У рамках Асамблеї держав учасниць Римського Статуту, що відбувається у Гаазі, юристи УГСПЛ взяли участь у заході під назвою «Ратифікація Римського Статуту як необхідний крок для боротьби з безкарністю за тяжкі злочини в Україні».

На даному сайд-івенті були презентовані доповіді декількох правозахисних неурядових організацій України.

Юристи УГСПЛ Віталія Лебідь  та Максим Тимочко представили дослідження щодо воєнних злочинів та злочинів проти людства, вчинених на сході України та в Криму.

Під час заходу Максим Тимочко презентував аудиторії подання до Міжнародного Кримінального Суду, яке було нещодавно підготовлене юристами та аналітиками УГСПЛ у партнерстві з Громадською організацією “Регіональний центр прав людини”.

Дане подання стосується воєнного злочину, передбаченого статтею 8 Римського статуту у вигляді використання присутності цивільної особи або іншої особи, що охороняється для захисту від військових дій певних пунктів, районів або збройних сил (використання “живих щитів”).

Юрист УГСПЛ представив ключові факти, які свідчать про використання присутності цивільного населення представниками Збройних Сил Російської Федерації  під час активної фази окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь в ході захоплення ключових військових об’єктів Збройних Сил України. Під час доповіді були висвітлені обставини захоплення військової бази в селищі Новоозерне в березні 2014 року. Даний епізод є одним з найбільш яскравих прикладів використання російськими військами цивільних осіб з метою досягнення військової переваги під час операції із захоплення українських військових об’єктів. Представники Збройних Сил РФ навмисно знаходились серед цивільних осіб аби уникнути збройної відсічі з боку українських військових. Натомість, військовослужбовці Збройних Сил України не могли застосувати зброю, оскільки це могло призвести до непропорційних втрат серед цивільного населення.

Окрему увагу було приділено методології дослідження та зібраним доказам, які лягли в основу подання до Офісу Прокурора МКС. Представник УГСПЛ також розповів про релевантну практику міжнародних судів, зокрема про випадки використання “живих щитів” під час збройного конфлікту на Балканах, які розглядались Міжнародним трибуналом по колишній Югославії.

Доповідь Віталії Лебідь стосувалася воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених у м. Слов’янськ у період з 12 квітня по 5 липня 2014 року, коли місто було захоплено терористами під керівництвом Ігоря Гіркіна (alias Ігор Стрєлков).

Дослідження було проведено в рамках Linkage Research Project у співпраці з організацією International Partnership for Human Rights. Кінцевим результатом проведеного дослідження є підготовлена комунікація для Міжнародного Кримінального Суду, яка містить докази причетності Ігоря Гіркіна до вчинення численних злочинів на території м. Слов’янськ, а саме масові вбивства цивільних осіб, катування та жорстоке поводження, незаконні затримання, створення військо-польового трибуналу, який виносив смертні вироки.

Віталія Лебідь під час виступу акцентувала увагу на тому, що хоча часові та територіальні рамки дослідження є досить обмежені, адже охоплюють лише три місяці конфлікту та стосуються подій у одному місті, проте саме цей період є ключовим у ході усього подальшого триваючого збройного конфлікту, який поширився на схід України. Саме під час цього початкового етапу Ігор Гіркін, який у 2014 році проголосив себе верховним головнокомандувачем т. зв. ДНР, заклав підвалини для подальшого поширення практики вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності на усій території конфлікту. Базою для проведення дослідження стали показання свідків, документи, результати судових медичних експертиз, заяви та звернення, опубліковані Гіркіним, інформація з відкритих джерел. В результаті аналізу усіх зібраних доказів, було встановлено, що існують достатні підстави вважати, що Гіркін причетний до вчинення щонайменше 11 вбивств цивільних осіб, 28 випадків незаконного позбавлення свободи та нелюдського поводження, 15 випадків катування у період з 12 квітня по 5 липня 2014 року. Більше того, також є підстави стверджувати, що у цей період близько сто цивільних осіб були незаконно затримані та зазнали поводження, що принижує їхню гідність, під керівництвом Гіркіна. Віталія також звернула увагу, що очевидно кількість жертв є набагато більшою, у випадку початку проведення подальшого розслідування. Таким чином, проведений комплексний аналіз зібраних доказів вказує на кримінальну відповідальність Ігоря Гіркіна за вчинення численних злочинів, відповідно до Римського статуту.

Посилання на відео https://www.facebook.com/IPHRonline/videos/360119898088848/

Посилання на захід в фб https://www.facebook.com/events/299146737388003/