Сьогодні, 30 серпня, відзначається Міжнародний день зниклих безвісти та жертв насильницьких зникнень. На жаль, для України вже чотири роки як цей день має особливе значення через окупацію Російською Федерацією Криму та збройний конфлікт на Сході, викликаний збройною агресією РФ.

Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», прийнятий Верховною Радою 12 липня є у зв’язку з цим важливим і актуальним. Його унікальність полягає в тому, що ухвалення цього закону відбулось власне під час збройного конфлікту в Україні, а не після його завершення, як це було в абсолютній більшості випадків в інших державах.

Закон спрямований на імплементацію норм міжнародного гуманітарного права в національне законодавство в частині реалізації права бути поінформованим про долю зниклих рідних та близьких та відповідно створення національного механізму розшуку осіб, зниклих безвісти. У Законі знайшли відображення і були враховані пропозиції експертів Української Гельсінської спілки з прав людини. Зокрема, він враховує важливу інформацію про визначення та функції пошукових груп, а також зміни до Закону «Про Національну поліцію», яка зобов’язана інформувати спеціальну комісію про хід досудового розслідування та вжиття заходів для розшуку осіб, що зникли безвісти.

Закон містить низку позитивних характеристик. У ньому чітко визначаються статус та права осіб, що зникли безвісти, а також їхніх родичів. В законі визначаються також зобов’язання держави щодо цих осіб. Безумовно, надзвичайно важливим є створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та спеціального Єдиного реєстру.

Втім, УГСПЛ висловлює кілька застережень до цього вкрай важливого та в цілому позитивного Закону. Це, наприклад, призначення пенсії для родичів зниклих осіб, яку, на нашу думку, правильніше було б замінити спеціальними соціальними виплатами. Існує також проблема із точним тлумаченням кола осіб, на яких розповсюджується дія розділів ІІІ та IV Закону, зокрема, постає питання чи йдеться тільки про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, чи також і про осіб, які були зникли безвісти за інших обставин.

УГСПЛ переконана в тому, що дотримання цього Закону допоможе врятувати людські життя, хоча б частково зарадити чиїйсь непоправній втраті та відновити історичну справедливість, яка є ключовою складовою правосуддя перехідного періоду, якого очікує Україна. УГСПЛ докладається до цього, працюючи над інтерактивною Мапою пам’яті, яка містить інформацію про ідентифікованих загиблих під час збройного конфлікту, в т.ч. осіб зниклих безвісти.

До інформації. Зі зведеного звіту Міністерства юстиції за ІІ квартал 2018 року: на сьогодні розшукується більше 2 тисяч безвісти зниклих осіб. Розшукано живими 3 252 особи, які вважалися безвісно зниклими у зоні проведення АТО/ООС.