Жінку несправедливо звинуватили у використанні службового положення: юристи УГСПЛ захистили її права

До громадської приймальні УГСПЛ у Запорізькій області звернулася жінка, яка працює на державній службі та зіткнулася з упередженим ставленням і тиском на робочому місці через стан здоров’я. Це, ймовірно, створило умови для виникнення цієї справи.

Упродовж відносно короткого періоду їй пред’явили декілька адміністративних протоколів за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення — щодо неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах такого конфлікту.

Як правозахисники досягли справедливого розгляду справи та чому конфлікт інтересів був лише гіпотетичним — розповів координатор громадської приймальні Сергій Бізденежний.

У чому її звинуватили?

З обвинувачення вбачалося: жінка, працюючи у контролюючому державному органі, переглядала дані про свою доньку та зятя в електронній системі. Водночас жодних дій із втручання в інформацію чи використання цих даних для службових цілей вона не здійснювала. Переглядала інформацію вона неоднократно, про що і отримала відповідну кількість протоколів про вчинення адміністративних правопорушень.

Закон передбачає відповідальність за такі дії лише в умовах реального конфлікту інтересів — ситуації, коли приватні інтереси впливають на об’єктивність рішень. Проте юристи УГСПЛ довели, що конфлікт інтересів у цьому випадку був лише гіпотетичним. Юристи підкреслили, що у жінки не було приватного інтересу, який впливав би на її службові повноваження. Перегляд інформації не спричинив жодних подальших дій чи рішень, і відсутність порушення була чітко зафіксована.

В результаті — суд визнав відсутність складу адміністративного правопорушення в діях жінки та закрив провадження по справі.

Завдяки професійній роботі адвокатів громадської приймальні УГСПЛ у місті Запоріжжя, права жінки були успішно захищені.

Що про конфлікт інтересів каже законодавство?

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається:

• Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, що тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, що тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП, реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Аналогічну позицію закріплено також у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».

На підставі системного аналізу вказаних термінів для визначення факту реального конфлікту інтересів необхідно встановити такі елементи:

• наявність приватного інтересу; 
• суперечність між інтересом і службовими або представницькими повноваженнями;
• реальний вплив вказаної суперечності на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення/невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Без наявності хоча б одного з цих складників, реальний конфлікт інтересів у особи не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов’язковому порядку має бути відображено як у протоколі про пов`язане з корупцією адміністративне правопорушення, так і у судовому рішенні.

Відтак, конфлікт інтересів повинен бути реальним, очевидним та передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце у тому випадку, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес  — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.

Важливим є те, що конфлікт інтересів може існувати лише в ситуації, коли в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес. Без однієї з цих складових — службових повноважень або приватного інтересу — конфлікт інтересів не виникає. Тобто:

• Наявність повноважень, які дозволяють приймати рішення з питань, пов’язаних із приватним інтересом, є обов’язковою складовою конфлікту інтересів.
• Якщо особа здійснює дії або приймає рішення поза межами своїх службових повноважень, конфлікту інтересів не буде.

Таким чином, для підтвердження конфлікту інтересів важливо з’ясувати і довести всі елементи, зазначені вище.

Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації проєкту «Налагодження механізму юридичного захисту прав осіб, які живуть з ВІЛ/СНІД, які хворіють на ТБ та уразливих до ВІЛ груп населення».

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber