Публікація

870 тисяч гектар на півдні України нашпиговані мінами: які загрози це несе?

Деокуповані громади Миколаївської та Херсонської області наразі залишаються одними з найбільш замінованих в Україні. Окрім мінування цивільних об’єктів та земель, російські військові ймовірно замінували акваторію Чорного моря, що створило небезпеку міжнародному судноплавству та мешканцям прибережних територій. Які масштаби потенційного мінного забруднення Миколаївської, Херсонської та Одеської областей та які епізоди замінування територій як воєнних злочинів зафіксувала ініціатива «Трибунал для Путіна», проаналізувала Громадська приймальня УГСПЛ у м. Одесі. Також представники приймальні з’ясували, яким чином замінування територій впливає на відновлення критичної інфраструктури, які загрози для посівної кампанії та плани гуманітарного розмінування. 

Замінований південь

Щонайменше 870 тисяч гектарів у Миколаївській та Херсонській області потребують обстеження та розмінування.

Миколаївська та Херсонська область наразі мають найбільшу кількість знешкоджених ДСНС вибухонебезпечних предметів на півдні України. Актуальний стан розмінування території України можна перевірити на інтерактивній мапі від ДСНС. Доступна інформація про розміри обстеженої території, кількість знешкоджених вибухонебезпечних предметів та кількість залучень представників ДСНС (дані виводяться як за добу, так і загалом з початку робіт). Можна подивитись статистику розмінування в цілому по Україні, а також в розрізі окремих областей. Зокрема, станом на 15 березня 2023 року, кількість знешкоджених вибухонебезпечних предметів з початку робіт складає 12482 по Миколаївській області та 18385 по Херсонській області. Пресофіцер Державної служби України з надзвичайних ситуацій Олександр Хорунжий відзначив складності розмінування в Херсонській області – «крім звичайних протипіхотних та протитанкових мін, ворог залишив там багато касетних елементів (частин від ракет РСЗВ «Град» та «Смерч», які не завжди вибухають та можуть самоліквідуватись в будь-який момент). Так само росіяни розсипають ПФ-1, так звані пелюстки, або «міни-метелики».

Робота ДСНС з розмінування Миколаївської області. Фото: ДСНС

Незважаючи на щоденну працю з розмінування територій, щонайменше 870 тисяч гектарів залишаються замінованими у Миколаївській та Херсонській області. За повідомленням керівника пресофісу Херсонської ОВА Олександра Толоконнікова, на деокупованій частині Херсонщини 600 тисяч гектарів території заміновані. В першу чергу, в області розміновують логістичні шляхи, потім перейдуть до агросектору. На Миколаївщині замінована територія складає приблизно 10% від загальної площі. В області 270 тисяч гектарів, які потребують розмінування або обстеження – повідомив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім. Актуальну інформацію про місця, на яких виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, та ступінь загрози від них згідно з наявною у ДСНС інформації, можна перевірити на спеціальній інтерактивній мапі.

Робота ДСНС з розмінування Херсонської області. Фото: ДСНС

Заміноване море

Морські міни загрожують не лише Україні, але і усьому Чорноморському регіону

Про мінування військовими РФ акваторії Чорного моря в районі острова Зміїний, де проходить маршрут з Босфору до портів України, та мінування району Чорного моря, який прилягає до гирла Дунаю, стало відомо у березні 2022 року. Для мінування морських шляхів у Чорному морі РФ використовувала боєприпаси, захоплені з військових складів під час окупації Криму. 29 березня 2022 року про мінування акваторії Чорного моря російськими військовими та спроби звинуватити в цьому Україну заявило МЗС України. У відомстві зазначили, що «свідоме використання Росією дрейфуючих морських мін перетворює їх на де-факто зброю невибіркової дії, яка загрожує передусім цивільному судноплавству у всій акваторії не тільки Чорного й Азовського морів, але й Керченської та Чорноморських проток».

Морська міна на узбережжі Одещини. Фото: ОК «Південь»

Ймовірно російські морські міни виявлено не лише в Україні, але також у Босфорській протоці, неподалік від міста Варна та біля узбережжя Румунії, про що є згадки у відкритих джерелах. Це створює значну небезпеку міжнародному судноплавству та використовується агресором як засіб військово-екомічного тиску. Варто зазначити, що в соціальних мережах поширювались фейки, що нібито акваторію Чорного та Азовського морів замінувала Україна, а не Росія. Команда Vox Check дослідила, що фейк про замінування Україною Чорного та Азовського морів – це типова російська інформаційна атака, ціль якої підірвати довіру країн Чорноморського регіону до України.

Загроза для цивільних

130 епізодів використання вибухових пристроїв зафіксувала ініціатива «Трибунал для Путіна»

Зафіксовані ініціативою «Трибунал для Путіна» епізоди спрацювання вибухових пристроїв та цивільних жертв. Інфографіка.

Станом на 24 лютого 2023 року документатори ініціативи «Трибунал для Путіна» зафіксували в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях 130 епізодів замінування території та/або спрацювання вибухових пристроїв. Загалом кількість жертв серед цивільних осіб за цими епізодами складає 77 людей (31 загиблих, 46 поранених). Найбільше цивільних жертв у Херсонській області – 19 загиблих та 28 поранених. У Миколаївській області зафіксовано загибель 6 людей та поранення 15 людей. У цих двох областях люди гинули чи отримували поранення переважно внаслідок спрацювання протитанкових та протипіхотних мін, а також залишків касетних боєприпасів. В Одеській області ситуація інша – усі зафіксовані епізоди торкались морських мін, які зривало з кріплень та прибивало до узбережжя, де вони вибухали самостійно чи знешкоджувалися українськими вибухотехніками. Ймовірно саме морські міни стали причиною жертв цивільних людей, які знехтували забороною купання на пляжах. Наразі зафіксовано 6 загиблих та 3 поранених людей на пляжах Одеської області внаслідок спрацювання вибухонебезпечних предметів.

Наслідки підриву на міні поблизу села Іщенка на Херсонщині. Фото: Херсонська обласна прокуратура.

На деокупованих територіях Миколаївської та Херсонської області наразі прослідковується тенденція збільшення кількості постраждалих від підривів на залишених російськими військовими протипіхотних та протитанкових мінах. Відомо з відкритих джерел про жертви серед цивільних людей у березні 2023 року. Так, 10 березня поблизу села Іщенка Великоолександрівської громади на Херсонщині, цивільний автомобіль наїхав на російську міну у полі. Двоє людей загинуло, ще двоє отримали важкі поранення та доправлені до лікарні. У них діагностували мінно-вибухову травму, численні опіки та перелами. Через три дні стався ще один смертельний випадок спрацювання міни. За повідомленням Херсонської обласної прокуратури, 13 березня 2023 року на околиці села Посад-Покровське Херсонської області автомобіль з цивільним чоловіком підірвався на протитанковій міні. Від мінно-вибухової травми та численних поранень ніг, він загинув на місці.

Наслідки підриву на міні поблизу села Посад-Покровське на Херсонщині. Фото: Херсонська обласна прокуратура.

Розмінування енергетичної інфраструктури

Першочергово розміновують критичну інфраструктуру

При відступі військові РФ цілеспрямовано замінували і підірвали мало не всю енергетичну інфраструктуру в окупованих громадах Херсонської та Миколаївської області. Тому в пріоритеті при екстренному розмінуванні знаходяться саме об’єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетичної сфери. Вибухотехніки перевіряють територію під лініями електропередач та іншим обладнанням, аби електрики могли розпочати відновлення електропостачання. За словами голови правління НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького, на Херсонщині найбільший виклик для відновлення електропостачання, це рівень замінованості територій. «Є ділянки, де один квадратний метр, треба розміновувати годину, а лінії сягають десятки кілометрів. Працює величезна кількість бригад та саперів, енергетиків, які йдуть за ними слідом, практично слід вслід за командами ДСНС».

Зруйновані лінії електропередач в деокупованому селищі Любимівка Херсонської області. Фото: Віктор Ковальчук/УНІАН

Проте навіть після попереднього обстеження та розмінування, непоодинокі випадки підриву енергетиків на вибухових пристроях під час відновлювальних робіт. Так, 3 березня 2023 року під час проведення ремонту електромережі в селі Солонці Херсонської області, на міні підірвалися троє працівників РЕСу. Відомо, що один працівник помер на місці, один лишився без нижніх кінцівок та знаходиться в дуже тяжкому стані. 26 лютого 2023 року на міні у Снігурівці підірвались прикарпатські енергетики, які допомагали колегам з «Миколаївобленерго» відновлювати понищені росіянами лінії електропередач. 9 лютого 2023 року в цьому населеному пункті теж стався смертельний випадок підриву на міні енергетиків. Бригадний автомобіль «Миколаївобленерго» вже покидав місце робіт, коли пролунав вибух. Водія автівки з місця пригоди забрала швидка, наступного дня стало відомо, що він помер у лікарні.

