Виїхала з окупації, втратила чоловіка, а держава відмовила у допомозі на дитину через формальності
Мати трьох дітей майже два роки не могла виїхати з окупованої частини Запорізької області. Місцева окупаційна адміністрація тримала її як заручницю — чоловік воював у ЗСУ, а старша дитина навчалася за українською програмою. Відпустили лише після того, як жінка показала фото свідоцтва про смерть чоловіка на фронті.
Але навіть після пережитого жінка отримала формальну відмову в отриманні грошової допомоги при народженні дитини. У січні 2025 року вона звернулася до Громадської приймальні УГСПЛ в Запорізькій області, щоб відновити порушені права.
Окупаційна адміністрація не давала виїхати
У березні 2023 року жінка народила дитину на тимчасово окупованій території Запорізької області. Виїхати змогла лише у червні 2024 року — через 15 місяців після пологів.
Окупаційна адміністрація не випускала її з декількох причин: чоловік проходив військову службу в ЗСУ, а інша дитина навчалася дистанційно за українською програмою освіти, відмовившись від російської школи в окупації. Цей тиск проявлявся у позбавленні жінки надання належних медичних і соціальних послуг.
Дозвіл на виїзд дали лише після смерті чоловіка на фронті — коли жінка показала фото свідоцтва про смерть. Після цього вона терміново виїхала з окупації та евакуювалася з дітьми до Запоріжжя.

Формальність проти обставин
Приїхавши до міста, жінка в судовому порядку визнала факт народження дитини і звернулася до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради з метою оформлення державних виплат у зв’язку із народженням дитини.
Проте їй відмовили у допомозі.
Ключова підстава для відмови органом соціального захисту — порушення формальної вимоги про звернення за допомогою протягом дванадцяти місяців з моменту народження дитини. Попри те, що жінка перебувала в умовах окупації та змушена була евакуюватися з небезпечної території, орган соцзахисту не врахував ці обставини як поважні причини пропуску строку.
Рішення суду
Юрист Громадської приймальні УГСПЛ зібрав необхідний пакет документів та подав до суду позовну заяву на відмову органу соцзахисту.
У лютому 2025 року суд ухвалив рішення, яке проливає світло на системну проблему доступу вразливих груп до соціальних гарантій. У справі суд розглянув позов жінки, яка була змушена покинути окуповану територію з трьома малолітніми дітьми.
Суд визнав відмову незаконною, оскільки вона суперечить не лише принципам справедливості, а й міжнародно-правовим зобов’язанням України. Зокрема, стаття 26 Конвенції ООН про права дитини гарантує кожній дитині право на соціальне забезпечення, а пункт 2 статті 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права передбачає обов’язок держави забезпечити гідний рівень життя всім громадянам, зокрема під час надзвичайних ситуацій.
Суд підкреслив: застосування суворого адміністративного критерію — без урахування обставин війни, окупації та внутрішнього переміщення — є проявом надмірного формалізму, який фактично позбавляє дитину її законного права на підтримку.

Прецедент для системи
Це рішення є вагомим прецедентом, який підтверджує: під час війни держава зобов’язана не ускладнювати доступ до допомоги, а навпаки — максимально спрощувати процедури для тих, хто постраждав від збройного конфлікту.
Органи влади мали зобов’язання діяти з урахуванням гуманітарної ситуації, забезпечити адаптивний та чутливий до вразливості підхід, що в цьому випадку не було зроблено. Механічне застосування строків без аналізу контексту — це не лише порушення принципу пропорційності, а й підрив довіри до системи соціального захисту.
Держава має забезпечити, щоб кожна дитина, незалежно від місця народження чи статусу батьків, мала рівний доступ до передбачених законом гарантій. Інакше — мова йде не про юридичну формальність, а про реальне позбавлення гідності.
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації проєкту «Налагодження механізму юридичного захисту прав осіб, які живуть з ВІЛ/СНІД, які хворіють на ТБ та уразливих до ВІЛ груп населення».
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber