Як подати заяву до Реєстру збитків для України (RD4U): покрокова інструкція для юристів

Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Вищою школою публічного управління відповідає на це питання в новому практичному посібнику для юристів «Надання правничої допомоги постраждалим від війни». Видання присвячене роботі з Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), — міжнародним механізмом, який має стати першим кроком до майбутніх репарацій для постраждалих.

Посібник створено в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Державного департаменту США.

RD4U — міжнародний механізм із чіткими процедурними вимогами. Для юриста, який щодня працює з постраждалими, ці вимоги потрібно перекласти в зрозумілу послідовність дій. Саме на це відповідає посібник: він переводить норми міжнародного права в покроковий алгоритм роботи з клієнтом.

На яких принципах базується робота з постраждалими?

В основі посібника — чотири правозахисні принципи, які застосовуються одночасно й пронизують кожну практичну рекомендацію:

• верховенство права — міжнародні стандарти та право на ефективний засіб захисту;
• недискримінація та рівність — рівний доступ до допомоги для всіх, зокрема вразливих груп;
• орієнтація на постраждалих — безпека, гідність та інформована згода; темп роботи визначає готовність клієнта, а не процедура;
• конфіденційність і захист даних — посилені вимоги до чутливої інформації: насильство, катування, порушення прав людини.

Що всередині: етапи супроводу клієнта

Посібник має 13 розділів і 7 додатків, побудованих за логікою реальної роботи юриста — від першого контакту з клієнтом до супроводу справи після подання заяви.

Ядро видання — п’ять етапів супроводу клієнта:

1. Первинна консультація — встановлення довіри, пояснення прав простою мовою, визначення категорії збитків.
2. Збір доказів — робота з чотирма категоріями шкоди (майнові, фізичні й моральні, економічні, порушення прав людини), зокрема алгоритми дій, якщо документи втрачено.
3. Підготовка заяви — формування заяви та повного пакета доказів.
4. Подання заяви — внесення до Реєстру у визначеному форматі.
5. Супровід після подання — етап, який часто недооцінюють: моніторинг строків, комунікація із Секретаріатом Реєстру, допомога у разі відмови й повторного подання, психологічна підтримка без повторної травматизації.

Окремий розділ посібника розбирає 12 типових проблем, з якими стикаються юристи, — від втрачених документів і дублювання заяв до масового навантаження на приймальні, — і пропонує практичні рішення для кожної.

Які готові інструменти можна використати одразу на консультації?

Сім додатків можна застосовувати безпосередньо під час роботи з клієнтом: шаблон заяви до RD4U, чек-листи для юриста на кожному етапі, алгоритми дій, пам’ятки для клієнтів («Ваші права», «Що після подання»), зразки свідчень очевидців, зразок запиту про дублікат втрачених документів, глосарій термінів і контакти корисних ресурсів.

Для кого цей посібник?

Він адресований трьом групам:

• працівникам системи надання безоплатної правничої допомоги;
• адвокатам, які працюють із постраждалими від війни;
• правозахисникам і представникам громадських організацій.

Мета — єдина якість допомоги незалежно від регіону звернення, менше відмов через процедурні помилки, а також довгостроковий ефект: кожна якісно підготовлена заява зміцнює міжнародну доказову базу щодо наслідків агресії.

Автор посібника: Мирослав Лаврінок, аналітик УГСПЛ

Висловлюємо окрему подяку Тетяні Самодєржинській, юристці УГСПЛ, а також Юлії Науменко, Анні Козьменко та Євгенію Чекалову, юристам Центру стратегічних справ УГСПЛ, за їхній професійний внесок у підготовку та реалізацію цього дослідження, зокрема за надану інформацію, статистичні дані, експертні рекомендації та практичний досвід.

Це керівництво підготовлено громадською спілкою «Українська Гельсінська спілка з прав людини» в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Державного департаменту США. Погляди, викладені у матеріалах заходу, належать автору(-ам) і не обов’язково відображають позицію Державного департаменту США або МОМ.