Підрив службового автомобіля енергетиків у Снігурівці. Фото:  АТ «Миколаївобленерго»

Заміновані поля та загрози для посівної кампанії

Як повідомляють в ГУ ДСНС України у Миколаївській області, вибухотехніки стикаються із тим, що майже усі поля заміновані. Тут часто зустрічаються протипіхотні міни, які встановлені на розтяжки, протитанкові міни, ручні гранати, касетні боєприпаси тощо. Це становить величезну загрозу для місцевих мешканців. Так, 16 лютого 2023 року в Березнегуватській громаді чоловік випасав худобу та підірвався орієнтовно на міні-пелюстку. Постраждалий отримав міно-вибухову травму та був госпіталізований. Варто зазначити, що розмір такої міни складає всього лише близько 12 см, її забарвлення або сіре або «хакі», тож і виявити її в полі або на ґрунтовій дорозі вкрай важко. Аналогічні випадки фіксуються і в Херсонській області. За повідомленням Херсонської ОВА 15 березня 2023 року, в Станіславській громаді під час проведення посівних робіт здетонував касетний боєприпас. Через вибух поранення дістав цивільний житель громади.

Заміновані поля Миколаївщини. Фото: ДСНС

Через високий рівень замінування території, у багатьох громадах посівна кампанія під загрозою. Так, за словами начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрія Селецького, більшість сільськогосподарських підприємств у громаді пошкоджені, а поля заміновані. Начальниця Великоолександрівської СВА Наталія Корнієнко зазначила, що в громаді обстеження на вибухонебезпечні предмети потребують не менше 95% полів – це 78 тисяч гектар. За словами представника компанії A.G.R. Group Ігоря Богданова, у Херсонській та Миколаївській областях обсяг робіт з розмінування просто колосальний. «Поля як решето. Потрібно буде обстежувати кожен метр на полі. Ймовірно, для цього потрібні спеціалізовані машини з шириною захвату 4-6 м. Спереду вони мають броню по типу жатки і розпушують землю на глибину 30 см. Але таких машин в Україні мало. Одна машина обробляє на добу 40 га. Тобто за 100 днів вона може обробити тільки 4 тис. га, а нам потрібно 10 тис. га обробити. От і рахуйте, скільки потрібно часу на розмінування».

Перспективи гуманітарного розмінування

Окрім екстреного розмінування територій (здійснює, зокрема, ДСНС, Національна поліція, ЗСУ), постає питання гуманітарного розмінування. Тобто, обстеження за міжнародними стандартами всіх потенційно небезпечних територій, знищення вибухових предметів та контроль якості. В Україні гуманітарне розмінування виконують вісім організацій-операторів. За останній рік з’явилося багато профільних організацій, що бажають працювати в Україні, але вони мають пройти складну процедуру сертифікації. Про наміри здійснювати розмінування територій заявив один з найбільших агровиробників Півдня України – ТОВ СП «Нібулон». Як заявив представник компанії, розглядаючи необхідність створення внутрішньої експертизи щодо розмінування на тлі того, що 25,5 тис. га земельного банку «НІБУЛОНа» заміновано, компанія зрозуміла, що може стати у пригоді ринку в цілому – пропонувати відповідні послуги аграріям та державі. Зараз «НІБУЛОН» проводить консультації на предмет отримання статусу оператора розмінування та залучає інвестиції на закупівлю відповідного обладнання. Держава поки не виділяє гроші на гуманітарне розмінування, тому кошти на його проведення пропонують міжнародні організації. Так, Організація об’єднаних націй планує виділити близько $4 млн для Миколаївської області на закупівлю механізованих засобів розмінування та підготовку операторів для керування ними.

За оцінками Асоціації саперів, розмінування квадратного метра землі може коштувати $3-4 доллари. Очільник компанії «Нібулон» Андрій Вадатурський зазначив, що повністю орати землю буде дуже дорого – $1000-$2000 на гектар. «Питання компромісу між меншими витратами та меншою ймовірністю, що все буде чисто, і навпаки. Ми не можемо ризикувати життями людей, тому простого рішення немає». Потреба у швидкому розмінуванні призвела до розквіту чорного ринку саперів. За даними однієї з аграрних компаній, вартість обстеження поля нелегальними саперами на чорному ринку коштує близько 5 тис. грн за га, а розмінування – 1-3 тис. дол за га залежно від забруднення. Поки немає централізованих рішень з гуманітарного розмінування, деякі фермери на свій ризик обстежують поля. Так, фермер з Херсонщини Олександр Гордієнко, використовуючи ручний металошукач, а також більший прилад, прикріплений до трактора, виявив 1500 мін, хоча, на його думку, їх може бути ще сотні.

Публікація підготовлена Громадською приймальнею Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Одесі 

Якщо ви стали свідком чи жертвою воєнного злочину Росії, розкажіть нам це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й ми з вами зв’яжемося. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі і покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, в рамках ініціативи Т4Р, задокументувано понад 34 тисячі воєнних злочинів Росії проти України. Всі дані документатори вносять в загальну базу, яка оновлюється щодня. Щоб дізнатись актуальні новини, підпишіться на телеграм-канал ініціативи https://t.me/T4Pua

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим внаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: