Публікація

Як запобігти домашньому насиллю: юристи тлумачать законодавство

За  даними Головного управління Національної поліції в Рівненській області, наданими на запит юриста Рівненської приймальні, на 31 жовтня 2023 на профілактичному обліку за категорією «Кривдник» в районних підрозділах поліції перебуло 3767 осіб: 3318 – чоловіків та 448 жінок. Окрім того, за 10 місяців цього року  задокументовано 4877 адміністративних правопорушень за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) та 221 кримінальне правопорушення за ст. 126-1 КК України (Домашнє насильство).

Які заходи щодо протидії домашньому насильству передбачені на законодавчому рівні та яку вони мають ефективність, а також алгоритм дій для постраждалих, в тому числі й тоді, коли кривдник не виконує вимоги заборонного або обмежувального приписів – розбиралися юристи громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Рівному.

Що таке домашнє насильство?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Задля боротьби з насильством проти жінок та захисту постраждалих 01 листопада 2022 року в Україні набрала чинності Стамбульська конвенція (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами). Цей документ держава ратифікувала 20.06.2022 Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами». Конвенція спрямована на захист, запобігання та протидію насильству, дискримінації стосовно жінок та домашньому насильству.

Ілюстративне фото: depositphotos.com
Ілюстративне фото: depositphotos.com

ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає спеціальні заходи:

  • терміновий заборонний припис стосовно кривдника (ст. 25) який виносять органи поліції;
  • обмежувальний припис стосовно кривдника (ст. 26), який виносить суд. 

За даними ГУНП в Рівненській області, на 31.10.2023 органи поліції винесли 2833 термінових заборонних приписів стосовно кривдників, з яких 2366 – чоловіки, 467 – жінки.

Терміновий заборонний припис виноситься працівником поліції за заявою постраждалої особи, а також після оцінки ризиків щодо потенційного кривдника. Строк дії припису може тривати до 10 діб. При цьому, працівник поліції в приписі сам зазначає з якого часу він починає діяти.

Терміновий заборонний припис може передбачати:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (виконання такого заходу полягає в тому, що кривдник фактично повинен змінити своє місце проживання (перебування) та повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ поліції за місцем вчинення домашнього насильства, ч. 8 ст. 25 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»);

2) заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи (у разі коли кривдник знаходиться за місцем проживання постраждалої особи, необхідно повідомити підрозділ поліції щодо невиконання кривдником термінового заборонного припису);

3) заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (у разі порушення вказаного заходу необхідно повідомляти підрозділ поліції з наданням доказів контактування з постраждалою особою).

Звертаємо увагу:якщо кривднику на день винесення припису не виповнилось 18 років та ця людина має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою, то до нього/неї можливо застосувати лише заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою 

Окрім того, якщо кривднику обрано зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, але він відмовляється добровільно його залишити, правоохоронці  можуть застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника. Види та порядок застосування заходів примусу встановленні в ст. 42, 43 ЗУ «Про Національну поліцію», зокрема, йдеться про фізичний вплив, застосування кайданків. 

 Обмежувальний припис може встановити суд на строк від 1 до 6 місяців з можливістю продовження на максимум 6 місяців. При цьому, суд встановлює яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінює ризики продовження у майбутньому такого насильства (стала судова практика з 2019 по 2023 роки, справи №№ 363/3496/18; 452/317/19, 570/2528/20, 344/1046/21, 711/3693/22).

За офіційними даними Державної судової адміністрації у Рівненській області станом на 2022 рік на розгляді в судах першої інстанції перебувало 27 заяв щодо винесення обмежувального припису:23 – розглянуто, з них 15 задоволено.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього таких обов’язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб (ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

 За загальним правилом розгляд обмежувального припису відбувається в порядку як ЦПК України (ч. 8 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), так і КПК України (ч. 10 ст. 26 згаданого закону та ст. 91-1 КК України).

Передбачений КПК України припис, тобто ст. 91-1 КК України, є інструментом додаткового захисту потерпілого учасника кримінального провадження у  зв’язку з вчиненням домашнього насильства (ст. 126-1 КК України). Кінцева мета такого провадження – не тимчасовий захід перестороги, а вирішення питання щодо відповідальності винної особи.

Як зазначив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові 22 лютого 2023 року у справі № 531/352/22 «обмежувальний припис на підставі ЦПК України та на підставі КПК України може застосовуватись окремо і самостійно, однак не паралельно». 

Про видачу обмежувального припису підрозділи Національної поліції України за місцем проживання заявника повідомляються поштою: їм надсилається відповідна ухвала суду. Після цього правоохоронці беруть особу, відносно якої винесено припис, на профілактичний облік. Також відповідні ухвали відправляють районним держадміністраціям та виконавчим органам  сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Ілюстративне фото: depositphotos.com
Ілюстративне фото: depositphotos.com

Відповідальність за порушення термінового заборонного припису

Контроль за виконанням заходів термінового заборонного припису стосовно кривдника здійснює поліція. Це передбачено частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».  

Фактично, контроль зводиться до того, що працівники поліції лише розяснюють про наслідки невиконання такого припису. Тому в такому випадку постраждалій особі потрібно самостійно повідомляти поліцію щодо випадків невиконання приписів.

Варто зазначити, що за порушення термінового заборонного припису передбачене лише адміністративна відповідальність (ст. 173-2 КУпАП), а саме  штраф (170-340 гривень), громадські роботи від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб. При цьому, як свідчить судова практика, громадські роботи та арешт рідко застосовуються до порушника. Тому, в дійсності терміновий заборонний припис не досить дієвий, враховуючи його короткостроковість, а максимальний штраф у  340 грн. не зупиняє правопорушника в подальшому вчиняти адміністративне правопорушення. Більше того, часто кривдники не мають власного майна, з якого реально стягнути штраф, або ж кошти стягуються, по суті, зі спільного із постраждалою особою сімейного бюджету. 

Звертаємо увагу, якщо вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства,щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, відбувається систематично (тобто три і більше разів), то кривдника можна притягнути  до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України. В даному випадку, постраждалій особі необхідно написати заяву до підрозділу поліції про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідальність за порушення обмежувального припису

Умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 Кримінального Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, – караються арештом арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років (стаття 3901 Кримінального кодексу України).

Тож обмежувальний припис дієвішим  заходом захисту від вчинення домашнього насильства, з огляду на його процесуальну процедуру винесення та відповідальність за його порушення. Такий припис також передбачає більше заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків.

Ілюстративне фото: depositphotos.com

У разі порушення заходів встановлених обмежувальним приписом, потерпілій особі необхідно звертатись до підрозділів поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Дані обласного управління поліції та Державної судової адміністрації у Рівненській області демонструють, що правопорушення, пов’язані з вчиненням домашнього насильства, є досить частими, а заходи щодо їх протидії не завжди здатні ефективно та справедливо захистити постраждалу особу.

Вирішенням проблеми було б удосконалення механізмів протидії домашньому насильству і посилення контролю за виконанням заборонних та обмежувальних заходів. За потреби, органи поліції повинні регулярно перевіряти, чи дотримується кривдник вимог приписів. Також слід посилити контроль за виконанням вимоги про взяття кривдників на профілактичний облік з боку органів поліції. Та, зрештою, держава повинна забезпечувати системну та комплексну, якісну і професійну роботу, як із постраждалими від домашнього насильства, так і з кривдниками, щоб змінювати таку поведінку та, відповідно, знижувати рівень загрози домашнього насильства. 


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій Twitter Youtube


Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: