Під час Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA пройшла серія підсумкових зустрічей проекту «Думайдан: збереження зелених зон у містах та селищах. Пропозиції». Запрошені активісти внесли цілу низку пропозицій під час обговорення.

Юристи та екологічні експерти представили власне бачення змін до законодавства, а також концепцію державного дерегулювання в екологічній сфері. Перша зустріч на тему «Чи потрібні нам зміни до законодавства та нормативно-правових документів в сфері містобудування та благоустрою населених пунктів?» відбулася 25 березня 2017 року. Під час неї юрист-аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Сапожнікова представила підсумковий відеоролик «Думайдану» та нагадала, що зустрічі пройшли у семи містах України, а екологічні активісти внесли понад 300 правок до запропонованого проекту змін до екологічного законодавства.

Представниця об’єднання «Самопоміч» у Києві Світлана Бондаренко пообіцяла допомогти активістам «Думайдану» у роботі над законопроектами.

Представниця Карпатського агентства прав людини «Вестед» Марія Менджул сказала, що децентралізація в сфері екологічних повноважень, збереження і охорони зелених зон є вкрай необхідною.

«Це сприятиме і більшій згуртованості місцевих громад і підвищить ефективність збереження зелених зон, — вважає Марія Менджул. — Якщо би рішення про вирубку лісів приймали не депутати вищого рівня, а місцеві, то вони би подумали, чи варто за це голосувати, адже люди незабаром будуть їх обирати».

Редактор газети «Промінь Просвіти» (Кривий Ріг) Сергій Зінченко розповів, що місцева влада разом із партнерами із Польщі відроджують річку Саксагань. Він уточнив, що для цього екологічні активісти зв’язалися із місцевими представниками партії «Самопоміч».

Координатор громадської приймальні Української Гельсінською спілки з прав людини в Рівному Марія Цип’ящук вважає, що передача всіх повноважень місцевим органам влади має певні ризики, передусім, для зелених зон.

«Поруч із моїм домом тече річка Устя, — розповідає Марія. — Місцеві активісти провели дослідження для укріплення її берегів. Але корупція призвела до того, що великі частини прибережної смуги перейшли у приватну власність, тож зусилля активістів ні до чого не призвели».

На думку Марії Цип’ящук розширені екологічні повноваження для місцевої влади можуть призвести до того, що корупціонерам стане легше з нею домовлятися.

Представник громадської ради Подільського району Ігор Мельник розповів про свій досвід роботи із громадськими ініціативами на прикладі боротьби із забудовниками Сирецького гаю у 2014 році. Крім того, громада отримала кошти за програмою партиципативного бюджету на порятунок дубу Шевченка.

Представник Громадської організації «Зелений Фронт», харків’янин Василь Агафонов вважає, що передача повноважень на рівень місцевих громад — це не дерегулювання, а саморегулювання.

«Але для справжнього успіху в цьому напрямку необхідно прийняти новий містобудівний кодекс», — вважає Василь Агафонов.

Адвокат і виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко вважає, що закони самі по собі не працюють: вони просто регулюють діяльність, яку здійснюють люди. Для дерегулювання також потрібні закони.

«У влади є певна недовіра до спроможності громад взяти під контроль те, що відбувається на їхніх територіях, бо відсутня культура саморегулювання, — каже Аркадій Бущенко. — До того ж у нас є традиція „доброго царя“, який у всьому розбереться і наведе лад».

На думку адвоката, ще не прийшов час віддавати всі важелі керування екологічних державних органів місцевим громадам. З іншого боку, каже він, тільки місцеві мешканці можуть швидко зреагувати на загрози природному середовищу.

«Тому завдання депутатів — створити закони, які дозволять місцевим громадам здійснювати ефективний контроль, бо іноді вони не можуть роками вирішити в судах проблеми свого району чи села», — каже Аркадій Бущенко.

26 березня відбулася дискусія на тему «Чи потрібні нам зміни до підзаконних нормативно-правових актів щодо озеленення в містах і селищах?», а 27 березня — «Чи потрібні нам зміни до структури екологічних державних органів?» В свою чергу темою 28 березня була: «Чи потрібні нам зміни до порядку делегування в сфері довкілля недержавними організаціями: утримання, охорона тощо?», а 29 березня — «Чи потрібні нам зміни до роботи екологічних інспекцій?» На завершення, 30 березня обговорили тему: «Чи потрібні нам зміни до державного бюджету в екологічних питаннях?», а також була проведена підсумкова зустріч.

Голова координаційної ради ГО «Зелений Фронт» Олег Перегон під час зустрічі 29 березня на прикладі своїх фотографій показав, як громадські активісти реагують на вирубку дерев у містах, зокрема, — у Харківському лісопарку. Одесит і активіст громадського руху «Зелений лист» Владислав Балинський показав свої фотографії, які він зробив під час акцій порятунку дерев на Французькому бульварі. Місцева влада вирішила розширити цю вулицю, а для цього — знищити дерева, які росли вздовж дороги. Після того, як дерева знесли, активісти висадили такі самі на тому ж місці.

Олег Перегон розповів, що під час реформи 2013 року у екологічних інспекцій забрали права ефективного оперативного втручання. Це значно ускладнило їхню роботу.

«Інспектор тепер може реагувати на екологічний злочин тільки після дозволу високопосадовців, — пояснює Олег Перегон. — Це дуже небезпечно, тому нам потрібно створити орган оперативного реагування на такі злочини. І він має бути фаховим та достатньо добре укомплектованим кадрами: наразі на всю область працюють 19 співробітників. Це можна вирішити, якщо залучити громадських екологічних інспекторів. Бажаючі громадські організації вже є».

На зустрічі 30 березня представник екологічно-гуманітарного об’єднання «Зелений Світ» Олександр Степаненко розповів про подвійну перемогу у суді над міськрадою Чорткова, яка двічі укладала генплан міста, маючи негативний висновок державної екологічної експертизи. Претензії стосувалися зелених зон міста, доля яких у генплані була під питанням. Також Олександр Степаненко звернув увагу на запущений стан природних парків Тернопільщини. Місцева влада у процесі реконструкції збирається створити на території одного з парків автостоянку і танцювальний майданчик. Це трапляється тому, що ініціативи природоохоронців перехоплюють лобісти комерційних організацій. На думку Олександра Степаненка, природоохоронні кошти використовуються вкрай неефективно.

Начальник відділу комунального обслуговування Управління благоустрою територій та комунального обслуговування Міністерства регіонального розвитку Ольга Божко сказала, що Міністерство екології блокує багато екологічних ініціатив її відомства. Саме тому Мінрегіон дуже зацікавлений у змінах, які пропонують активісти «Думайдану». На думку Ольги Божко, всі запропоновані зміни у законодавстві треба легалізувати не через Мінекології, а через парламент.

У підсумку зустрічей активісти «Думайдану» домовились спільно просувати напрацьовані поправки до природоохоронного законодавства, щоб врешті вони здобули підтримку депутатів у парламенті та змінили наше законодавство.

Організатори проекту «Думайдан — 2016: збереження зелених зон у містах і селищах»: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Міжнародна благодійна організація «Екологія — Право — Людина», Громадська організація Центр правових та політичних досліджень «СІМ», Екологічно-гуманітарного об’єднання «Зелений Світ», Громадська організація «Зелений Фронт». Проект реалізується за підтримки Посольства Швеції в Україні та Міністерства міжнародних справ Канади.

Вищеназвану серію зустрічей організовано в рамках проекту з інституційної розбудови УГСПЛ за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні, а також за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Підготував Олег Шинкаренко