Відкритий лист Міжнародної Амністії „Відозва Сана’а”
В’язні Гуантанамо Бей – виклик системі правозахисту та зрада фундаментальних принципів прав людини.
Довготривале незаконне ув’язнення тисяч людей у Гуантанамо Бей та декількох інших місцях є викликом принципу верховенства права та зрадою фундаментальних принципів прав людини.
Ці насильства стали можливими після нападів 11 вересня 2001 року у США, які Міжнародна Амністія безумовно засудила, коли багато країн світу вдалися до посилених заходів безпеки. Вони призвели до кризової ситуації у галузі прав людини, яка становить загрозу для всього людства.
Сполучені Штати Америки створили на території Гуантанамо Бей та інших аналогічних місцях своєрідну беззаконну територію (чорну діру, де не діють закони та міжнародні норми). МА вважає, що утримання в’язнів без доступу до самої процедури захисту прав чи без права на юрисдикцію основних стандартів у галузі прав людини – це безпрецедентний випадок, це грандіозний правозахисний скандал.
Як захисники прав людини, ми абсолютно переконані, що кожний чоловік, жінка та дитина наділені невід’ємними правами, які належать їм від народження. Це право закріплене у Загальній Декларації Прав Людини – усі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності і правах. Ці фундаментальні права не даються нам внаслідок громадянства чи як подарунках держави. Вони випливають з самої сутності людськості, і наш обов’язок як членів суспільства – вимагати їх, користатися ними, та захищати як власні, так і чужі права.
Невизначений юридичний статус та умови перебування затриманих у Гуантанамо Бей мають далекосяжні наслідки для спільнот, звідки вони походять. Це стало своєрідним покаранням для їхніх родин, у тому числі позбавлених права голосу жінок та дітей, чиї права також мусять бути визнані та дотримані. Члени родин в’язнів постійно відчувають емоційні та фінансові проблеми та носять тавро „родичів злочинців”, хоча у здійсненні цих злочинів їхні родичі не були ані обвинуваченні, ані засудженні.
Цей відкритий лист є рішенням зборів родичів затриманих, правозахисних організацій, юристів з Близького Сходу та всього світу, активістів і членів громадських організацій тощо. Поважаючи та беручи до уваги обов’язок держав пропагувати та захищати права людини, закріплені у Загальній Декларації Прав Людини, і якими кожна людина наділена від народження, Міжнародна Амністія закликає уряд Сполучених Штатів Америки та уряди держав, причетних до утримання в’язнів в Гуантанамо Бей та інших територіях світу:
– Покласти край незаконним ув’язненням затриманих, у тому числі тих осіб, які перебувають у невідомих для громадськості місцях; надати в’язням повну можливість доступу до юристів, медиків, родин та негайного доступ до Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
– Забезпечити надання відповідної допомоги та підтримки родинам ув’язнених, у тому числі правової допомоги.
– Забезпечити висунення проти кожного ув’язненого звинувачення та проведення в короткі терміни справедливого суду, а якщо це не буде зроблене – беззастережно звільнити ув’язнених.
– Забезпечити гуманне поводження з затриманими.
– Розслідувати усі скарги на тортури і притягти до відповідальності винних.
– Зупинити примусове повернення осіб до країни, де вони можуть опинитися у ситуації серйозних порушень прав людини.
– Забезпечити чіткий механізм дотримання прав людини підчас будь-якого процесу співпраці з питань безпеки між країнами та в усіх навчальних програмах стосовно безпеки.
– Надати Міжнародній Амністії та іншим правозахисним організаціям доступ до утримуваних у Гуантаномо Бей, повітряної бази в м. Баграм та до інших секретних об’єктів утримання в’язнів.
Міжнародна Амністія звертається до Арабської ліги (Ліги Арабських країн) із закликом:
– Внести поправки до Арабської Конвенції з протидії тероризму 1998 року, додавши до неї статті щодо захисту прав людини, в тому числі стосовно процесу екстрадиції.
Міжнародна Амністія звертається до світової спільноти із закликом:
– Забезпечити аби органи ООН із захисту прав людини якнайшвидше звернули увагу на проблеми порушення основних норм затримання та поводження щодо осіб, які перебувають у Гуантанамо Бей, на повітряній базі м. Баграм, в інших невідомих місцях утримання в’язнів.
– Закликати Верховного Комісара ООН з Прав Людини координувати міжнародну перевірку національного законодавства країн у галузі системи безпеки, які були прийняті після подій 11 вересні 2001 року, аби встановити їх відповідність міжнародним стандартам з прав людини.
Міжнародна Амністія звертається до громадських організацій та громадських інституцій із закликом:
– Розвивати ініціативи задля освіти громадськості у галузі прав людини та розпочати кампанію для забезпечення поваги до основних стандартів з прав людини.
– Створювати та підтримувати механізми для адвокатів та юристів у регіонах для розповсюдження інформації та координації зусиль по забезпеченню права затриманих на законні апеляції.
– Закликати уряди переглянути законодавство щодо безпеки, яке суперечить міжнародним стандартам з прав людини.
– Закликати уряди активно шукати шляхів для забезпечення поваги до основних прав громадян їхніх країн, які перебувають в ув’язненні в Гуантанамо Бей.
Підтримайте та розповсюджуйте цей лист-петицію.
Коментар Української Асоціації „Міжнародна Амністія” (УАМА)
“Я в клітці, наче тварина,
Ніхто не питає мене, людина я чи ні”
Колишній ув’язнений в Гуантанамо Бей
Сана’а, Йемен – Уряди мають припинити підривати права, які вони пообіцяли боронити, заявила Міжнародна Амністія в неділю, наприкінці дводенної конференції з приводу незаконного ув’язнення осіб, що тримаються під вартою в Гуантанамо Бей та інших в’язнів, затриманих після 11 вересня 2001 року в регіоні Перської Затоки.
“Ситуація в Гуантанамо Бей – це жахлива дискредитація прав людини, до якої залучений увесь світ”, – каже Жавіер Зуніга, представник Міжнародної Амністії. „Наслідками цієї політики стає світ, в якому свавільні арешти, які неможливо оскаржити, є нормою”.
Жорстокі умови утримання в’язнів Гуантанамо Бей мають далекосяжні наслідки для спільнот, звідки вони походять, та їхніх родин, зокрема для позбавлених права голосу жінок та дітей, чиї права також мусять бути визнані та дотримані, кажуть учасники конференції. Інші свавільні та незаконні арешти тисяч осіб у багатьох країнах Перської Затоки є відвертим нехтуванням принципу Верховенства Права і фактично узаконюють відступництво від фундаментальних принципів Загальної Декларації прав людини.
Перш за все, метою конференції було об’єднання зусиль родичів ув’язнених у Перській Затоці, правозахисних організацій, юристів-фахівців з усього Близького Сходу та юристів з усього світу, активістів і членів громадських організацій тощо. Конференція була організована об’єднаними зусиллями Міжнародної Амністії і Національної організації з захисту прав і свобод людини (HOOD) Йемену і проходила з 10 по 11 квітня.
„Прогрес і цивілізація не повинні вимірюватися лише науковим, технологічним і військовим прогресом. Вони мають вимірюватися людською свідомістю, рівнем засудження випадків порушень прав людини і тим, що ми можемо зробити аби покласти край людським стражданням,” – сказала Амат аль-Алім аль-Сосва, Міністр Йемену з прав людини у своїй вступній промові на відкритті конференції. Позбавлення ув’язнених будь-якого доступу до належної правової допомоги чи навіть елементарного визнання за ними основних стандартів в галузі прав людини, становить безпрецедентний акт дискредитації прав людини” – зазначається у документі, прийнятому наприкінці конференції. „Нашим найважливішим постулатом, як правозахисників, є переконання в тому, що кожна жінка, чоловік і дитина має невід’ємні права, які належать їм лише на тій підставі, що вони є людськими істотами”.
Відкритий лист, названий „Відозва Сана’а”, засудив насильство, спричинене свавільними заходами безпеки, що були запроваджені багатьма урядами після атак 11 вересня 2001 у Сполучених Штатах Америки, і яке створило „кризове становище у галузі прав людини, яке становить загрозу людству”.
Відозва, звернена до урядів Сполучених Штатів і держав Перської Затоки, закликає покласти край незаконним ув’язненням затриманих, у тому числі тих осіб, які перебувають у невідомих для громадськості місцях; надати в’язням повну можливість доступу до юристів, медиків, родин та негайного доступ до Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
„Уряди мають гарантувати, що з усіма, хто утримується під вартою, поводяться гуманно і над усіма ними відбудеться справедливий суд або ж їх звільнять… Уряди повинні зупинити практику примусового повернення іноземних громадян до країн, де вони можуть стати жертвами серйозних порушень прав людини” – говориться у відкритому листі.
Учасники конференції також закликали уряди гарантувати чітке дотримання стандартів у галузі прав людини підчас будь-якого процесу співпраці з питань безпеки між країнами та в усіх навчальних програмах стосовно безпеки, а також попросили, щоб Міжнародній Амністії та іншим міжнародним правозахисним організаціям був наданий доступ до ув’язнених і посадових осіб в Гуантанамо Бей, на Повітряній базі Баграм, та на всіх інших засекречених об’єктах.
„Утримання людей під вартою в Гуантанамо Бей на Кубі, і у Баграмі, в Афганістані, без дотримання належної процедури, є величезною загрозою всім нашим свободам”, сказав Террі Вейт, активіст-правозахисник і колишній заручник. „Міжнародно визнані права людини тяжко виборювалися протягом багатьох років. Я дякую Богові за такі організації як Міжнародна Амністія, які не дозволяють, щоб ми втратили права людини на цьому етапі розвитку нашої глобальної історії”.
Міжнародна спільнота має також забезпечити, щоб органи Організації Об’єднаних Націй із захисту прав людини якнайшвидше звернули увагу на проблеми порушення основних норм затримання та поводження щодо осіб, які перебувають у Гуантанамо, на повітряній базі м. Баграм, та на інших засекречених об’єктах, говориться у відозві.
Неурядові організації і громадянське суспільство мають змусити власні уряди переглянути законодавство щодо безпеки, яке суперечить міжнародним стандартам з прав людини, активно шукати шляхів для забезпечення поваги до основних прав громадян їхніх країн, які утримуються Гуантанамо Бей, а також підтримувати та розповсюджувати цю відозву.
Їх також наполегливо просять розвивати ініціативи задля освіти громадськості у галузі прав людини та розпочати кампанію для забезпечення поваги до основних стандартів з прав людини і створити та підтримати механізми, що б надали юристам та правознавцям можливість поширювати інформацію і координувати зусилля із здійснення судового оскарження, у справах ув’язнених.
„Ми, родичі в’язнів, насправді потребуємо вас,” – сказала Кхалед аль-Одах, чий син Фаузі аль-Одах утримувався в Гуантанамо протягом останніх двох років. „Подібні конференції не дають світовій спільноті забути про існуючий стан справ”.
Українська Асоціація „Міжнародна Амністія”