Плейлист вбивць: як ноти ховають звуки катувань
У стінах Мелітопольського КПЗ лунає гучна музика та болісні стогони. Гучною музикою російські військові намагаються...
26 April 2024
18 – 19 березня у Варшаві відбувся круглий стіл на тему «Відшкодування збитків і втрат, спричинених агресією РФ проти України». Міжнародні експерти спільно з представниками української влади та неурядових організацій обговорили виклики та шляхи їх подолання. Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко поділився результатами роботи команди та надав пропозиції покращення механізму виплати репарацій та компенсацій.
З 2015 року Українська Гельсінська спілка з прав людини документувала правопорушення, скоєні на окупованих територіях, створивши Центр документування. Це стало можливим завдяки підтримці партнерів за програмою USAID. Пізніше Центр документування УГСПЛ було передано до Міністерства реінтеграції і на його базі було створено Національне інформаційне бюро.
УГСПЛ на момент повномасштабного вторгнення Росії в Україну, акумулювала досвід у цій галузі. Це дозволило організації після 24 лютого 2022 року оперативно розгорнути роботу з фіксації воєнних злочинів. Нині ми як лікарі – працюємо із жертвами хвороби під назвою «путінська Росія» і всього, що вона робить в Україні, – зазначив Олександр Павліченко.
Проблеми з відшкодуванням збитків: досвід приймалень УГСПЛ
В УГСПЛ діє мережа громадський приймалень, в яких українцям допомагають належним чином оформити документи на відшкодування збитків, заподіяних агресією РФ. Фахівці, зокрема, працюють і у прифронтових регіонах, наприклад, Запоріжжі, Херсоні та Краматорську.
– Приймальні охоплюють як міські, так і сільські райони, близькі до лінії фронту. Якщо проаналізувати, то можна виділити кілька проблем у механізмі відшкодування. По-перше, це відсутність у громадян документів на власність. По-друге, у документах величезна кількість помилок та неточностей: в реєстрах може не вистачати даних про власників, або ж, наприклад, про добудови. При цьому старі бази бюро технічної інвентаризації (БТІ) не працюють. І по-третє, майже завжди майно не застраховане.
За словами Олександра Павліченка є питання до оформлення актів знищення. Приміром, у сільській місцевості Запоріжжя цей процес відбувається швидше, ніж у місті. Також до проблем можна віднести і те, що на окремих територіях немає нотаріусів та те, що немає справедливої оцінки заподіяних збитків.
Крім того бувають випадки, коли інформація збирається мобільними групами Національної поліції, і у потерпілих немає ніякого зворотного повідомлення про відкриття кримінальних проваджень, руху у справі. Дані, оформлені в паперовій формі, можуть бути знищені. Наприклад, у січні 2023 року росіяни поцілили ракетами у Кочубейську селищну раду на Херсонщині.
Правозахисник підкреслює, що з початку повномасштабного вторгнення від держави не було чіткої інформації про можливі програми репарацій чи відшкодувань. Деякі українці, які відновили пошкодження свого майна самотужки, тепер не мають можливості домогтися компенсації. І окрема проблема – це компенсація українцям, чиє майно було зруйноване у Маріуполі. На даний момент немає навіть порядку встановлення руйнувань.
Зміни підходів: пропозиції УГСПЛ
УГСПЛ спільно з Інститутом законодавчих ініціатив розробила рекомендації, впровадження яких допоможе покращити механізми відшкодування збитків та втрат, пов’язаних з військовою агресією Росії.
– Ми вважаємо, що має працювати підхід, орієнтований на жертву. Тобто людина як жертва має бути основною у фокусі, а не дотримання вимог формальних процедур. Потрібно ставити за мету відшкодування порушеного права, а не роботу в рамках чітких інструкцій та повноважень. Потрібно вирішити проблему володіння майном без документів. Запровадити механізми позасудового регулювання. У роботі необхідно зосередитись на найвразливіших верствах населення (літніх людях, тих, хто утримує дітей, осіб з інвалідністю, представниках вразливих меншин), сім’ях загиблих і зниклих безвісти (учасників бойових дій), військовополонених.
Олександр Павліченко звернувся до донорів з закликом поширити програми і на роботу з військовополоненими та учасниками бойових дій, які також є жертвами війни, розв’язаної Кремлем.
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber
Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
У стінах Мелітопольського КПЗ лунає гучна музика та болісні стогони. Гучною музикою російські військові намагаються...
26 April 2024
Обмеження консульських послуг для чоловіків призовного віку за кордоном не вплине на темпи мобілізації в...
24 April 2024
До юристів громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини часто звертаються родини загиблих військових,...
23 April 2024
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті свій перший візит на цій посаді здійснив...
23 April 2024