Публікація

Двічі відновлювали редакцію, бо Росія все знищувала. Сім‘я звернулася до ЄСПЛ за відшкодуванням

До війни родина Кліманових мала успішний бізнес в колишньому Стаханові Луганської області. Дмитро Кліманов був власником газети та сайту «ТЕЛЕгазета», а його дружина мала свій лікувально-діагностичний центр. Родина Кліманових була добре відомою у містечку, вони користувались повагою і довірою мешканців. Все змінилось в 2014 році, коли в місті з’явилися проросійські сепаратисти. ЗМІ Кліманових не підтримали сепаратистські наративи, майже півроку вони чинили опір, а коли стало геть небезпечно,  були змушені покинути місто. Родина втратила все. Справу довелось починати з нуля у Старобільську на Луганщині. Але у 2022 році руки Кремля і сюди дотяглися, Кліманови вдруге втратили бізнес.  Тепер вони добиваються справедливості в Європейському суді з прав людини з допомогою юристів Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини

Дмитро Кліманов. Фото з особистої сторінки Facebook

Початок російської агресії

Успішні та проукраїнські – саме такими запам’ятали Кліманових мешканці колишнього Стаханова, нині Кадіївки, на Луганщині. Понад 28 років Дмитро Кліманов займався видавничим бізнесом. Його дружина – лікар, мала свій лікувально-діагностичний центр. Офіс «ТЕЛЕгазети» і клініка знаходились за однією адресою в будівлі в центрі міста, власниками якої були Кліманови.  

Наприкінці лютого 2014 року в досить тихому містечку стало гаряче. На центральній площі міста почали збиратися «мітингувальники», які у березні закликали до проведення референдуму та «життя у дружбі і злагоді з «братнім» російським народом». Серед так званих мітингувальників місцеві помітили нові обличчя: з явною російською вимовою та специфічним для росіян словниковим запасом. До прикладу, «мітингувальники» використовували нетипове для українців, але звичне для мешканців Санкт-Петербургу слово «поребрик», під яким мали на увазі «бордюр». А якось у відеосюжеті тих подій один зі спікерів «мітингу», звертаючись до натовпу, обмовився: «в нас є хлопці, які зараз сидять в ФСБ… в СБУ».

Вже у квітні 2014 року на території Луганської області незаконні збройні формування захопили адміністративні будівлі, а 11 травня 2014 року провели незаконний референдум за проголошення «Луганської народної республіки». 

Проукраїнське ЗМІ

Весь цей час Кліманови продовжували вести бізнес, а «ТЕЛЕгазета» залишалася мало не єдиним проукраїнським засобом масової інформації, яке висвітлювало дійсні події в регіоні, дискредитуючи ідею «русской весны». Журналісти видання регулярно публікували сюжети новин про незаконність запланованого референдуму і приєднання регіону до Росії, повідомляли графік прокураїнських мітингів у Києві та регіонах. Це не подобалось сепаратистам. 

До редакції почали надходити анонімні дзвінки з вимогами підтримувати проросійські протести, надходили й погрози на адресу журналістів. Це не лякало працівників  «ТЕЛЕгазети» – вони розповсюджували свої публікації на всіх можливих соціальних платформах, викриваючи імена зрадників, і відкрито засуджували поведінку сепаратистів. 

Журналісти  «ТЕЛЕгазети» стали кісткою в горлі сепаратистів. Їхня поява на «мітингах» викликала агресію. На працівників ЗМІ нападали та били. Спікери проросійських «мітингів» привселюдно звинувачували українські медіа в спотворенні інформації про події на Донбасі, в дезінформації та пропаганді. До редакції почали навідуватись агресивно налаштовані «гості».  А одну з вуличних торгових точок, де продавали «ТЕЛЕгазету», розтрощила група невідомих осіб. Побоюючись за своє життя і здоров’я, журналісти почали звільнятися. Когось в цілях безпеки Дмитро Кліманов особисто вивіз за межі «ЛНР».

Газета перестала працювати, але сайт продовжував випускати новини. Кліманови ще лишались в місті. У липні 2014 року Дмитру зателефонував анонім, який працював на боці «мітингувальників», і порекомендував виїхати з міста, оскільки «готується захоплення будівель редакції».

Дмитро Кліманов. Фото з особистої сторінки Facebook

Втрата бізнесу

26 липня 2014 року «ТЕЛЕгазета» опублікувала останні новини на сайті, після чого припинила свою роботу. Через три дні Кліманови із сім’єю евакуювалися до Києва. Дмитро Кліманов домовився з місцевими мешканцями, щоб за його відсутності, вони охороняли будівлю видання. 

Восени чоловіку зателефонував директор Луганської обласної друкарні та наполегливо радив повертатися та організовувати подальшу роботу медіа, погрожуючи, що у разі відмови Кліманов «втратить усе». Але Дмитро відмовився працювати на сепаратистів.  На початку січня 2015 року до будівель Кліманових в Кадіївці увірвалася група озброєних людей та повідомила, що всі помешкання і майно в них «націоналізовані». Про це Дмитру розповів телефоном охоронець. Бойовики захопили всі приміщення, почали виносити меблі, документи і техніку, частину з яких вивозили  вантажівками.

Пізніше у цих приміщеннях розгорнувся штаб сепаратистів. 

Станом на 2015 рік загальна сума матеріальних збитків Кліманових вже становила понад 8 мільйонів гривень. 

Але Дмитро Кліманов не опустив руки і відновив роботу «ТЕЛЕгазети» на підконтрольній українській владі території – у місті Старобільськ.

Втрата бізнесу вдруге

З початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 офіс видавництва «ТЕЛЕгазети» знову опинився на тимчасово окупованій території. Але на цей раз у місті Старобільськ Луганської області. Як і в 2014 році, частина журналістів звільнилася, а частину було релоковано з можливістю подальшої роботи у безпечні регіони. Будівлю офісу в Кадіївці теж спіткала не найкраща доля. За інформацією з відкритих джерел її знищили під час бойових дій. 

Після другої втрати бізнесу Дмитро Кліманов знову почав все спочатку. У квітні 2022 року видавництво відновило роботу сайту «ТЕЛЕгазети». Відтак, в тому числі мешканці і на окупованих територіях продовжують отримувати об’єктивні новини. 

Дмитро Кліманов. Фото з особистої сторінки Facebook

Надія на справедливість

– Коли Кліманови втратили майно та бізнес уперше, вони звернулися до поліції.  Було відкрито кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж, вчинений за попередньою змовою групою осіб) – розповідає адвокатка Центру стратегічних справ УГСПЛ Орина Чилутьян. – Але, як і в інших подібних справах, у зв’язку з відсутністю доступу до тимчасово окупованих територій, ніякого розслідування не проводиться. Відповідну заяву Кліманови скерували і до слідчого комітету РФ, на що отримали відповідь про те, що «викладені відомості будуть піддані перевірці».

Адвокатка, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Орина Чилутьян

Для встановлення справедливості Кліманови звернулись по допомогу до юристів Центру стратегічних справ УГСПЛ. Всі описані події адвокати оформили у дві окремі скарги до Європейського суду з прав людини – щодо захоплення майна у 2015 році та його знищення у 2022. Зрештою вони були об’єднані Судом в одну справу, що стосується порушень прав заявників, гарантованих статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на повагу до житла) та статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції (захист права власності).

Тепер юристи Центру стратегічних справ очікують комунікації справи. І, хоча це може тривати довго, адвокати, як і сім’я Кліманових, не втрачають надії, що Суд прийме справедливе рішення щодо дій РФ. 


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube


Справа ведеться УГСПЛ в рамках Програми USAID Ukraine «Права людини в дії».

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Вимагаємо припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів

Представники українського громадянського суспільства констатують небезпечну тенденцію щодо переслідування органами правопорядку антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів...

12 April 2024

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: