Спецтрибунал щодо російської агресії почне роботу до кінця 2026 року: чи реальні ці терміни?

Кабінет Міністрів України планує запуск операційної роботи спецтрибуналу щодо російської агресії проти України до кінця 2026 року. Про це йдеться в програмі «Дій уряду» у сфері відповідальності МЗС, яку представили у понеділок.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко оцінив перспективи притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності та пояснив, як зустріч Трампа з Путіним впливає на правові процеси.

Зустріч Трампа з Путіним не скасовує кримінальних справ

Багатьох українців турбує питання: чи не нівелює зустріч Трампа з Путіним, рукостискання та червона доріжка всі злочини російського диктатора? Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, переконаний: ніяк не впливає.

— Ні Сполучені Штати, ні Російська Федерація не належать до клубу римського статуту, але це не змінює ситуацію з ордерами на арешт, – пояснює експерт. — Подавання руки з боку когось жодним чином не впливає на статус особи, якій повідомлено підозру у вчиненні злочину у вигляді ордера на арешт.

Як відомо, Міжнародний кримінальний суд ухвалив шість ордерів на арешт російських посадовців, включаючи Путіна. Одна особа з цього переліку вже загинула, «викинувшись з вікна». Процеси припинення вогню і можливого досягнення миру не впливають на кримінальне переслідування – злочини не затираються і не знімаються.

Спецтрибунал: оптимістичні терміни чи реальність?

Щодо створення спецтрибуналу з питань агресії, тут необхідна потужна дипломатична робота. Не менше 25 держав мають дати згоду підписати розширену часткову угоду Ради Європи щодо створення спецтрибуналу.

— Це оптимістичний прогноз, і я не дуже вірю, що до кінця 2026 року щось почне працювати, – каже Павліченко. — Сам процес ратифікації може відняти місяці або кілька років. Це не питання декількох місяців.

Поетапність процесу виглядає так: спершу мала бути підписана угода між Україною і Радою Європи (що вже відбулося в Страсбурзі 26 червня цього року), потім має бут відкрита розширена часткова угода для підписання державами-членами. Планувалося це зробити ще у квітні-травні в Люксембурзі, але процес не розпочався через різні обставини.

Крім того, необхідно розробити правила процедури роботи нового трибуналу, ухвалити їх на рівні Ради Європи та закріпити відповідними положеннями.

— Добре, якщо це почне функціонувати в межах 2027 року, – резюмує правозахисник.

Сексуальне насильство: чому лише попередження?

Генсек ООН Антоніо Гутерріш попередив про можливе внесення Росії до переліку країн, які чинять сексуальне насильство під час збройних конфліктів.

У щорічному звіті, оприлюдненому 15 липня, задокументовано 209 випадків сексуального насильства з боку Росії проти чоловіків, жінок, військовополонених та дітей. Україна також отримала попередження за 24 задокументовані випадки.

— Це заява ООН про те, що вона буде слідкувати ще пильніше і не знімати з контролю ситуацію», – характеризує Павліченко механізм роботи ООН.

Він зазначає, що такі попередження, як правило, не тягнуть за собою реальних наслідків у вигляді кримінального переслідування, хоча були унікальні випадки передачі справ до Міжнародного кримінального суду.

Процеси притягнення до відповідальності за воєнні злочини тривають незалежно від політичних домовленостей. Міжнародний кримінальний суд має мандат долати всі імунітети, включаючи функціональний імунітет президента держави.

Водночас реалістичні терміни створення спецтрибуналу можуть бути довшими за заявлені урядом. Ключовим фактором залишається політична воля держав-партнерів та швидкість ратифікації необхідних документів.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube