Публікація

«Як не вийдете, кинемо в підвал гранату»: історія окупації села Радча на Житомирщині

Мешканці села Радча Василь та Іван працюють у лісництві села Радча. Це лісництво, як і все село, з першого дня повномасштабного вторгнення опинилося під російськими обстрілами. У перший день село окупували. З усієї Радчі в окупації залишилося близько 20 людей — приблизно десята частина від звичайної кількості. 

Історію Василя та Івана в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна» зафіксували документатори громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Рівне та у м. Львів.

«В перші дні окупації ми знаходилися тут, на пилорамі, — розповідає Василь, — Поки росіяни не заїхали в село, було нормально. Вже пізніше вони заїхали сюди на танках. Це було 27 лютого. Вони як сюди приїхали, одразу хотіли нас розстріляти. Але один військовий їх зупинив».

Село Радча. Фото: УГСПЛ

Коли російські військові зайшли в саме село, то почали обстрілювати населений пункт. З танку росіяни розстріляли старий вокзал. Люди ховалися в підвалах. Російські військові наказали їм звідти вийти. Вони погрожували: «Як не вийдете, кинемо туди гранату!». Людей, які вийшли із погреба, окупанти не зачіпали.

У селі російські військові мародерили: забрали мотоцикл з приміщення лісового господарства, ходили по будинках, в яких не проживали люди. Що саме вони забирали Василь та Іван не знають, проте помічали, в якому будинку побували російські військові. «Коли йдеш по селу, видно, де двері були вирвані в хаті», — пригадує Василь.

Село Радча. Фото: УГСПЛ

Російські військові постійно тероризували місцевих мешканців, які залишилися у селі, і говорили, що стежать за ними. Чоловіки розповідають: «Всяке бувало. Виходили, як темнувато було, щоб нас не засікли. Вони казали, що бачать кожний рух». 

У селі не було продуктів харчування, тож Василь та Іван ходили через ліси пішки до інших населених пунктів. Люди, які залишалися в окупації, допомагали одне одному. Хліб, який приносили чоловіки, ділили на всіх: в першу чергу приходили до хат, у яких були лежачі старі люди.

У середині березня 2022 року вони знову пішли за продуктами. В районі с. Привар чоловіки побачили як летять гвинтокрили і почався обстріл. Село тоді горіло: росіяни перед цим обстріляли Привар. «З вертольотів та літаків стріляли, в наш бік летіли гради. Як не спереду прилітало, так ззаду. Ми наче в рубашках народилися», — розказує Василь.

Село Привар на Житомирщині російські військові обстріляли 19 березня, внаслідок чого було знищено повністю 14 будинків. Фото: Суспільне Житомир

Також вони пригадують, що одного дня, коли вони повернулись з продуктами, місцеві мешканці повідомили, що російські військові розстріляли двох людей із с. Стара Радча.

Читати більше: Пережив окупацію, але опісля втратив сина: історія Анатолія Циганенка з Житомирщини


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій Twitter Youtube | Viber


Якщо ви стали свідком чи жертвою воєнного злочину Росії, розкажіть нам це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й ми з вами зв’яжемося. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі і покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, в рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 64 тисячі воєнних злочинів Росії проти України. Всі дані документатори вносять в загальну базу, яка оновлюється щодня. Щоб дізнатись актуальні новини, підпишіться на телеграм-канал ініціативи https://t.me/T4Pua.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: