В Україні започатковано Дискусійну платформу з питань перехідного правосуддя

29 січня 2026 року у Вищій школі публічного управління в Києві відбулося відкриття Дискусійної платформи «Кращі практики та виклики реалізації механізмів перехідного правосуддя». Це простір для системної розмови серед публічних службовців про політики, управлінські рішення та практики, які Україна впроваджує в умовах війни, підготовки до деокупації, реінтеграції та повоєнного відновлення.

Відкриваючи захід, Голова Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) Наталія Алюшина наголосила, що тематика перехідного правосуддя для України перестала бути теоретичною. Це про готовність системно працювати з наслідками війни вже зараз.

Вона підкреслила, що дискусійна платформа задумана не як разова подія, а як сталий щорічний формат професійного обміну. Адже перехідне правосуддя — це тривалий процес, який потребує постійної спільної роботи, регулярного аналізу практик і чесного виявлення прогалин.

Окремі механізми перехідного правосуддя вже реалізуються

Наталія Алюшина акцентувала, що Україна фактично вже реалізує окремі механізми перехідного правосуддя — навіть за відсутності єдиної рамкової політики. Йдеться про підтримку внутрішньо переміщених осіб, компенсації за зруйноване житло, проміжні репарації постраждалим від сексуального насильства пов’язаного з конфліктом (СНПК), політику пам’яті та участь у міжнародних інструментах відповідальності.

Водночас ці процеси відбуваються фрагментарно і нерівномірно, що створює додаткові управлінські виклики для органів влади.

«Перехідне правосуддя в українському контексті — це не лише про правду, справедливість і репарації. Це дуже практичне питання: як держава працює з людиною після втрати, після окупації, після насильства; як відновлює довіру; як документує і зберігає пам’ять так, щоб вона стала основою справедливих рішень», — зазначила Наталія Алюшина.

Важливим акцентом виступу стала роль публічної служби у впровадженні підходів перехідного правосуддя. Саме публічні службовці формують політики, ухвалюють управлінські рішення і щодня взаємодіють із постраждалими людьми — у громадах, ЦНАПах, соціальних службах, адміністраціях.

Питання довіри до держави

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко у вітальному слові наголосив, що перехідне правосуддя є питанням довіри до держави та її здатності брати відповідальність перед суспільством.

«Перехідне правосуддя — це не лише про минуле. Це про здатність держави чесно говорити з людиною, визнавати шкоду і перетворювати правові принципи на практичні рішення, які реально працюють», — зазначив він.

Олександр Павліченко звернув увагу на відсутність системного підходу:

«На сьогодні не сформовані остаточні політики, немає стратегії. Ми часто реагуємо на виклики спонтанно — фактично “гасимо пожежі”, замість того щоб системно вирішувати проблеми».

Окремо він наголосив на проблемі невідповідності існуючих протоколів реальним потребам:

«Політики і протоколи не завжди відповідають реальним викликам, які існують сьогодні. У таких випадках ми маємо шукати інші рішення, а не механічно дотримуватися встановлених правил. Протокол може існувати, але якщо він не працює для людини — його потрібно змінювати».

Одним із болючих питань стала проблема Реєстру збитків:

«До реєстру можуть подаватися лише ті, хто зазнав шкоди після 24 лютого 2022 року. Фактично це означає, що шкоди, завданої з 2014 року, наче не існувало. Європейський суд з прав людини чітко визначив дату початку російської агресії — 2014 рік. Але ця позиція досі не інтегрована в систему компенсацій. Ми маємо домагатися справедливості для тих, хто постраждав від агресії починаючи з 2014 року».

Виконавчий директор УГСПЛ також наголосив на важливості практичного підходу, оскільки публічні службовці фактично перебувають на першій лінії викликів перехідного правосуддя. Перехідне правосуддя — це не лише теорія, це щоденна практична робота.

Три дискусійні сесії: від політик до практики

Протягом дня робота платформи тривала у форматі трьох тематичних панелей, присвячених ключовим напрямам: формуванню та реалізації політик щодо підтримки постраждалих, підготовці до деокупації й реінтеграції, а також розвитку професійної спроможності публічної служби.

Перша сесія: Формування політик

Перша сесія була присвячена формуванню загальнодержавної та місцевих політик забезпечення гарантій постраждалих осіб і постконфліктного врегулювання, з акцентом на плануванні стратегій і заходів реінтеграції вже нині.

Учасники дискусії:

• Максим Єлігулашвілі — експерт Коаліції «Україна. П’ята ранку», фасилітатор діалогів у питаннях меморіалізації
• Денис Чистіков — заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим
• Володимир Сенченко — заступник Голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області
• Альона Луньова — адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA
• Олена Охрімчук — начальник Управління в Українському інституті національної пам’яті

У фокусі розмови були підходи до політики пам’яті та меморіалізації як елементу перехідного правосуддя, питання документування порушень і збереження свідчень, а також практичні механізми підтримки постраждалих — від гуманітарних та соціальних інструментів до адвокації змін у політиках на державному рівні.

Друга сесія: Реалізація на практиці

Друга сесія зосередилася на реалізації політик забезпечення гарантій постраждалих і підготовці до деокупації, реінтеграції та відновлення територій.

Учасники дискусії:

• Тетяна Шевченко — Перший заступник Голови Державної архівної служби України
• Наталія Шамрай — Голова Всеукраїнської асоціації центрів надання адміністративних послуг, директор Департаменту/Центру надання адмінпослуг КМДА
• Наталія Стаднік — начальниця Каховської районної військової адміністрації
• Ярослав Таранець — адвокаційний менеджер БФ «Схід SOS»
• Тарас Щербатюк — Голова Черкаського правозахисного центру

Розмова була максимально прикладною: учасники аналізували, що означає «готовність держави» на практиці — у роботі адміністративних сервісів, архівних установ, військових адміністрацій, у правозахисному супроводі постраждалих і в реагуванні на масові порушення прав людини.

Третя сесія: Освіта і навчання

Третя сесія була присвячена освіті й навчанню публічних службовців як одному з ключових чинників спроможності держави впроваджувати механізми перехідного правосуддя.

Учасники дискусії:

• Григорій Монастирський — професор Західноукраїнського національного університету, голова підкомісії D4 «Публічне управління та адміністрування» Науково-методичної ради МОН України
• Юлія Лихач — директорка Вищої школи публічного управління
• Юлія Тищенко — співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості, засновниця та голова ради УНЦПД
• Галина Смірнова — старша спеціалістка Проєкту HELP для України, Фаза ІІ
• Ксенія Гедз — координаторка програми адвокації БФ «Право на захист»

У межах сесії обговорювалися підходи до формування компетентностей публічних службовців — від розуміння принципів перехідного правосуддя до вміння застосовувати їх у рішеннях, процедурах і комунікації з людьми. Учасники наголошували, що освіта у цій тематиці має бути не разовим навчанням, а частиною системної професійної підготовки — з інструментами для різних рівнів, від керівників до працівників фронт-офісів.

Голос учасників

Завершальним елементом роботи платформи стала сесія запитань і відповідей. Учасники активно долучалися до обговорення, ставили запитання спікерам, ділилися власним професійним досвідом і висловлювали позиції щодо практичних викликів упровадження механізмів перехідного правосуддя на державному та місцевому рівнях.

Паралельно протягом заходу проводилося опитування учасників. Його результати будуть використані для подальшого розвитку дискусійної платформи, удосконалення освітніх програм і формування практичних рекомендацій для органів публічної влади.

За підсумками трьох дискусійних сесій учасники підтвердили спільне бачення: перехідне правосуддя в Україні вже реалізується через конкретні політики й практики — але потребує більшої узгодженості, інституційної взаємодії та системного розвитку компетентностей публічної служби.

Дискусійна платформа стане щорічним форматом, який сприятиме:

• формуванню української моделі перехідного правосуддя
• розширенню кола залучених стейкхолдерів
• поглибленню знань про засади та практичні аспекти перехідного правосуддя
• виявленню й поступовому усуненню прогалин у забезпеченні прав постраждалих осіб

Дискусійна платформа проведена Українською Гельсінською спілкою з прав людини у партнерстві з Національним агентством України з питань державної служби спільно з Вищою школою публічного управління, за підтримки проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні», що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Думки, висловлені у статті, належать авторам, і не обов’язково відображають погляди Уряду Японії, ПРООН чи інших агенцій ООН

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube