Публікація

У Варшаві обговорили проблеми з компенсаціями жертвам російської агресії

18 – 19 березня у Варшаві відбувся круглий стіл на тему «Відшкодування збитків і втрат, спричинених агресією РФ проти України». Міжнародні експерти спільно з представниками української влади та неурядових організацій обговорили виклики та шляхи їх подолання. Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко поділився  результатами роботи команди та надав пропозиції покращення механізму виплати репарацій та компенсацій. 

Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко з учасниками круглого столу
Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко з учасниками круглого столу

З 2015 року Українська Гельсінська спілка з прав людини документувала правопорушення, скоєні на окупованих територіях, створивши Центр документування. Це стало можливим завдяки підтримці партнерів за програмою USAID. Пізніше Центр документування УГСПЛ було передано до Міністерства реінтеграції і на його базі було створено Національне інформаційне бюро. 

УГСПЛ на момент повномасштабного вторгнення Росії в Україну, акумулювала досвід у цій галузі. Це дозволило організації після 24 лютого 2022 року оперативно розгорнути роботу з фіксації воєнних злочинів. Нині ми як лікарі – працюємо із жертвами хвороби під назвою «путінська Росія» і всього, що вона робить в Україні, – зазначив Олександр Павліченко. 

Проблеми з відшкодуванням збитків: досвід приймалень УГСПЛ 

В УГСПЛ діє мережа громадський приймалень, в яких українцям допомагають належним чином оформити документи на відшкодування збитків, заподіяних агресією РФ. Фахівці, зокрема, працюють і у прифронтових регіонах, наприклад, Запоріжжі, Херсоні та Краматорську. 

– Приймальні охоплюють як міські, так і сільські райони, близькі до лінії фронту. Якщо проаналізувати, то можна виділити кілька проблем у механізмі відшкодування. По-перше, це відсутність у громадян документів на власність. По-друге, у документах величезна кількість помилок та неточностей: в реєстрах може не вистачати даних про власників, або ж, наприклад, про добудови. При цьому старі бази бюро технічної інвентаризації (БТІ) не працюють. І по-третє, майже завжди майно не застраховане.

За словами Олександра Павліченка є питання до оформлення актів знищення. Приміром, у сільській місцевості Запоріжжя цей процес відбувається швидше, ніж у місті. Також до проблем можна віднести і те, що на окремих територіях немає нотаріусів та те, що немає справедливої оцінки заподіяних збитків. 

Крім того бувають випадки, коли інформація збирається мобільними групами Національної поліції, і у потерпілих немає ніякого зворотного повідомлення про відкриття кримінальних проваджень, руху у справі. Дані, оформлені в паперовій формі, можуть бути знищені. Наприклад, у січні 2023 року росіяни поцілили ракетами у Кочубейську селищну раду на Херсонщині. 

Правозахисник підкреслює, що з початку повномасштабного вторгнення від держави не було чіткої інформації про можливі програми репарацій чи відшкодувань. Деякі українці, які відновили пошкодження свого майна самотужки, тепер не мають можливості домогтися компенсації. І окрема проблема – це компенсація українцям, чиє майно було зруйноване у Маріуполі. На даний момент немає навіть порядку встановлення руйнувань. 

Зміни підходів: пропозиції УГСПЛ 

УГСПЛ спільно з Інститутом законодавчих ініціатив розробила рекомендації, впровадження яких допоможе покращити механізми відшкодування збитків та втрат, пов’язаних з військовою агресією Росії. 

– Ми вважаємо, що має працювати підхід, орієнтований на жертву. Тобто людина як жертва має бути основною у фокусі, а не дотримання вимог формальних процедур. Потрібно ставити за мету відшкодування порушеного права, а не роботу в рамках чітких інструкцій та повноважень. Потрібно вирішити проблему володіння майном без документів. Запровадити механізми позасудового регулювання. У роботі необхідно зосередитись на найвразливіших верствах населення (літніх людях, тих, хто утримує дітей, осіб з інвалідністю, представниках вразливих меншин), сім’ях загиблих і зниклих безвісти (учасників бойових дій), військовополонених. 

Олександр Павліченко звернувся до донорів з закликом поширити програми і на роботу з військовополоненими та учасниками бойових дій, які також є жертвами війни, розв’язаної Кремлем.


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій Twitter Youtube | Viber


Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: