УГСПЛ подала до ЄСПЛ справу про напади на одеського журналіста-розслідувача

Українська Гельсінська спілка з прав людини звернулася до Європейського суду з прав людини у справі одеського активіста та журналіста-розслідувача Леоніда Колесніченка, майно якого двічі піддавалося підпалам. За понад чотири роки розслідування жодну особу так і не притягнуто до відповідальності.

Дві пожежі без наслідків для винних

У вересні 2020 року невідомі підпалили автомобіль заявника на території його домоволодіння. Менш ніж через рік, у червні 2021-го, зловмисники підпалили його гараж, пошкодивши автомобіль, що належав доньці активіста.

Обидва інциденти чоловік пов’язує зі своєю громадською діяльністю. Леонід Колесніченко є засновником і заступником директора ГО «Одеський обласний центр журналістських розслідувань» та з 2017 року проводить розслідування щодо незаконного видобутку піску, нецільового використання ресурсів та корупційних схем в Одеській області.

Вже під час першого допиту після підпалу у вересні 2020-го заявник назвав особу, яку вважає потенційним організатором злочину. Він також повідомив, що раніше отримував погрози, йому пропонували гроші за припинення діяльності, а одного разу навіть кинули гранату під ноги на кар’єрі, де незаконно видобувався пісок.

Читати також: Два підпали, жодного підозрюваного: активісту з Одеси знову підпалили майно через викриття незаконного видобутку піску

Формальне розслідування та бездіяльність

Попри чіткі показання потерпілого, розслідування з самого початку велося формально. Експертизи призначалися із затримками, слідчі не надавали вчасно необхідні матеріали експертним установам. Критично важливі слідчі дії не проводилися: не витребовувалося відео з камер спостереження, не збиралася інформація від мобільних операторів, не оглядалися прилеглі території на предмет слідів.

Особи, на яких вказував заявник ще у 2020 році, так і не були допитані. Розслідування характеризується тривалими необґрунтованими паузами та мінімальною кількістю процесуальних дій. Станом на 2025 рік навіть розмір завданої шкоди не встановлено.

У справі про другий підпал ситуація не краща. Леонід Колесніченко, який фактично є власником підпаленого гаража, досі не визнаний потерпілим. Огляд місця події був поверхневим, не всі необхідні експертизи призначені.

Держава не захистила активіста

У 2024 році заявник неодноразово звертався зі скаргами до поліції та прокуратури, вказуючи на відсутність ефективного розслідування. У відповідь він отримував формальні листи про те, що «розслідування триває».

У червні 2025 року з офіційної відповіді Національної поліції стало відомо, що кримінальні провадження щодо незаконного видобутку піску та розкрадання майна, які ініціював заявник за результатами своїх розслідувань, були закриті. Натомість справи про підпали формально залишаються відкритими, але без жодного реального прогресу.

Юристи УГСПЛ стверджують, що держава порушила як процесуальний, так і матеріальний аспект статті 3 Конвенції про захист прав людини (заборона катування), а також статті 10 (свобода вираження поглядів) та 13 (право на ефективний засіб правового захисту).

Системна проблема безкарності

Ця справа є показовою для України. Вона демонструє, як безкарність нападів на активістів і журналістів підриває не лише право на безпеку окремої людини, а й саму можливість публічного контролю за діями влади та бізнесу.

Юристи УГСПЛ очікують, що Європейський суд дасть оцінку не лише окремим епізодам бездіяльності правоохоронців, а й системній неспроможності держави захищати тих, хто викриває суспільно важливі проблеми.

Публікація підготовлена у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.