, — а також виклики, пов’язані з реінтеграцією та відновленням документів і соціального статусу. Модерувала дискусію Аксана Філіпішина, керівниця аналітичного відділу УГСПЛ.

Під час панельної дискусії виступили:

• Вікторія Настина, Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора
• Ксенія Онищенко, Правозахисна група «Січ»
• Олена Ягупова, ГО «Цивільні вільні»

Підсумок

За результатами обох сесій учасники підкреслили необхідність узгодженої роботи між державними органами, правозахисними організаціями та системою безоплатної правничої допомоги для забезпечення реального, а не лише формального доступу постраждалих до гарантій захисту.

Повний звіт дослідження буде опубліковано після завершення всіх етапів роботи.

Цей захід проводиться громадською спілкою “Українська Гельсінська спілка з прав людини” в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Державного департаменту США. Погляди, викладені у матеріалах заходу, належать автору(-ам) і не обов’язково відображають позицію Державного департаменту США або МОМ.