УГСПЛ взяла участь у форумі з підтримки постраждалих на шляху до компенсації

19 березня 2026 року в Києві відбувся міжнародний форум, присвячений доступу постраждалих від війни до компенсаційних механізмів та роботі Реєстру збитків для України. Захід зібрав представників громадянського суспільства, міжнародних організацій, донорів і дипломатичних місій з України та різних країн світу.

Серед учасників — Реєстр збитків для України, Рада Європи, УВКБ ООН, Фонд ООН у галузі народонаселення, Міжнародна організація з міграції, Норвезька рада у справах біженців, Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти, а також дипломатичні місії держав-партнерів.

Форум став майданчиком для обміну досвідом та напрацювання спільних підходів — від еволюції міжнародного компенсаційного механізму до практичної роботи з заявниками. Обговорення засвідчили: попри розвиток механізму, ключовим викликом залишається не лише його нормативне наповнення, а й практична доступність для постраждалих. Складність процедур, нерівний доступ до інформації та обмежена інституційна спроможність суттєво впливають на можливість реалізації права на компенсацію. Окремою частиною заходу стала робота тематичних секцій у форматі «ярмарку ідей», де організації презентували напрацювання та налагоджували взаємодію з донорами.

Участь УГСПЛ

Українська Гельсінська спілка з прав людини долучилася до тематичної секції «Підтримка заявників через громадянське суспільство та партнерства». Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко представив системний досвід організації у роботі з постраждалими від збройної агресії.

У виступі йшлося про мережу громадських приймалень УГСПЛ, що діють у 16 регіонах України і від початку 2025 року опрацювали 639 звернень щодо відшкодування шкоди. Організація також веде стратегічні справи, зокрема в Європейському суді з прав людини, де супроводжує понад 100 проваджень. Серед тих, кому надається підтримка, — внутрішньо переміщені особи, люди з тілесними ушкодженнями, жертви сексуального насильства та катувань, родини загиблих і зниклих безвісти, а також ті, хто втратив доступ до майна на тимчасово окупованих територіях.

Окремим акцентом стала роль організацій громадянського суспільства — не лише як провайдерів допомоги, а й як суб’єктів, що безпосередньо формують якісну та доступну компенсаційну систему. Саме правозахисні організації забезпечують первинний доступ до правової допомоги, супроводжують постраждалих у взаємодії з державними та міжнародними механізмами, фіксують порушення та формують доказову базу, а також трансформують індивідуальні кейси у системні рекомендації для вдосконалення політик.

Що робить УГСПЛ

Безоплатна правнича допомога є центральним напрямом роботи: організація підтримує постраждалих через мережу громадських приймалень і представляє їхні інтереси у стратегічних справах — в ЄСПЛ та міжнародних механізмах. Паралельно УГСПЛ документує порушення прав людини та збирає доказову базу, необхідну для національних і міжнародних процесів.

На основі цієї практики формується аналітична робота: організація відстежує тенденції, готує рекомендації та проєкти нормативно-правових актів, просуває законодавчі зміни. Окремим напрямом є освіта — навчання публічних службовців і фахівців роботі з постраждалими та компенсаційними механізмами. Саме поєднання практичного досвіду, аналітики та адвокації дозволяє формувати дієві рішення у сфері відшкодування шкоди.

Системні проблеми у сфері відшкодування шкоди

На основі практики приймалень та досліджень 2024–2025 років УГСПЛ фіксує кілька ключових перешкод на шляху постраждалих до компенсацій.

Одна з найгостріших — формалізм з боку державних органів: відсутність чутливого підходу призводить до повторної травматизації людей, які й без того перебувають у вразливій ситуації. Не менш серйозними є прогалини в законодавстві: окремі категорії шкоди досі не врегульовані, а процедури залишаються процедурно невизначеними. Особи, що постраждали до 24 лютого 2022 року, опиняються у правовій «сірій зоні» — їхній обсяг гарантій є меншим, ніж у тих, хто постраждав пізніше.

До цього додаються практичні бар’єри: затримки у реалізації гарантій, різна практика застосування норм у різних регіонах, перевантаженість відповідальних органів. Нарешті, значна частина постраждалих просто не знає про свої права — через складність процедур і нерівний доступ до інформації.

Ефективність компенсаційного механізму залежить не лише від його інституційного дизайну, а й від здатності системи працювати з різними категоріями постраждалих. Це передбачає підвищення правової спроможності заявників, адаптацію процедур до потреб вразливих груп, узгодженість законодавства і практики його застосування, а також системну взаємодію з організаціями, які безпосередньо працюють із постраждалими.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber