«Це рішення порушило міжнародні зобов’язання Італії»: як українську дитину усиновили без згоди матері

Аксана Філіпішина — про те, чому це сталося і що тепер робити Україні

Суд у місті Лечче ухвалив рішення про усиновлення в італійську сім’ю українського підлітка, якого у 2022 році евакуювали з дитячого закладу разом з іншими дітьми. Мати дитини жива і не позбавлена батьківських прав, батько зник безвісти, захищаючи Україну, а рідних сестер уже повернули додому. Це перший зафіксований випадок, коли іноземний суд ухвалив рішення про усиновлення української дитини, яка опинилася за кордоном як евакуйована від війни. 

Керівниця аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Аксана Філіпішина у ефірі Суспільного пояснила, чому таке рішення є системним викликом — і не лише для Італії.

Що відомо про справу

Про рішення італійського суду 22 квітня повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його інформацією, дитину евакуювали до Італії у 2022 році. Попри те, що мати жива і не позбавлена батьківських прав, суд у Лечче передав дитину в італійську сім’ю на міждержавне усиновлення. Подібні ризики існують і щодо інших евакуйованих українських дітей, які досі перебувають за кордоном.

Дитина 2011 року народження перебувала в одному із закладів ще з 2021 року — не тому, що мати позбавлена прав, а за рішенням українського суду через певні обставини. Коли у перші дні повномасштабного вторгнення заклад евакуювали за кордон, дитина опинилася в Італії — разом із дітьми, яких туди направила сама українська держава. За три роки перебування в італійській родині суд ухвалив рішення про усиновлення. 

«Ситуація по Італії була прогнозованою»

Аксана Філіпішина наголошує: така новина не стала для правозахисників несподіванкою. До запровадження Україною мораторію на міждержавне усиновлення у зв’язку з воєнним станом Італія входила до трійки країн-лідерок з усиновлення українських дітей. Питання про можливість усиновлення евакуйованих дітей італійська сторона ставила від перших днів великої війни.

П’ять порушених конвенцій

За оцінкою експертки, рішення італійського суду порушує щонайменше п’ять міжнародних документів — від норм міжнародного гуманітарного права до Європейської конвенції з усиновлення дітей.

Міжнародне гуманітарне право. Відповідно до IV Женевської конвенції “Про захист цивільного населення під час війни” Україна мала обов’язок евакуювати цивільне населення від воєнних дій, інші держави — прийняти людей, які тікали від війни. Але ці норми також передбачають обов’язок приймаючих країн належним чином обліковувати евакуйованих дітей, надавати їм захист і повертати на першу ж вимогу держави походження.

Конвенція ООН про права дитини. За її нормами, дитині не може бути змінене громадянство без законних процедур. Усиновлення здійснюється за правилами країни громадянства і має відбуватися саме за процедурами  країни походження — тобто в Україні. Альтернативне усиновлення в іншій країні можливе лише за згоди батьків і держави походження, і лише якщо влаштування дитини в Україні неможливе. Окремо конвенція забороняє роз’єднання рідних братів і сестер при усиновленні — що в цій справі також було порушено, адже сестер дитини вже повернули в Україну.

До цього переліку додаються Європейська конвенція з прав людини та Європейська конвенція з усиновлення дітей.

Пастка Конвенції про батьківську відповідальність

Аксана Філіпішина припускає, що італійська сторона скористалася нормою з іншої конвенції — про батьківську відповідальність. Вона встановлює, що місцем звичайного проживання дитини вважається країна, де та перебуває понад один рік.

— Україна потрапила в цю пастку, коли недоброчесно може скористатись інша країна своїм правом на юрисдикцію, на захист дитини, яка вже тривалий час перебуває в їх країні. Що, власне, і зробила Італія, — пояснює експертка.

Оскаржити можна, але є ризик часу

За оцінкою експертки, рішення італійського суду може бути успішно оскаржене, і Україна має всі шанси на виграш з огляду на кількість порушених норм міжнародного права. Водночас процес може затягнутися: послідовне проходження апеляцій та міжнародних інстанцій реально може означати, що дитина досягне повноліття ще до остаточного рішення.

Аксана Філіпішина звертає увагу на ще один важливий нюанс: при усиновленні в такому віці (дитині близько 14 років) потрібна згода самої дитини, і треба з’ясовувати, чи була вона отримана.

Але головне питання не в тривалості процедур, а в сатисфакції та запобіганні системності таких рішень. Україна може звертатися і до Міжнародного суду ООН, і до Європейського суду з прав людини.

Не лише Італія

Експертка наголошує: проблема ширша за один кейс. Схожі ризики фіксуються у Швейцарії, Німеччині та інших країнах, де перебувають евакуйовані українські діти.

— Діти вже п’ятий рік перебувають поза межами України,  володіють іноземними мовами. Деякі діти, які були евакуйовані за кордон у складі закладів, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, навіть не розмовляють українською. Вони соціалізувалися в країнах фактичного перебування, і ми маємо дуже серйозні ризики неповернення наших дітей, — попереджає Філіпішина.

Що має робити Україна

Експертка нагадує: усі евакуйовані «державні діти» — ті, хто перебуває у складі закладів, у сім’ях опікунів чи прийомних сім’ях — мають бути на консульському обліку. Відповідно, держава може й повинна здійснювати консульський контроль за їх місцем перебування та оперативно реагувати на будь-які зміни у статусі дитини.

Органом, відповідальним за виконання Конвенції про батьківську відповідальність є Національна соціальна сервісна служба при Міністерстві соціальної політики.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber