В який суд звертатися людям, які мають судові справи в Криму - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

В який суд звертатися людям, які мають судові справи в Криму

Новина

Незважаючи на те, що деякі території України є окупованими  внаслідок збройної агресії Російської Федерації, вони є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією є сухопутна територія Автономної Республіки Крим (далі – АРК) та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова тощо.

Для багатьох людей актуальним є питання, що робити з  судовими справами, які пов’язані з Кримом. Яка процедура захисту своїх прав у суді? В який суд звертатися при порушенні прав та свобод? А також чи можна шляхом звернення в судові органи в Києві захистити своє право.

Як відомо, на окупованих територіях створюються перешкоди функціонуванню багатьох державних органів,  а також судів різних інстанцій, отже, щоб все ж таки якось забезпечувати права громадян, було запроваджено деякі зміни, що стосуються процедури звернення до судових органів.

Внаслідок цих змін, які відображені у ст.12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можна зробити наступні висновки:

–          Справи, що підсудні місцевим загальним судам, розташованим на окупованих територіях розглядаються місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва. Нагадаймо, що місцеві загальні суди, як суди першої інстанції розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

–          Адміністративні справи, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (для прикладу – справи щодо накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху) на окупованих територіях розглядаються місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Київським апеляційним адміністративним судом.

–          Цивільні справи (для прикладу – земельні, трудові, спадкові спори), підсудні загальним апеляційним судам, розташованим на території на окупованих територіях розглядаються Апеляційним судом міста Києва.

–          Адміністративні справи (для прикладу – оскарження рішень державних органів) Окружного адміністративного суду АРК, розглядаються Київським окружним адміністративним судом, адміністративні справи Окружного адміністративного суду міста Севастополя – Окружним адміністративним судом міста Києва, а Севастопольського апеляційного адміністративного суду – Київським апеляційним адміністративним судом.

–          Господарські спори (для прикладу – справи щодо договірних спорів між господарюючими суб’єктами) Господарського суду АРК, розглядаються Господарським судом Київської області, а господарські справи Господарського суду міста Севастополя – Господарським судом міста Києва, господарські справи Севастопольського апеляційного господарського суду – Київським апеляційним господарським судом.

–          Кримінальні провадження, підсудних місцевим судам, розташованим на окупованих територіях розглядаються одним з районних судів міста Києва, визначеним Апеляційним судом міста Києва.

–          Кримінальних провадження, підсудних Апеляційним судам на окупованих територіях розглядаються Апеляційним судом міста Києва.

–          Питання, що належать до повноважень слідчого судді, у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування і здійснюються на території АРК, та міста Севастополя, розглядаються слідчими суддями районних судів міста Києва, визначеними Апеляційним судом міста Києва.

–          Підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, визначається Генеральною прокуратурою України.

 З одного боку, може здатися, що ці зміни мали б вирішити проблеми людей, які хочуть реалізувати своє право на судовий захист, однак залишаються суттєві проблеми із використанням цих змін на практиці, поки що відсутній чіткий алгоритму дій як громадян, так і власне суддів.

Із Закону випливає, що підсудність в більшості випадків фактично визначає один із відповідних апеляційних судів у Києві, але невідомо, як позов чи інший документ має надійти до цього суду. Теоретично варіантів є декілька: перший передбачає, що громадянин звертається до належного суду у АРК,  останній направляє цю справу до апеляційного суду в Києві, який вже остаточно вирішує який суд розгляне справу;  інший варіант – це звернення безпосередньо до відповідного суду в Києві.

Проте, виникає питання: яким чином будуть передаватися матеріали справи в першому випадку?

І якщо піти цим шляхом необхідно звертатися до місцевого суду на окупованій території та клопотати про переведення справи згідно територіальної підсудності. Водночас навряд чи можна очікувати на успішність цієї дії. І поки, що немає прикладів, що це приносить результат.

Більш перспективним, з погляду розгляду справи, є звернення безпосередньо до відповідного суду в Києві і відповідно подальший розгляд цієї справи в Києві. В Єдиному реєстрі судових рішень вже є чимало справ, які були прийняті українськими судами керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».  Приклади таких судових рішень щодо територіальної підсудності можна знайти тут:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38748267

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38820176

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38746213

Водночас як і в першому випадку виникає цілий ряд проблем, зокрема щодо отримання документів із суду АРК, де справа розглядалася в першій інстанції, крім того проблема повідомлення іншої сторони щодо провадження по справі тощо.

Але на відміну від першого шляху, тут суди різних інстанції намагаються вирішити ці проблеми. Зокрема, в останній місяць вищі суди намагалися дати певні роз’яснення щодо вирішення цих проблем. Зокрема, Вищий Господарський суд, видав роз’яснення  (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v-615600-14) в якому зазначив, що «у разі неможливості передачі матеріалів справи з господарського суду, розташованого на тимчасово окупованих територіях, до господарського суду, який має розглянути відповідну заяву (клопотання), вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, що є достатніми для прийняття відповідного судового рішення. При цьому неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв’язку».

Питання повідомлення іншої сторони про судовий процес суди намагаються вирішити шляхом розміщення тексту повісток у мережі Інтернет на офіційному веб-порталі “Судова влада України” в розділі оголошень відповідного суду. Приклад, можна знайти тут:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38814961

Але в другому шляху є інша, не менш серйозна проблема, виникає у сфері виконання рішення. Наврядчи, рішення, що було ухвалене в Києві, буде виконане у розумні строки. Скоріше за все, його виконання буде відстрочене до нормалізації політичної ситуації на окупованих територіях, тобто на невизначений термін. Але в цьому випадку можна звертатися за захистом своїх прав в Європейський суд з прав людини.

Важливо також відмітити, що якщо Ви – житель Криму, то у Вас є ще один варіант виходу із ситуації – звернутися до суду Російської Федерації, що знаходиться в Криму відповідно до Федерального конституційного закону РФ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов – Республики Крым и города федерального значения Севастополя». Справа буде розглядатися згідно із законодавством Російської Федерації, тому Ви маєте бути готові до того, що російські й українські закони відрізняються. Одначе, і в даному випадку рішення суду РФ не застереже Вас від проблем із його виконанням.

Тобто, як бачимо, ухваливши новий Закон, Верховна Рада, продовжуючи свої «традиції», не передбачила жодного механізму його впровадження; відсутні також і усі необхідні роз’яснення судів чи Міністерства юстиції з даного питання, отже, єдине, що залишається громадянам – це не чекати того, поки щось змінить законодавець, а «стукати в усі можливі двері» –  бодай одна відкриється!

Стаття російською мовою