Публікація

Взаємодія школи та сім’ї в умовах воєнного стану: про що треба знати?

Питання впливу батьків на освітній процес дитини та участь в управлінні школою, на перший погляд, видається звичним і зрозумілим. Попри те, непоодинокі повідомлення про конфліктні ситуації чи непорозуміння між батьками здобувачів освіти та педагогами вказують на потребу знання кожним з учасників освітнього процесу правового підґрунтя власної поведінки в закладі освіти.

Як відбувається взаємодія школи та сім’ї в умовах воєнного стану? Це питання обговорили під час вебінару, який об’єднав освітян, батьків, юристів та інших зацікавлених темою осіб. Як впливають батьки на процес навчання, яка роль педагога у захисті прав дитини та що робити закладу освіти, якщо дитина опинилася у скрутних обставинах – розповіла Лариса Гретченко, адвокатка, медіаторка, експертка з антибулінгу, керівниця Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, заступниця Голови Комітету з сімейного права НААУ. У цьому матеріалі ділимося підсумками заходу.

Лариса Гретченко, експертка вебінару

Концепція безпеки закладів освіти, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 301-р, визначає особливу актуальність питання безпеки закладів освіти та забезпечення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти та організації безпечного освітнього середовища  у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Недостатній рівень обізнаності учасників освітнього процесу про їх права, обов’язки та відповідальність є одним з факторів, які впливають на  низький рівень безпеки закладів освіти та організації безпечного освітнього середовища в Україні. Очікуваним результатом реалізації Концепції є створення безпечних умов навчання та викладання, комфортної міжособистісної взаємодії, що сприятиме емоційному благополуччю учасників освітнього процесу.

Основою правопросвітницького обговорення стала модель «трикутника партнерства» та пошук відповідей на питання:

  • чи завжди спрацьовує трикутник партнерства?
  • чи всі суб’єкти рівноправні?
  • чи рівнозначна участь в освітньому процесі і можливість впливу на нього?

В системному аналізі законодавства і нормативно-правових актів, що регулюють права і обов’язки в освіті, Лариса Гретченко звернула увагу учасників на важливість ролі локальних актів, що унормовують діяльність закладу освіти:

  • Статут закладу освіти;
  • Положення про організацію освітнього процесу в закладі освіти;
  • Правила прийому до закладу освіти;
  • Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти (Дисциплінарний статут, Поведінковий кодекс тощо);
  • Правила внутрішнього трудового розпорядку;
  • Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);
  • Положення про органи управління закладом освіти, органи батьківського самоврядування (про педагогічну раду, про батьківську раду тощо).

Також існує потреба врахування умов договору про надання освітніх послуг (при наявності). Нерідко питання здобуття дитиною освіти є предметом договору про участь у вихованні дитини, укладеним між батьками, і включає низку взаємних прав і обов’язків, таких як вибір закладу освіти, оплата освітніх послуг, відвідування дитиною гуртків, секцій, логістика та фінансування турнірів, змагань тощо.

В обговоренні прав та обов’язків батьків здобувачів освіти, закріплених ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про освіту», ст. 12 Закону України «Про охорону здоров’я» та низкою інших законодавчих актів у сфері освіти, визначаються способи участі (впливу) батьків в освітньому процесі, зокрема:

  • заяви відповідно до регламентних документів у сфері освіти (наприклад, про вибір форми здобуття освіти, зарахування до закладу освіти)
  • вимога про виконання договірних зобов’язань чи усунення порушень (за договором про надання освітніх послуг)
  • заяви, пропозиції, скарги (згідно з Законом України «Про звернення громадян»)
  • участь у громадському самоврядуванні закладу освіти з внесенням пропозицій, рекомендацій, прийняттям відповідних рішень (згідно з Законом України «Про освіту», локальними актами»)
  • запит на  інформацію (згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації»)
  • заява про доступ до персональних даних /припинення несанкціонованої обробки, видалення, знищення тощо (згідно з Законом України «Про захист персональних даних»)
  • звернення до освітнього омбудсмена (у порядку, визначеному постановою КМУ від 06.06.2018 № 491)
  • звернення до органів управління освітою, Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти (згідно з Законом України «Про освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідних Положень про Міністерство та ін.)
  • звернення до системи безоплатної правової допомоги, адвокатів (згідно з Законом України «Про охорону дитинства», «Про безоплатну правову допомогу», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)
  • повідомлення про підозру на булінг керівнику, іншим суб’єктам реагування (у порядку, визначеному наказом МОН від 28.12.2019 р. № 1646)
  • звернення до правоохоронних органів (згідно з Законом України «Про національну поліцію», «Про прокуратуру», відомчих інструкцій)
  • судовий захист (вимоги про визнання дій/бездіяльності, рішення/наказу протиправними, їх скасування, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної і матеріальної шкоди та інші, у порядку визначеному процесуальним законодавством)

