Заява учасників форуму українських правозахисних організацій, що відбувся в києві 20-21 травня 2006 року
Ми, учасники форуму правозахисних організацій України, оцінюючи стан дотримання прав людини в нашій країни, хочемо наголосити не лише на позитивні тенденції, але й явища, які продовжують викликати занепокоєність.
Вітаємо значне покращення ситуації в сфері свободи слова та засобів масової інформації в Україні. Відзначаємо також зміни на краще, що торкнулися сфери захисту прав людини від адміністративного свавілля після набуття чинності Кодексу адміністративного судочинства України в 2005 році. Обнадіює більша відкритість Міністерства внутрішніх страв України, і відзначаємо, що керівництво МВС стало більш відкритим до співпраці з правозахисними організаціями та більш активно намагається протидіяти випадкам застосування міліцією катувань та жорстокого ставлення.
Разом з тим ми глибоко занепокоєні порушеннями в сфері прав людини, які продовжують мати місце, та відсутністю ключових реформ.
Представляючи доповідь правозахисних організацій «Права людини в Україні -2005», де детально проаналізований стан дотримання фундаментальних прав та свобод, ми з занепокоєнням відзначаємо, що уряд не взяв до уваги більшість рекомендацій правозахисної спільноти України, які були викладені в звіті за 2004 рік.
Ми нагадуємо, що незважаючи на наші багаточисельні звернення та нещодавнє визнання Міністерства юстиції, що передача Україною в лютому 2006 року 11 шукачів притулку до Узбекистану порушила як національне законодавство, так і міжнародні зобов’язання України; державні службовці, які винні в цьому, досі не притягнуті до відповідальності. Ми вимагаємо від уряду та парламенту України провести публічне розслідування всіх обставин передачі шукачів притулку з Узбекистану та дати правову оцінку діям чиновників СБУ та Держкомнацміграції.
Ми вимушені констатувати, що українська кримінально-виконавча система залишається надзвичайно закритою та не реформованою, що призводить до багаточисельних небезпечних порушень прав людини. Ми вітаємо рішення українського уряду про передачу системи виконання кримінальних покарань під керівництво та координацію Міністерства юстиції України. Також обнадіюють заяви Міністра юстиції від 19 травня 2006 року про необхідність негайної демілітаризації кримінально-виконавчої системи України і забезпечення громадянського контролю за цією системою. Ми охоче приймаємо запрошення пана Головатого співпрацювати з Міністерством юстиції в здійсненні цієї реформи.
Нас непокоїть ситуація, яка склалася в Україні з доступом громадян до інформації, яка стосується діяльності органів державної влади. Ми закликаємо уряд співпрацювати з правозахисними організаціями в справі забезпечення відкритості органів влади і права на доступ до інформації. Ми також зауважуємо, що до сих пір не вжиті заходи для забезпечення поваги до особистого життя громадян і вимагаємо запобігти незаконному прослуховуванню телефонних розмов та електронної кореспонденції.
Скрізь порушується право людини на звернення до суду, громадська думка вважає судову систему та прокуратуру найбільш корумпованими органами влади. Прокуратуру до того ж – найбільш закритим органом влади. Конституційний Суд України не працює, що є свідченням про відсутність політичної волі й правової культури вищого керівництва країни.
Наведені порушення прав людини мають системний характер і часто обумовлені відсутністю фундаментальних реформ в сфері забезпечення соціально-економічних прав.
Хотіли б наполегливо нагадати, що незворотність прогресу в сфері прав людини може бути гарантована лише, якщо будуть проведені ефективні реформи важливіших інститутів: суду, правоохоронної та кримінально-виконавчої систем. Ще раз підкреслюємо, що діалог влади з суспільством, участь усіх в прийнятті рішень – це шлях до суспільства, яке забезпечує право кожного на належне життя.
Для додаткової інформації просимо звертатися до:
Дмитра Гройсмана, координатора Вінницької правозахисної групи, 8 067 2846450
Євгена Захарова, Голови Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, 8 050 4024064