Народний депутат України Іштван Гайдош зареєстрував у Верховній Раді України новий законопроект “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” , яким передбачається встановлення відповідальності за приниження національної честі та гідності або образу почуттів людей у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями.

Законопроектом передбачено внесення до Кодексу нової статті 173-2, в якій встановлюється відповідальність за „публічне приниження національної честі та гідності чи ображання почуттів людини у зв’язку з її релігійними переконаннями або пропагування винятковості, переваги чи неповноцінності людини за ознакою расової, національної чи релігійної приналежності”.

Особливої відповідальності заслуговуватиме „Розміщення у засобах масової інформації, мережі Інтернет, оприлюднення іншим способом чи поширювання друкованих, аудіо-, аудіовізуальних  та інших матеріалів, в яких принижується національна честь та гідність чи ображаються почуття людей у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями або пропагується винятковість, перевага чи неповноцінність людей за ознакою расової, національної чи релігійної приналежності”.

За вчинення вказаних адміністративних правопорушень народний депутат пропонує встановити відповідальність у формі штрафу розміром від 5 до 150 неоподатковуваних мінімумів громадян (на сьогодні від 85 до 2 550 гривень). При цьому розмір штрафу значно збільшується, якщо такі дії вчинені повторно протягом року або вчинені посадовою особою.

Повноваження щодо накладання штрафів належать за законопроектом органам у справах національностей та міграції.

Профільним за даним законопроектом є Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Нагадаємо, що на сьогодні встановлена кримінальна відповідальність за розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі у статті 161 Кримінального кодексу України. Проте на практиці вона фактично не застосовується, оскільки вимагає настання достатньо серйозних наслідків для наявності складу злочину.

У Пояснювальній записці до законопроекту зазначається: „На практиці інколи вчинюються суспільно небезпечні діяння, які не містять складу злочину, однак вимагають реагування з боку держави. Йдеться, зокрема, про публічні приниження національної честі та гідності  людини, розміщення у засобах масової інформації чи поширення іншим способом друкованих та інших матеріалів, в яких йдеться про  неповноцінність людей за ознакою національності. Мають місце ображання національної гідності та інші протиправні дії між особами, які прибули в Україну з держав, між якими мали місце збройні конфлікти тощо. Такі дії можуть спричинити до загострення міжнаціональних відносин і дестабілізувати політичну ситуацію в Україні.”

Також автори законопроекту зазначають: „Боротьба з діями, що можуть спричинити розпалювання національної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі осіб, є обов’язком України, основаним на положеннях її Конституції, зокрема статті 11, а також її на міжнародних зобов’язаннях.  До них, насамперед, належать зобов’язання, передбачені Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 25 грудня 1965 року, учасником якої є Україна і згідно з якою держави-учасниці зобов’язані засуджувати пропаганду, яка ґрунтується на ідеях або теоріях переваги однієї раси чи груп осіб певного кольору шкіри або етнічного походження, або заохочення расової ненависті і дискримінації в будь-якій формі, і вживати негайних заходів, спрямованих на викорінення всякого підбурювання до такої дискримінації.”

Видається, що саме такий шлях справді може бути необхідним для збереження толерантності в Україні, з огляду на різке зростання протилежних настроїв у суспільстві.

Володимир Яворський,

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій