До вашої уваги розроблений урядом Німеччини документ «Спільна міжвідомча стратегія на підтримку роботи з минулим та примирення (перехідного правосуддя) у контексті запобігання кризам, управління конфліктами та побудови миру».

Ця Стратегія визначає ставлення Європейського Союзу до складних питань встановлення миру, гуманітарного діалогу і роботи з помилками минулого.

Спільна міжвідомча стратегія доступна за посиланням

Олександр Павличенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

«Ситуація гібридної війни з боку Російської Федерації, розрахована на неготовність національних форм юстиції, викликає необхідність в об’єктивній оцінці Україною пост-радянського минулого і планування європейсько-орієнтованого розвитку. Завдяки підтримці міжнародних спонсорів і партнерських організацій, ми змогли вибудувати платформу для створення національної політики України в умовах збройного конфлікту. Уряд Німеччини дав нове дихання в розвитку стратегічної, постконфліктної політики України, спираючись на власний і міжнародний досвід, який отримав в останні 30 років власну назву – правосуддя перехідного періоду».

Олег Мартиненко, доктор юридичних наук, професор, ініціатор запровадження перехідного правосуддя в Україні, аналітик УГСПЛ

«Подолання наслідків збройного конфлікту потребує стратегічного, державного планування. Саме тому Українська Гельсінська спілка з прав людини з 2015 року звернулася до концепції перехідного правосуддя як найбільш прийнятного інструменту, апробованого в понад 50 країнах. У цьому нам допомогла розгалужена система документів ООН та досвід міжнародних організацій щодо встановлення миру та відшкодування збитків, завданих збройними конфліктами.

Сьогодні ми раді вітати ініціативу Уряду Німеччини з підтримки принципів перехідного правосуддя, який отримав форму стратегічного документу «Спільна міжвідомча стратегія на підтримку роботи з минулим та примирення (перехідного правосуддя) у контексті запобігання кризам, управління конфліктами та побудови миру». Ця Стратегія, власне, визначає ставлення Європейського Союзу до складних питань встановлення миру, гуманітарного діалогу і роботи з помилками минулого. Перекладений в рамках діяльності міжнародної платформи CIVILM+ за допомогою наших німецьких партнерів, документ відкриває нові можливості для українського суспільства щодо подолання наслідків збройного конфлікту».

Анка Фельгузен, Посол Федеративної Республіки Німеччина

«Примирення вимагає комплексного осмислення вчиненого беззаконня. Найбільшим викликом після закінчення збройного конфлікту є створення за допомогою перехідного правосуддя рамкових умов, аби мирним шляхом вирішити усі питання подолання минулого.

Німеччина знає з власної неспокійної історії, що цілеспрямоване й самокритичне опрацювання власного минулого є геркулесовим завданням. Однак воно є важливим для того, аби забезпечувати довгостроковий мир, зміцнити демократичні і державно-правові інституції та уможливити примирення.

Таке осмислення, судячи з нашого власного досвіду, часто пов’язане із розбіжностями думок, недоладностями, зламами, суперечностями та компромісами із собою. Ми знаємо, що кожна ситуація є інакшою та вимагає власних відповідей на ці вкрай складні питання. Саме у цьому важкому процесі ми і хочемо надати підтримку Україні».

Матільда Богнер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні

«Розбудова справедливого правосуддя та підтримання миру у крихких пост-конфліктних умовах потребує всеохопної стратегії перехідного правосуддя. Елементи політики перехідного правосуддя, які були розроблені на основі консультацій, можуть бути важливим інструментом підвищення соціальної згуртованості за умови їх чіткого формулювання та прозорої імплементації. Ця Спільна міжвідомча стратегія втілює бачення Уряду Німеччини щодо того, як має розбудовуватись перехідне правосуддя у постконфліктних суспільствах. Документ окреслює принципи, цілі та інституційні засади перехідного правосуддя, а тому може бути корисним інструментом для всіх, хто цікавиться розвитком механізмів перехідного правосуддя в Україні».

Штефан Мелле, виконавчий директор DRA (Deutsch-Russischer Austausch), Німеччина

«Діалог сторін в конфлікті завжди вкрай складний, багато в чому політично мотивований і непередбачуваний. Пережитий болісний досвід людей часто не може бути спокійно «відпущений» і подоланий лише юридичними заходами. Дуже складно говорити про мир, коли ще лунають постріли. Однак вже зараз необхідно розглянути низку надзвичайно важливих питань: які сторони реально приймають участь у конфлікті? Де, коли, з якого саме моменту –  з реальних подій, наявності чи відсутності змін  – цей конфлікт розпочався? Маємо ми справу з одним чи декількома конфліктами? Важливо, аби злочини проти людяності та воєнні злочини були задокументовані, розслідувані та розглянуті у суді. Але важливо також, аби люди, звертаючись до історії, мали змогу усвідомити моменти, в яких відбулися повороти, що призвели до насильства. І разом з цим оцінити, чи можна було б обрати іншу траєкторію – що не руйнує, а зберігає єдність суспільства.

Такий процес – складний та багаторічний – є однією з передумов досягнення нового миру та його стабільності. Без цього навряд чи ми зможемо побудувати спільну, демократичну та прогресивну Європу як одну із стратегічних цілей нашої організації.

Німецьке суспільство, на жаль, протягом власної історії не раз руйнувало підвалини міжнародного миру, добросусідства та навіть цивілізації. І мало раз за разом проходити саме цей тривалий шлях усвідомлення історії. Тому ми раді запропонувати не лише досвід повоєнної Німеччини, а й досягнення багатьох постконфліктних країн для розбудови Європи, миру, безпеки з урахуванням уроків минулого».