
Невидимі жертви війни: люди в місцях несвободи. Дослідження та моніторинг
Експерти дослідили стан місць несвободи під час повномасштабної війни в України у 2022 та на...
25 Травня 2023
15.09.2016
Переховування від обстрілів, втеча з рідних домівок, спішний пошук житла, постійна боротьба на новому місці — речі, що супроводжують мешканців територій, охоплених військовими діями антитерористичної операції. Однак, для людей з інвалідністю, які і в мирний час часто залежали від допомоги інших, виконання навіть цих речей є складнішим.
Прикуті до ліжка чи користувачі інвалідних візків, що перебували у багатоквартирному будинку під час обстрілів, не мали змоги його залишити та могли сподіватись лише, що будинок вціліє. Особи із порушеннями слуху часто дізнавались про небезпеку, бачачи загальну паніку. Люди з інвалідністю могли розраховувати лише на допомогу сторонніх осіб у доступі до об’єктів укриття. Промовистою є ситуація в одному з інтернатів Луганської області, де дер персонал просто покинув потребуючих догляду підопічних закладу, яким загрожували не лише наслідки бойових дій, але й голод.
Якщо і вдавалось людям з інвалідністю, за допомогою волонтерів або близьких, залишити небезпечні території, — на новому місці їх чекали не менші виклики. Наприклад, проживання у непристосованих санаторіях, будівлі яких у зимовий період «відкривали» двері додатковим захворюванням.
На державну підтримку у придбанні ліків практично не можна було розраховувати. Гостро відчувалась і незабезпеченість засобами реабілітації та медичного призначення, спеціальним харчуванням. В особливо складній ситуації перебували люди з інвалідністю, що хворіють на гемофілію.
Бюрократичні перепони ставали на заваді отримання належних соціальних виплат.
«Чоловік з інвалідністю змушений був повернутись додому за оригіналом документів (копія не влаштувала посадовців) для отримання пенсійних виплат та загинув, потрапивши під обстріл», — повідомляють люди з інвалідністю.
Про своєрідне розуміння посадовцями Луганської області інклюзивного навчання свідчить ситуація із навчальним закладом у місті Кремінна. У частину будівлі єдиного в регіоні закладу, де навчаються діти із важкими захворюваннями (діти із фізичною, інтелектуальною та психосоціальною інвалідністю) вирішили обладнати номери для ста спортсменів. Відібрати вирішили частину будівлі, у якій жили хлопчики, котрих переселили у спільне крило з дівчатами. Важко зрозуміти, як уявляли собі чиновники співжиття дітей з інвалідністю та спортсменів. На жаль, подібні ризики, помножені на подвійну дискримінацію, в тому числі при пошуку роботи, стали причиною повернення до раніше залишених домівок.
Перетин постів на лінії розмежування людьми з інвалідністю є не менш ризиковий. Більше доби у пільговій черзі, без доступних туалетів, для залежних від ліків осіб не є свідченням спрощеного переходу. Міст на пішому переході у Станиці Луганській неможливо подолати людям із порушеннями руху та тими, хто користується інвалідними візками.
Таким побачили становище людей з інвалідністю, що опинились заручниками військового конфлікту, автори та експерти аналітичного звіту Української Гельсінської спілки з прав людини.
Фото — depo.ua
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Експерти дослідили стан місць несвободи під час повномасштабної війни в України у 2022 та на...
25 Травня 2023
28 лютого Верховна Рада зареєструвала внесений урядом проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих...
24 Травня 2023
Можна констатувати, що саміт Ради Європи, який відбувався 16-17 травня в Рейк’явіку, підтвердив український план...
23 Травня 2023
Протягом 16-17 травня в Рейк’явіку відбувся саміт Ради Європи. Глави держав і урядів 46 держав-членів...
22 Травня 2023