Публікація

Як деколонізувати Крим? Винятки застосування процедури примусового видворення

У попередніх матеріалах було розглянуто можливість видворення із Криму нелегальних мігрантів (якими є більшість громадян Росії на території півострова) – Як деколонізувати Крим? Міжнародно-правовий аспект відновлення демографічного складу населення, а також, процедуру їх видворення – Як деколонізувати Крим? Процедура видворення нелегальних мігрантів. Які винятки можуть бути у процедурі примусового видворення та до кого не можна буде застосувати цю процедуру – проаналізував Владислав Мірошниченко, аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини.

Дії України, спрямовані на видворення нелегальних мігрантів, неодмінно мають бути законними та відповідати нормам міжнародного права. Під час прийняття рішення про примусове видворення кожен випадок має бути розглянутий індивідуально, а відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», колективне примусове видворення іноземців забороняється. Під час індивідуального розгляду стане зрозуміло, що у багатьох випадках наявні особливі обставини або унікальні фактори. Навіть відповідно до чинного українського законодавства не всіх осіб, які незаконно опинилися на території України, можна буде примусово видворити. Тому, варто вже зараз розуміти, які винятки можуть бути у процедурі примусового видворення.

Аналітик УГСПЛ Владислав Мірошниченко

Заборона на примусове видворення

Відразу слід наголосити на тому, що громадян РФ, які відігравали важливу роль у функціонуванні окупаційної російської влади на території окупованого Криму і були потенційно залучені до вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших масштабних порушень прав людини, примусове видворення стосуватися не буде. На них може чекати лише один шлях – на лаву підсудних в українських судах або міжнародному трибуналі. Ось орієнтовний перелік категорій таких осіб: 

  • військовослужбовці і працівники спеціальних служб РФ;
  • працівники системи органів внутрішніх справ (поліцейські тощо);  
  • працівники системи прокуратури; 
  • судді так званих «верховного суду республіки Крим, 24 районних та міських судів, кримського гарнізонного військового суду, арбітражного суду республіки Крим, мирові судді, Севастопольського міського суду, 4 районних судів м. Севастополя, Севастопольского гарнізонного військового суду, арбітражного суду м. Севастополя», а також керівники апаратів цих «судів»;
  • керівний склад окупаційних виконавчих органів влади регіонального рівня: так звані «губернатор м. Севастополя та заступник, члени уряду м. Севастополя, керівники структурних підрозділів уряду Севастополя і їхні заступники, керівники структурних підрозділів контрольно-рахункової палати м. Севастополя і їхні заступники, голова республіки Крим, голова ради міністрів республіки Крим і їхні заступники, міністри ради міністрів республіки Крим і їхні заступники, керівник апарату ради міністрів республіки Крим і його заступники, керівники структурних підрозділів апарату, керівники рахункової палати республіки Крим, державних комітетів, служб і відомств республіки Крим, а також їхні заступники»; 
  • особи, які були незаконно «обрані» до так званих «законодавчих» окупаційних органів влади: керівництво та депутати «законодавчих зборів міста Севастополя» та їхнього апарату, депутати «державної ради республіки Крим» і керівництво її апарату;
  • керівний склад окупаційних органів влади місцевого рівня: так звані голови районів та їхні заступники, мери 11 міст республіканського значення та їхні заступники, сільські, селищні голови і їхні заступники.
  • керівники загальноосвітніх навчальних закладів, закладів професійно-технічної освіти, закладів вищої освіти, закладів дошкільної освіти та інших навчальних закладів, а також особи, які в навчальних закладах забезпечували поширення мови ненависті щодо України та мілітаризацію освіти.

Фактично, щодо вищезазначених категорій осіб, переважно, можуть існувати обґрунтовані підозри вчинення ними воєнних злочинів та активної участі в діяльності окупаційної російської адміністрації. Щодо таких осіб не має застосовуватися процедура примусового видворення до моменту їх ідентифікації та перевірки щодо потенційного вчинення воєнних або інших злочинів. Цим процесом постійно опікується прокуратура АР Крим та м. Севастополя, яка, зокрема, регулярно надсилає інформаційні повідомлення до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.

Ілюстративне фото unsplash.com.ua

Винятки застосування процедури примусового видворення

Важливо також взяти до уваги, що відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» забороняється примусово повертати і примусово видворяти іноземців:

  • до країн, де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека;
  • які не досягли 18-річного віку;
  • які сприяли Україні у відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації.

Іншим важливим для врахування аспектом може бути наявність в частини нелегальних мігрантів  законодавчо визначених підстав для повернення в Україну після видворення. Наприклад, якщо вони мають родину та дітей, які є громадянами України, що врегульовано Законами України “Про громадянство України” та “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

У такому разі, не зовсім доцільним може бути видворення особи, якщо вона матиме підстави одразу повернутися. Досить імовірно, що якщо особа має право на отримання посвідки на тимчасове проживання, не була долучена до діяльності окупаційної влади та не вчиняла злочинів проти національної безпеки України, то у такому випадку доцільно передбачити можливість залишитися на території України.

Така позиція також відповідає міжнародному праву, відповідно до якого держави мають враховувати сімейне життя мігрантів та членів їхніх родин при прийнятті рішень щодо затримання чи видворення. Ці обмеження можуть застосовувати також і щодо видворення нелегальних мігрантів з Кримського півострова. Тобто необхідно брати до уваги обставини та проблеми, які можуть виникнути для членів сім’ї, зокрема для подружжя та неповнолітніх дітей. Ба більше, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Європейської конвенції з прав людини, якщо воно не здійснюється «згідно із законом», не переслідує легітимну ціль та не було «необхідним у демократичному суспільстві». З огляду на це має бути забезпечено справедливий баланс між національними інтересами, правами дитини та її інтересами і правами того з батьків, якого видворяють. В таких випадках в комплексі мають оцінюватися питання законності перебування на території України, тривалості проживання, вчинення злочинів, сімейне становище, наприклад тривалість шлюбу, та інші фактори, що виражають ефективність сімейного життя пари, міцність зв’язків з країною перебування тощо.

Іншою прагматичною причиною запровадження певних винятків є необхідність формування візії постконфліктного відновлення України. У такому випадку нам можуть знадобитися громадяни РФ, які мають спеціальність/кваліфікації, необхідні Україні для економічного відновлення та розвитку.  Так, Кабінетом Міністрів в 2018 році була прийнята постанова «Про затвердження переліку професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету», якою визначено такі професії загальнодержавного значення: виноградар, бджоляр, бурильник експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ, верстатник деревообробних верстатів, токар, живописець тощо. Загалом – 25 професій. У 2022 році Міністерством освіти та науки було винесено на громадське обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету» , де пропонується розширити перелік професій загальнодержавного значення до 46. Цей перелік може бути взятий за основу.

Можливо також дозволити залишитися на території Криму громадянам РФ, котрі є працівниками підприємств на території Кримського півострова, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Перелік таких підприємств визначений постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Загалом, на території Кримського півострова знаходиться 15 таких підприємств. Проте, тут варто звернути увагу, що реалізувати подібний сценарій можливо лише за умови відсутності ризиків для національної безпеки України. 

Також, не слід втрачати з поля зору фахівців і підприємства IT-індустрії, які можуть долучитися до податкового та правового простору Дія City. Збереження економічної стабільності на деокупованому півострові буде важливим завданням, що може спонукати на компроміс у питанні перебування на території Криму нелегальних мігрантів, які є важливим для функціонування визначеного переліку підприємств і знайти заміну яким буде проблематично. Винятком з цього мають бути особи та підприємства, пов’язані з фінансово-промисловими групами РФ, що може нести ризики національній безпеці України, оскільки російські ФПГ повністю підконтрольні російській владі.

Загалом, питання щодо доцільності цих винятків у процедурі видворення нелегальних мігрантів залишається дискусійним. Але варто пам’ятати, що після відновлення контролю над Кримом забезпечення соціальної й економічної стабільності та розвитку на півострові та Україні загалом стане пріоритетом. У такому випадку, залучення додаткових людських ресурсів та підприємницького потенціалу шляхом інтеграції певної категорії нелегальних мігрантів в Криму, може сприяти досягненню цих цілей. Але це не може застосуватися до осіб, які активно підтримували та взаємодіяли з окупаційною владою, вчиняли воєнні злочини, злочини проти національної безпеки України або безпосередньо пов’язані з державою-окупантом. 

Автор: Владислав Мірошниченко, аналітик УГСПЛ


Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Вимагаємо припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів

Представники українського громадянського суспільства констатують небезпечну тенденцію щодо переслідування органами правопорядку антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів...

12 April 2024

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: