Вітчим намагався вижити пасинка з квартири: юристи приймальні УГСПЛ у Запоріжжі зупинили свавілля
У лютому 2025 року до квартири жителя Запоріжжя Олексія (ім’я змінене) прийшли поліцейські. Вони розпитували сусідів про господаря помешкання — людину, яка проходить лікування від наркозалежності за програмою замісної підтримувальної терапії (ЗПТ). Жодних підстав для такого інтересу правоохоронців не було.
За словами координатора громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Запорізькій області Сергія Бізденежного, це був класичний випадок тиску на вразливу особу через її статус.
Коли помста стає способом вижити з дому
Історія почалася з сімейного конфлікту. Олексій законно проживав у квартирі в Запоріжжі, яку придбала його покійна мати. Після її смерті від COVID-19 у 2021 році розгорівся спір про спадщину. Вітчим, який живе в Пологівському районі, вирішив будь-якими способами вижити пасинка з житла.
— Тиск полягав у тому, що вітчим наполягав, щоб клієнт звільнив квартиру. Де б далі проживав клієнт — вітчима це не цікавило взагалі, — розповідає Сергій Бізденежний.
Знаряддям тиску стали необґрунтовані заяви до поліції. Вітчим регулярно повідомляв правоохоронцям, що пасинок нібито веде асоціальний спосіб життя, порушує закон, ухиляється від військової служби. Усі ці звинувачення були безпідставними — Олексій є законослухняним громадянином, працює і лікується від залежності.
Особливі ризики для людей на ЗПТ
Статус наркозалежної людини, яка проходить лікування, робить її особливо вразливою до провокацій. Люди на замісній терапії отримують ліки за рецептом лікаря — таблетки, що містять мікродозу наркотичної речовини. Це абсолютно законно, але створює специфічні ризики.
— Якщо людину зупинять з цими таблетками, треба обґрунтувати, де отримала, за яким рецептом. Якщо документів немає при собі, можуть завести кримінальну справу за статтею 309 Кримінального кодексу, — пояснює правозахисник.
Саме цього боявся Олексій, коли дізнався про візити поліцейських. Він розумів: будь-які необґрунтовані підозри можуть обернутися серйозними правовими проблемами.
Превентивний захист діє
До громадської приймальні УГСПЛ Олексій звернувся за рекомендацією знайомих, які раніше отримували там допомогу. Першим кроком юристи перевірили, чи не перебуває клієнт у розшуку — виявилося, що ні.
Далі правозахисники надіслали адвокатський запит до районного відділу поліції з вимогою пояснити підстави для опитування сусідів. Офіційної відповіді не надійшло, але зателефонували з відділку і повідомили, що жодних претензій до клієнта немає.
Ключовим стало направлення письмової вимоги залишити клієнта у спокої. У документі юристи чітко вказали дані поліцейських, які приходили на адресу, і посилалися на норми права щодо того, коли правоохоронці можуть проводити такі дії.
— Після адвокатського запиту районний відділ зрозумів, що ми включилися в ситуацію і тримаємо її на контролі. Тому тиск припинився, — розповідає Сергій Бізденежний.
Вся процедура зайняла близько трьох місяців, включаючи очікування відповідей і поштову доставку. Але результат виправдав себе — незаконні дії правоохоронців припинилися повністю.
Олексій відчув професійну підтримку протягом усього процесу. Юрист регулярно — кожні 2-3 дні — телефонував, цікавився ситуацією, готовий був втрутитися за потреби.
Сьогодні Олексій живе звичайним життям: працює, лікується, проблем немає. Його справа стала прикладом того, як ефективний правозахист може раз і назавжди розв’язати проблему незаконного тиску на вразливі категорії громадян.
Системні висновки
Успіх цієї справи показав ефективність превентивного правозахисту. За словами координатора УГСПЛ, поліцейські були свідомі незаконності своїх дій, тому швидко відреагували на втручання юристів.
— Якщо є мінімальний тиск чи інформація про те, що правоохоронні органи цікавляться людиною на ЗПТ, слід одразу звертатися до юристів, — радить Бізденежний.
Водночас правозахисник наголошує на необхідності системних змін. Потрібні додаткові інструктажі для поліцейських про права людей на замісній терапії, посилення контролю з боку керівництва і нульова терпимість до порушень.
— Кожна неправомірна дія поліцейських створює шлейф наслідків, зокрема моральну шкоду для людини, — підкреслює експерт.
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації проєкту «Налагодження механізму юридичного захисту прав осіб, які живуть з ВІЛ/СНІД, які хворіють на ТБ та уразливих до ВІЛ груп населення».