Одним з прикладів може бути спір (справа № 756/6728/13-ц) про визнання недійсним рішення про відрахування дітей з закладу освіти та дострокове розірвання договорів про навчання. Обставини конфлікту, з’ясовані під час судового розгляду, свідчать про протилежність позицій сторін:

  • на переконання позивача «щоб позбавитися від незручного батька, керівник закладу за неіснуючих підстав незаконно відрахував його дітей зі школи»,
  • за твердженнями відповідача «внаслідок брутального поводження позивача (батька), непристойних висловлювань, публічних образ та погроз на адресу персоналу школи, грубого порушення Правил перебування дітей у школі, втручання у навчальний процес — відмовлено у подальшому навчанні дітей у школі».

«Крапку у спорі» поставив суд, який дійшов висновку про наявність підстав для відрахування здобувачів освіти та правомірність дій закладу освіти, та відмовив у задоволенні позову.

Іншим прикладом, правовий розбір якого здійснили разом з учасниками заходу, став спір (справа № 642/5461/17) про визнання протиправним рішення педагогічної ради, з вимогами відновлення становища, яке існувало до порушення. 

З позиції позивача «через висловлені претензії з приводу роботи навчального заклад, директор і класний керівник почали гнобити дитину, намагаючись вижити зі школи, посилаючись на надумані причини». За доводами відповідача «дитину відраховано у зв’язку із суттєвим погіршенням стану здоров’я»

Як випливає з обставин справи, на підставі скарг мами дитини були проведені перевірки, зокрема і департаментом освіти, де визнано, що заклад освіти формально порушив вимоги законодавства про відрахування дитини зі школи. Керівником закладу освіти самостійно скасовано наказ про відрахування дитини з закладу освіти.

Також варто звернути увагу на суміжні спори, пов’язані з реалізацією права дитини на освіту, за участі батьків:

  • спори про аліменти; 
  • справи про відшкодування додаткових витрат на утримання дитини (лікування, освіта);
  • справи про участь у вихованні дитини (про визначення місця проживання, про усунення перешкод у спілкуванні тощо); 
  • справи про дозвіл на виїзд за кордон для навчання/оздоровлення дитини; 
  • про стягнення освітніх послуг, по влаштуванню дитини на навчання за кордон.

Якщо розглядати питання способу залучення школи, вчителів та адміністрації до таких категорій справ, важливо зазначити про збір сторонами різноманітних доказів, у тому числі документів, виданих закладом освіти:

  • довідки про навчання, 
  • довідка про участь у вихованні дитини, 
  • характеристики з місця навчання, 
  • висновок/довідка психолога,
  • інформація про успішність дитини,
  • копії документів дитини та інформація про законних представників, отримані в освітньому процесі,
  • інформація про щеплення, стан здоров’я, інші персональні дані дитини, 
  • матеріали перевірок, комісійних розглядів тощо.

Нині широко практикується участь/присутність вчителя, практичного психолога чи соціального педагога закладу освіти при опитуванні дитини, з’ясуванні думки дитини як у суді, так і в службі у справах дітей, правоохоронних органах. Нерідко педагог залучається до справи як свідок з відповідними процесуальними правами та обов’язками. 

Як не потрапити на «гачок» запиту і зберегти об’єктивність? У таких випадках варто діяти в межах професійних повноважень при наданні інформації, використовувати достовірні документальні джерела, а також мати обізнаність про сім’ю, законних представників та умови проживання здобувача освіти, періодично його актуалізувати.

У пріоритеті мають бути найкращі інтереси дитини, конвенційні засади спрямування освіти дитини на розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім вищенаведеного, програмою заходу охопили такі питання як:

  • Правові засади соціально-педагогічного супроводу сім’ї та роль педагога в захисті прав дитини;
  • Дії закладу освіти у разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях;
  • Порядок реагування педагогічними працівниками у випадку виявлення дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах;
  • Відповідальність закладу освіти і батьків  за здобуття освіти дітьми. Чинники, що впливають на реалізацію прав та обов’язків щодо освіти і розвитку дитини під час воєнного стану.

Переглянути запис можна за посиланням або нижче:

Підпишіться на наш телеграм-канал, щоб не пропускати анонси нових заходів від УГСПЛ.


Захід впроваджувався в рамках Програми USAID Ukraine  USAID Україна «Права людини в дії».

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Вимагаємо припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів

Представники українського громадянського суспільства констатують небезпечну тенденцію щодо переслідування органами правопорядку антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів...

12 April 2024

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: