Публікація

Як деколонізувати Крим? Процедура видворення нелегальних мігрантів

У попередньому матеріалі – Як деколонізувати Крим? Міжнародно-правовий аспект відновлення демографічного складу населення було розглянуто можливість видворення нелегальних мігрантів (якими є більшість громадян Росії) із території Кримського півострова. Це є суверенним правом України та дозволить вирішити одну з найбільших загроз національній безпеці, якою є незаконне перебування сотень тисяч громадян Росії в окупованому Криму. Процедуру видворення, ризики та нюанси проаналізував Владислав Мірошниченко, аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини. 

Процедура примусового видворення іноземців вже зараз існує в українському законодавстві. Вона регулюється Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150. Але виписані у цих актах процедури не передбачають врегулювання окремих унікальних випадків колонізації окупованої території іноземною державою. 

Аналітик УГСПЛ Владислав Мірошниченко

Ситуація в окупованому Криму має прикру особливість — внаслідок нинішнього етапу російської колонізації Криму, на півострові з 2014 року незаконно оселилися, за різними оцінками, до 800 000 громадян Росії. Навіть у тому випадку, якщо більшість із них самостійно покинуть територію півострова у процесі деокупації, сотні тисяч росіян можуть прийняти рішення залишитися. Тому застосування процедури примусового видворення на території деокупованого Кримського півострова щодо тисяч осіб одночасно може бути надзвичайно проблематичним. І ось кілька вагомих причин: 

  1. Процедура примусового видворення застосовується лише на підставі рішення суду. З 2014 року суди на території окупованого Криму не здійснюють свої повноваження, а справи за їх територіальною підсудністю розглядають окремі суди Києва та Одеси. Розгляд десятків, а то і сотень тисяч справ щодо примусового видворення може розтягнутися на невизначений період часу. 
  2. За нинішньою процедурою примусового видворення затриманих нелегальних мігрантів розміщують у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Розміщення такої кількості осіб із дотриманням всіх необхідних вимог є, по-перше, фізично неможливим, а по-друге – може стати причиною  звинувачень на адресу України в переслідуванні росіян, спричиняючи колосальні репутаційні втрати для України на міжнародній арені. 
  3. Найближчим часом після відновлення контролю над Кримом,  дієва виконавча влада на півострові буде фактично відсутня та потребуватиме відбудови з нуля. За таких умов застосування процедури примусового видворення, що саме по собі є значним викликом з точки зору спроможності публічної влади, буде за межами можливостей.   
  4. Застосування процедури примусового видворення передбачатиме фізичне переміщення сотень тисяч осіб. В умовах відсутності прямого авіаційного, залізничного та транспортного сполучення між Україною та Росією та в період потенційного продовження бойових дій, це буде серйозним логістичним викликом. Ба більше, саме видворення відбувається у супроводі співробітників правоохоронних органів, що потребуватиме додаткового залучення щонайменше тисяч правоохоронців. 

Вищеперелічених причин достатньо для розуміння того, що примусове видворення нелегальних мігрантів із території Криму за існуючою процедурою не є оптимальним варіантом і несе багато ризиків. Саме тому необхідно передбачити особливу процедуру видворення громадян Росії з Криму, що дозволило би зробити цей процес максимально швидким, ефективним і з уникненням порушення прав людини.  

При цьому, надзвичайно важливим є дотримання букви та духу міжнародного права, яке Україна має поважати з юридичної та моральної точок зору. Йдеться про такі вимоги щодо захисту прав нелегальних мігрантів під час їх видворення: 

  1. Захист від повернення до країни, де особи можуть зіткнутися з серйозними порушеннями прав людини, наприклад: смертна кара, тортури, незаконне ув’язнення тощо. Ці положення вже інтегровані в українське законодавство. Частиною 1 статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» забороняється видворення іноземців до країн, де їх життю, свободі, безпеці та здоров’ю загрожуватиме небезпека. 
  2. Рішення про примусове видворення мають бути законними, а кожен випадок розглядатися індивідуально. Ці положення також передбачені українським законодавством. У частині 2 статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вказано, що забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства. Окрім цього, колективне вислання іноземців заборонено статтею 4 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
  3. Видворення має здійснюватися з повагою до гідності особи. Це, зокрема, означає наступне: видворення має відбуватися без приниження та без застосування надмірного примусу; у термін і спосіб, який дозволяє нелегальним мігрантам самостійно покинути територію держави; з уникненням шкоди здоров’ю людини; взяттям до уваги особливих обставин (інвалідність, хвороба, вагітність) та інших. 

Беручи до уваги вищезазначені вимоги щодо видворення нелегальних мігрантів, можна запропонувати загальну рамку для видворення з території деокупованого Криму іноземців, які незаконно там перебуватимуть. Перш за все, процедура видворення має бути комплексною і складатися з багатьох елементів. По-друге, цей процес буде безпосередньо пов’язаний зі швидкістю відновлення української влади на території півострова. Отже, комплексна процедура видворення нелегальних мігрантів може виглядати наступним чином: 

1. На першому етапі варто передбачити можливість добровільного повернення громадян Росії на територію Російської Федерації. Така процедура вже передбачена українським законодавством та визначена Порядком провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення. Важливо максимально поширити серед мешканців Криму інформацію про можливість добровільного повернення та відсутність можливості уникнути примусового видворення в іншому разі. Строк добровільного повернення може складати до 60 днів. Необхідно передбачити можливість подання онлайн-заяви на добровільне повернення, зменшивши навантаження на органи влади. Важливим також є врегулювання питань, які будуть ключовими для нелегальних мігрантів під час прийняття рішення щодо добровільного виїзду, перш за все – майнових питань. Щодо кожної особи, яка виявила бажання добровільно повернутися проводиться перевірка на питання її причетності до вчинення воєнних та інших злочинів.  

Протягом дії процедури добровільного повернення нелегальних мігрантів важливо провести ідентифікацію всіх іноземців, які незаконно перебувають на території півострова, а також відновити повноцінну діяльність судової та виконавчої влади, що буде важливим на наступних етапах видворення.   

2. Щодо іноземців, які не скористаються можливістю добровільного повернення, застосовується процедура примусового повернення. Тобто, за рішенням ДМС або СБУ протягом, наприклад, 14 днів такі особи самостійно зобов’язані покинути територію України. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено у суді, а розгляд справи має відбуватися за спрощеною процедурою та, ймовірно, згідно з провадженням у зразкових справах, якщо буде прийняте відповідне рішення Верховного Суду. 

3. Якщо протягом 14 днів, які були передбачені для примусового повернення, окремі іноземці залишилися на територій України, щодо них застосовується механізм примусового видворення. Така процедура передбачає затримання особи та її фізичне видворення за межі України. На цей момент рішення щодо примусового видворення іноземців може прийняти лише суд. Але, з метою ефективнішого та швидшого видворення громадян Росії з Криму, варто розглянути варіант запровадження адміністративної процедури. Змінена процедура полягатиме в тому, що рішення про примусове видворення прийматиме не суд, а ДМС або СБУ з можливістю оскарження цього рішення в судовому порядку. Це дозволить пришвидшити процедуру шляхом зменшення навантаження на судову владу. У випадку оскарження рішення щодо примусового видворення, іноземець утримується в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства до прийняття рішення судом. 

4. На всіх етапах видворення нелегальних мігрантів необхідно залучати представників ООН, міжнародних організацій, НГО та інших держав для моніторингу процесу видворення. Це дозволить, по-перше, продемонструвати міжнародній спільноті, що видворення нелегальних мігрантів здійснюється на законних підставах і з відповідними правовими гарантіями, а по-друге – спростувати будь-які закиди у бік України щодо «депортації» цивільних та масових порушень прав людини. 

5. Відкритим питанням залишається можливість залучення до цього процесу Російської Федерації, що змогло би спростити та пришвидшити процес видворення. Проте, немає жодних підстав вважати, що нинішня російська влада погодиться сприяти Україні у цьому. Натомість мінімально необхідним залишатиметься узгодження шляхів і пунктів пропуску на державному кордоні через які відбуватиметься виїзд громадян Росії, а також їх прийняття на території Росії. 

Автор: Мірошниченко Владислав, аналітик УГСПЛ 

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Вимагаємо припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів

Представники українського громадянського суспільства констатують небезпечну тенденцію щодо переслідування органами правопорядку антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів...

12 April 2024

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: