Безпека в школах і Закон № 4609-IX: УГСПЛ та Освітній омбудсмен представили аналіз системних проблем - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Безпека в школах і Закон № 4609-IX: УГСПЛ та Освітній омбудсмен представили аналіз системних проблем

Новина
#Адвокація#Аналітика#Освіта

11 лютого 2026 року у Верховній Раді України Комітет з питань освіти, науки та інновацій під головуванням Сергій Бабак розглянув питання безпеки в закладах загальної середньої освіти. Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Освітнім омбудсменом Надія Лещик підготувала та подала на розгляд Комітету аналіз системних проблем, що виникли після набрання чинності Законом № 4609-IX.

Що розглядали

Одним з предметів засідання стало виконання Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти» № 4609-IX від 18 вересня 2025 року. Закон набрав чинності 17 січня 2026 року та спрямований на створення безпечного освітнього середовища через залучення підрозділів поліції охорони, встановлення технічних засобів захисту і регламентування доступу сторонніх осіб до шкіл.

З доповіддю виступили заступниця Міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко та заступниця Міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, які проінформували про реалізацію урядового Плану заходів.

Освітній омбудсмен Надія Лещик та УГСПЛ представили звернення щодо проблематики запровадження безпекових вимог та обмежень до осіб, які працюють у закладах освіти. У документі детально охарактеризовано зміст запроваджених вимог і виявлено ключові прогалини в їх практичному застосуванні, досліджено зарубіжний досвід регламентації умов допуску до педагогічної діяльності.

Зображення: сайт ВРУ

Які системні проблеми виявлено

За результатами аналізу УГСПЛ та Освітній омбудсмен Надія Лещик зафіксували п’ять системних ризиків, що унеможливлюють ефективну реалізацію нових норм:

1. Неузгодженість законодавства. Закони, що регулюють різні рівні освіти, не утворюють єдиної системи вимог до працівників. Це відкриває можливість для фрагментарного або довільного їх застосування.

2. Відсутність механізму перевірки відповідності кандидатів. Заклади освіти фактично позбавлені інструментів для самостійної перевірки осіб і можуть покладатися лише на документи, які особа подає за власною ініціативою. Перелік таких документів законодавством не визначено. Зокрема, навіть витяг «про несудимість» існує у двох видах (скорочений та повний) і не відображає інформацію про адміністративні стягнення, наявність яких також може бути підставою для обмеження роботи.

3. Відсутність перехідного періоду. Закон не передбачає часу, впродовж якого чинні працівники могли б підтвердити свою відповідність новим вимогам. Водночас правових підстав для звільнення тих, хто не відповідає критеріям, законодавство теж не містить. Це ставить керівників закладів у ситуацію правової невизначеності: звільнення без підстави може бути визнано незаконним, а незвільнення — порушенням закону.

4. Відсутність механізму моніторингу змін у статусі працівника. Чинне законодавство не визначає ні порядку підтвердження відповідності вимогам у процесі роботи, ні алгоритму дій роботодавця у разі, якщо працівник, який відповідав вимогам на момент набрання нормою чинності, згодом втратив таку відповідність.

5. Відсутність єдиного реєстру або сервісу перевірки. На відміну від держав-членів ЄС, в Україні немає окремого реєстру осіб з обмеженнями на роботу з дітьми та єдиного сервісу для комплексної перевірки кандидатів. Наявна інформація розпорошена між різними державними системами (ІАС МВС, Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої недоторканості, інформаційні системи поліції) і не може бути отримана в одному місці.

Члени Комітету одностайно взяли інформацію до відома та надали рекомендації Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки та Міністерству внутрішніх справ щодо прискорення підготовки нормативних актів у сфері безпеки в закладах освіти. Наступний розгляд питання заплановано через два місяці.

Позиція УГСПЛ

Ми переконані, що запровадження оновлених вимог щодо допуску до роботи в закладах освіти є важливим кроком у захисті дітей. Однак без усунення виявлених прогалин ці норми не можуть застосовуватися у правовий та передбачуваний спосіб.

УГСПЛ та Освітній омбудсмен закликають органи влади:

  • усунути законодавчі колізії та узгодити вимоги між різними законами у сфері освіти;
  • забезпечити створення єдиного захищеного реєстру для перевірки осіб, які працюють з дітьми;
  • визначити чіткі процедури перевірки та надати керівникам закладів освіти легальні механізми реагування;
  • розробити методичні рекомендації для конкурсних комісій і керівників шкіл.

Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендував уповноваженим міністерствам опрацювати Аналітичну записку «Проблематика запровадження безпекових вимог та обмежень до осіб, які працюють у закладах освіти» та надати Комітету обґрунтовану позицію щодо доцільності врахування викладених у ній пропозицій, зокрема на законодавчому рівні. За потреби міністерства мають підготувати і пропозиції щодо змін до законодавства.

Робота над врегулюванням цих питань триває. Лише комплексний і узгоджений підхід дозволить забезпечити реальний захист дітей та правову визначеність для всіх учасників освітнього процесу.

Детальніше: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/270572.html

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube