Освіта під обстрілами: як прифронтові громади Донеччини борються за право дітей на навчання

Минулий 2024-2025 навчальний рік 77 тисяч учнів у 256 школах Донецької області розпочали навіть, попри те, що 855 освітніх закладів області були пошкоджені внаслідок бойових дій. Це майже три чверті від довоєнної кількості. Зважаючи на активні бойові дії, організація освітнього процесу і в 2025-2026 навчальному році також буде непростою. Як в таких умовах працюють освітні системи прифронтових громад і чи вдається владі дотримуватися міжнародних стандартів прав людини?

На ці питання відповіли експерти Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Краматорську, які з 1 жовтня по 15 грудня 2024 року провели моніторинг стану дотримання права на освіту в трьох громадах Донеччини, що знаходяться в зоні підвищеного ризику.

Краматорська, Покровська та Добропільська громади вживають всіх можливих заходів, аби забезпечувати право на освіту навіть під постійною загрозою обстрілів. Однак посилення ворожих дій та просування противника створюють умови, за яких належна організація навчання стає майже нереальною. Результати дослідження Української Гельсінської спілки з прав людини, проведеного за методологією «Місцевий індекс прав людини», показують: попри всі виклики війни, освітня система в цих громадах намагається продовжувати функціонувати.

Безпека стає пріоритетом номер один

Краматорська, Покровська та Добропільська громади отримали статус територій з «дуже високим» рівнем ризику в системі освіти. Це означає, що питання, які в мирний час були б ключовими – комфорт навчальних приміщень, їх розташування, додаткові зручності для учнів – відходять на другий план.

— Важливим пріоритетом є гарантування безпеки учнів і студентів, — констатують автори дослідження. І цифри це підтверджують: на момент проведення моніторингу були готові лише 70 укриттів в освітніх закладах області, які можуть вмістити близько 15 тисяч учнів. Хоча Донецька ОВА активно працює над облаштуванням укриттів у закладах освіти, їх кількість залишається обмеженою через триваючі бойові дії та значні пошкодження інфраструктури.

В умовах постійної загрози ворожих атак безперервність навчання стає справжнім викликом. Дистанційне навчання перетворилося з вимушеної пандемічної міри на критично необхідний інструмент виживання освітньої системи.

— Безпека охоплює не лише фізичний захист будівель, а й створення умов для дистанційного навчання, — наголошують дослідники. Адже евакуації, перебої з електропостачанням або неможливість очного навчання через обстріли стали буденністю для цих громад.

Позитив серед викликів

Попри всі труднощі, моніторинг виявив кілька обнадійливих тенденцій. По-перше, всі три громади прийняли цільові програми у сфері освіти з затвердженими бюджетами та конкретними заходами. Більше того — владі вдалося навіть звітувати про результати реалізації програм за 2022-2023 роки. По-друге, моніторинг засвідчив доволі високий рівень позашкільної активності:

— Навіть за умов воєнного стану це свідчить про ефективність зусиль, спрямованих на організацію якісного дозвілля та додаткового навчання для дітей і молоді, — відзначають експерти.

Третій позитивний момент — активна співпраця з міжнародними неурядовими організаціями та громадськими об’єднаннями, які підтримують освіту в цих складних умовах.

Проблеми, які потребують вирішення

Водночас дослідження виявило і системні недоліки. Головна проблема — доступність інформації про діяльність освітніх закладів. Вебсайти багатьох шкіл не відповідають стандартам прозорості: інформація часто «прихована», важко знайти потрібні дані. З огляду на наближення нового навчального року, батьки та школярі повинні мати можливість дізнатись про необхідне для освітнього процесу.

— Публічна інформація має бути доступною, чітко структурованою, викладеною зрозумілою мовою та легкою для пошуку, — нагадують автори звіту. Це особливо важливо для батьків, які в умовах війни потребують швидкого доступу до актуальної інформації про навчання своїх дітей.

Крім того, окремі положення освітніх програм виглядають досить декларативно, тобто містять загальні формулювання без конкретних механізмів реалізації.

Методологія

Дослідження проводилося за методологією «Місцевий індекс прав людини», розробленою експертами УГСПЛ спеціально з урахуванням специфіки роботи органів місцевого самоврядування під час збройного конфлікту.

Моніторинг тривав з 1 жовтня по 15 грудня 2024 року і включав аналіз офіційних документів, інформаційних ресурсів, звітів громадських організацій, а також опитування та спостереження.

За результатами кожна громада отримала оцінку від 0 до 1 балу та конкретні рекомендації для покращення місцевих політик у сфері дотримання прав людини.

— Рівень реалізації права на освіту в громадах, які знаходяться поблизу зони бойових дій, є досить належним, — підсумовують автори дослідження. Однак вони наголошують на необхідності розв’язання наявних проблем правового та матеріально-технічного характеру.

Війна щодня приносить нові, непередбачувані виклики для прифронтових громад. Якщо ще пів року тому освітній процес міг зберігати відносну стабільність, то через щоденні ворожі атаки можливості для навчання у звичному форматі стрімко зменшуються.

Збільшення кількості ворожих обстрілів та просування противника створюють умови, за яких належна організація навчання стає майже нереальною. У цих умовах громади повинні бути готові до негайного переформатування роботи та максимального розширення можливостей для дітей. Саме діти найбільше потерпають від нових реалій, тому забезпечення їхнього доступу до освіти, попри всі труднощі, має бути першочерговим завданням.

Досвід цих громад є особливо цінним, враховуючи, що вони вже втретє провели навчальний рік в умовах воєнного стану. Їхній приклад показує: навіть під обстрілами можна і потрібно захищати право дітей на освіту.

Дослідження провела експертна група у складі Марини Куприкової, Олександра Кадієвського та Марії Авраменко за методологією «Місцевий індекс прав людини». Детальні результати моніторингу та рекомендації доступні за посиланням:

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber