24 квітня 2018 року Конституційний Суд України визнав неконституційною частину шосту статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої злочини на території Державної кримінально-виконавчої служби України повинні розслідувати новоутворені слідчі органи цієї служби

Рішення суду – http://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/3-p.pdf

Дане конституційне провадження було ініційоване Уповноваженим Верховної ради України Валерією Лутковською.

Українська Гельсінська спілка з прав людини також брала участь у розгляді справи у Конституційному Суді України. Експерти УГСПЛ на запит КСУ підготували правову позицію, в якій стверджували, що слідчі органи ДКВС є інституційно залежними від осіб, відносно яких буде проводитися розслідування, в результаті чого таке розслідування буде вважатися a priori не ефективним та призведе до системних порушень прав людини, гарантованих статтями 27, 28 Основного Закону України. Така позиція була врахована суддями Конституційного Суду України.

Загалом, проблема неефективності розслідування випадків катування та поганого поводження із затриманими та ув’язненими працівниками пенітенціарних установ в Україні була неодноразово визнана Європейським судом з прав людини. Наприклад, у справах «Давидов та інші проти України» та «Карабет та інші проти України», які стосувалися масового катування засуджених, Європейський суд зазначив, що розслідування таких злочинів прокуратурою не були ефективними, так як був наявний зв’язок між органами розслідування та працівниками колонії, що ставить під сумнів їх незалежність.

У своєму рішенні Конституційний Суд України, посилаючись на принцип «дружнього ставлення до міжнародного права», використав стандарти Європейського суду з прав людини. Мінімальні стандарти ефективності розслідування, встановлені Європейським судом, включають такі елементи як незалежність (ієрархічна та інституційна) та безсторонність.

Аналізуючи норми національного законодавства, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи розслідування ДКВС функціонують у складі Міністерства юстиції України, тому слідчі цих органів, попри наявність процесуальних гарантій їх незалежності, ієрархічно підпорядковані вищим особам Міністерства і таким чином інституційно належать до пенітенціарної системи.

Конституційний Суд України встановив, що таке ієрархічне підпорядкування не здатне забезпечити конституційних вимог щодо незалежності офіційного розслідування злочинів, вчинених проти осіб, які перебувають в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах. Тобто, надання повноважень слідчим органам ДКВС здійснювати досудове розслідування уможливлює зловживання працівниками пенітенціарних установ по відношенню до ув’язнених, а також приховування фактів неналежного поводження.

Отже, Конституційний Суду України визнав відповідне положення Кримінального процесуального Кодексу України про повноваження слідчих ДКВС неконституційним і воно втратить чинність через три місяці після ухвалення рішення. Конституційний Суд України також зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та рішенням.