Україні слід переглянути механізм вступу до ВНЗ абітурієнтів із Криму, – правозахисники
Наявна концепція вступу абітурієнтів з окупованого Криму до українських ВНЗ не відповідає потребам вступників та призводить до їх дискримінації та сегрегації
Джерело: Центр інформації про права людини
Про це на презентації аналітичної доповіді «Освіта для Криму» розповіла голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова, передає кореспондент Центру інформації про права людини.
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/komisia.jpg)
За роки окупації в Україні пройшло вже чотири вступні кампанії, проте правозахисники кажуть, що кількість вступників із Криму залишається мізерною. Наразі для них існують дві системи подання документів – загальна та спрощена, що працює в 35 вишах (без складання ЗНО, також для вступу їм не треба мати із собою паспорт і шкільний атестат – ред.). Проте досі міністерства, які опікуються медичними та культурними університетами, не надали можливості кримчанам вступати до цих закладів.
Ще одною проблемою стала неможливість створених освітніх центрів «Крим-Україна” працювати з тими абітурієнтами, які хочуть вступати до ПТУ на контрольованій території.
«У Бердянську в нас було декілька звернень, коли діти з Криму просто хотіли отримати робочі спеціальності, але освітні центри в місті не могли надати документ для ПТУ, що підтверджує закінчення дев’яти класів, адже такий механізм не прописаний у дійсному порядку», – розказала Потапова.
У 2018 році Україна провела масштабну інформаційну кампанію, яка мала б привернути увагу більшої частини кримчан до перспектив, які надає навчання в українських ВНЗ.
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/centrosvitacrimea.png)
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/centrosvitacrimea1.png)
Згідно з результатами, отриманими вже після вступу, цьогоріч кількість студентів із Криму в українських вишах зросла на 30% (227 людей вступили за спрощеною системою), що дорівнює лише 3% від загальної кількості вступників, які проживають на півострові.
«Працювали всі кримські медіа, було підготовлено багато інфографік, відео, дорожніх карт, але краще за всіх спрацювала установка білбордів на адмінкордоні. Дочка однієї з моїх кримських подруг розповіла, що не могла зайти з півострова навіть на сайт МОН, а це означає, що наші посилання через інтернет туди просто не доходять, а тому треба думати про нові підходи. Також давайте згадаємо, що інформаційна кампанія починається в травні, але рішення про вступ приймають набагато раніше», – підкреслює Потапова.
Для вирішення наявних проблем, які пов’язані не тільки з роботою державних служб, але й із впливом пропаганди на неконтрольованих територіях, правозахисники рекомендують створити спеціальні центри прямо на адмінкордоні з Кримом, де б спеціалісти надавали відповідну допомогу, та почати думати над зміною чинної вступної системи для абітурієнтів з окупованих територій.
У 2018 році, за даними МОН, з окупованого Криму й окупованих частин Луганської та Донецької областей в українські вищі навчальні заклади вступили 1749 дітей.
Діти вступали до українських навчальних закладів через освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна», які працювали в різних областях України з 4 червня до 28 вересня 2018 року. Найбільше кримчан обрали для навчання Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського (працює зараз у Києві), Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і Львівську політехніку.
Попитом користувалися правничі спеціальності, але зросла кількість вступників на технічні.