Аналітичний звіт УГСПЛ «Особливості правового регулювання забезпечення права на медичну допомогу людям що живуть з ВІЛ/СНІД та хворим на туберкульоз, які тримаються в місцях несвободи»
З лютого 2018 року Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) почала спільний проект «Розвиток мережі правової допомоги людям, що живуть з ВІЛ/СНІД, уразливим до зараження ВІЛ та хворим на туберкульоз» з БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ». Мета проекту – забезпечення доступу до якісної правової допомоги людям, що живуть з ВІЛ/СНІД (далі – ЛЖВ), особам хворим на туберкульоз (далі ТБ) та представникам груп, вразливих до ВІЛ.
З початку проекту юристами УГСПЛ надано більше 1500 правових консультацій. За статистичними даними роботи мережі приймалень УГСПЛ, три сфери, в яких найчастіше порушуються права ЛЖВ – це соціальна, сімейна та медична. А для осіб, які знаходяться в місцях позбавлення волі питання отримання якісної своєчасної медичної допомоги взагалі виходить на перше місце.
В 2018 році УГСПЛ зареєструвала 186 звернень від осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі.
ВІЛ-інфекція є серйозною загрозою для ув’язнених у місцях позбавлення волі в багатьох країнах світу, а рівень ВІЛ-інфекції серед ув’язнених осіб значно вище, ніж серед населення в цілому.
Міжнародні дані свідчать про те, що рівень ВІЛ-інфекції серед ув’язнених у п’ять-шість разів вищий, ніж серед загального населення. У глобальному вимірі кількість засуджених продовжує зростати дуже швидко, перенаповнення виправних установ уже стає проблемою для багатьох країн світу.
Право на медичну допомогу є одним з фундаментальних, і воно набуває тим більшого значення для тих осіб, на боці яких наявні особливі ознаки або обставини. І хоча з юридичної точки зору такі особи далеко не завжди отримують спеціальні статуси, все ж таки правове регулювання суспільних відносин з їх участю має специфічні риси. Це повною мірою стосується людей, які живуть з ВІЛ, а також інших осіб, хворих на тяжкі та невиліковні хвороби. Особливо це стає помітним, коли вказані особи підпадають під повний контроль держави і направляються до місць несвободи і, перш за все, до установ виконання покарань Кримінально-виконавчої служби України.
В таких умовах постає одразу кілька проблемних питань, які пов’язані з триманням осіб в місцях несвободи:
- Доступ для ув’язненного до медичної інформації та інформації про стан свого здоров’я;
- Можливість для ув’язненого отримувати медичну допомогу та належне обслуговування;
- Можливість отримувати правову допомогу, пов’язану з лікуванням, наданням медичних послуг та медичним забезпеченням.
Сьогодні в Україні здійснюється ціла низка заходів та кроків, які спрямовані на забезпечення прав ув’язнених і, зокрема, ВІЛ-інфікованих осіб, а також хворих на інші небезпечні хвороби. Як було вказано вище, «концентрація» таких осіб в місцях несвободи значно вища, ніж на волі. Наразі забезпечення їх медичною допомогою та адекватним лікуванням стає системною проблемою. Для її вирішення на правовому рівні прийнято нормативні акти, метою яких є врегулювати відповідні суспільні відносини. Але, на жаль, в цих документах не піднімається багато питань, які потребують вирішення, та недосконало врегульовано окремі правовідносини.
Предметом цього дослідження є висвітлення питань, пов’язаних з забезпечення медичних прав ув’язнених, можливостей отримання ними інформації про стан здоров’я, а також їх взаємодія з адвокатами та захисниками при вирішення вказаних питань.
Ознайомитись зі звітом можна за посиланням
Аналітичний звіт підготовлено в рамках проекту “Розвиток мережі правової допомоги людям, що живуть з ВІЛ/СНІД, уразливим до зараження ВІЛ та хворим на туберкульоз”, що реалізується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Аналітичний звіт видано за фінансової підтримки БО “100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ” у межах проекту “Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції та створення стійких та життєздатних систем охорони здоровʼя”, підтриманого Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
Викладені думки й погляди не є думками та поглядами організації, що видала цю продукцію, й не можуть розглядатися як думки та погляди Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Глобальний Фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією не брав участі у схваленні та затвердженні безпосередньо опублікованого матеріалу, ані усіх можливих висновків.
У разі використання інформаційних матеріалів посилання на авторів та БО “100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ” обов’язкове.