Втрачені діти? Як Україна ризикує втратити ціле покоління дітей з тимчасово окупованих територій - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Втрачені діти? Як Україна ризикує втратити ціле покоління дітей з тимчасово окупованих територій

Новина

На полях 80-ї сесії Генасамблеї Організації Об’єднаних Націй відбулося засідання міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Експерти попереджають: без системних змін у підході України може повторитися сценарій, коли тисячі дітей назавжди втратили українську ідентичність. 

Про критичні прогалини у цьому процесі розповів Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Під час засідання міжнародної коаліції за повернення українських дітей на полях ООН ще раз наголосили про масштаби російських злочинів щодо дітей. Незаконна депортація, стирання української ідентичності, заборона українськомовної освіти, індоктринація та мілітаризація дітей, а також їх розлучення з родинами є частиною ширшого спектра зловживань із боку Росії на тимчасово окупованих територіях України. 

Болісною є історія 10-місячної Маргарити Прокопенко, яку російські чиновники схопили під час «перевірок» у лікарні. Дитину відвезли до Москви, незаконно усиновили російським чиновником, близьким союзником Путіна, та видали фальшиве свідоцтво про народження з новим ім’ям Марина Миронова і новим місцем народження — Росія. Фактично її особистість стерли повністю.

Статистика залишається вкрай тривожною: тисячі українських дітей досі перебувають у Росії та на окупованих територіях, відірвані від своїх рідних і громад. Станом на сьогодні лише близько 1625 дітей були успішно повернуто в Україну.

Україна надала Російській Федерації початковий список з 339 дітей 2 червня 2025 року як конкретний гуманітарний крок і потенційний захід зі зміцнення довіри. Однак Росія не надала жодної змістовної відповіді на цю ініціативу.

Це не поодинокий випадок, а частина системної практики. Російські структури, включно з державною церквою, використовуються для стирання ідентичності українських дітей у спеціальних таборах, де викрадених дітей навчають ненависті до України.

Втрачене покоління Криму?

Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ

Трагічними є наслідки окупації 2014 року. Безліч дітей з українським громадянством у Криму, включно з вихованцями інтернатів, сиротинців та інших соціальних закладів, зазнали повної індоктринації.

— На жаль, відбулася повна індоктринація. Діти вже фактично переведені в російську ідентичність. І вже сьогодні навіть говорити про те, що ми змогли б повернути тих кримських дітей, які були ще в дитячому або підлітковому віці на початок окупації, зараз практично не можна, — пояснив Павліченко.

Україна не може навіть стверджувати, що значна частина цих дітей виїхала для навчання і залишилася в Україні — таких випадків мінімум. Експерт підкреслив критичну проблему: після ліквідації Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій в країні немає державної інституції, яка займається населенням окупованих територій.

— Коли ми говоримо про те, що ми повертаємо людей, а не території, нам потрібно теж здійснювати практичні кроки в цьому. Однак без відповідної інституційної підтримки ця декларація залишається лише словами.

Викуп дітей як «товару»

Наразі повернення дітей відбувається завдяки релігійним організаціям та окремим країнам, зокрема Ватикану та Катару. Це відбувається через політичні, дружні або фінансові домовленості — фактично, дітей викуповують міжнародні партнери.

— Для росіян, як звичайних терористів, це товар, можливість заробити кошти, — характеризує ситуацію правозахисник. Однак фінансові можливості партнерів не є безлімітними, а росіяни постійно підвищують «ціну» за дітей, що ускладнює процес повернення.

Без системного підходу та державної політики через десятиліття Україна може зіткнутися з повною втратою цілого покоління дітей з окупованих територій. Необхідні негайні дії: створення спеціальної державної інституції для роботи з населенням окупованих територій, розробка системної політики повернення дітей та посилення міжнародного тиску на Росію.

— Існує межа, після якої повернення дітей буде вже неможливим, — наголошує Олександр Павліченко

Час грає проти України — кожен день затримки ускладнює повернення викрадених дітей та збільшує масштаби їх індоктринації. Але українські діти завжди залишатимуться громадянами України і матимуть право повернутися додому. 


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій Twitter Youtube